1.4.3 Варіанти монтажних кранів

Згідно з потрібними монтажними параметрами з довідників [17; 19] підбирають допустимі варіанти кранів. Для промислових будівель звичайно приймають близькі за вантажопідйомністю гусеничні та пневмоколісні крани, для сільськогосподарських будівель – автомобільні й пневмоколісні.

Для монтажу конструкцій покриття з кроком колон 12 м і значною висотою слід використовувати самохідні крани з баштово-стріловим обладнанням.

Результати розрахунків та фактичні параметри кранів записують до таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Попередній вибір кранів за монтажними параметрами

Назва і марка елементів	Розрахункові параметри				Параметри крана					Посилання на джерело
	Монтажна маса елемента me,т	Потрібна висота підйому гака крана Hгпт, м	Потрібний виліт гака крана Lпт, м	Потрібна довжина стріли крана lпт, м	Тип і марка	Вантажопідйомність m, т	Висота підйому гака Hг, м	Виліт гака L, м	Довжина стріли l, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

За кожним монтажним елементом, ураховуючи розрахункові параметри, вибирають варіанти кранів (не менше від двох). У таблиці 1.5 на основі даних вантажопідйомності [17; 19] для визначеної довжини стріли і потрібного за розрахунком вильоту гака записують відповідну вантажопідйомність крана й висоту підйому гака.

Паспортні дані вибраного крана повинні дорівнювати потрібним розрахунковим параметрам (або на 5 – 10 % перевищувати їх). Якщо паспортне значення параметрів крана менше від розрахункових, то необхідно вибрати кран із більшими фактичними параметрами. Коли ж фактичні параметри значно перевищують розрахункові, то використання такого крана буде економічно недоцільним. Тобто необхідно вибрати кран із більш близькими до розрахункових фактичними параметрами.

1.4.4 Техніко-економічні обґрунтування вибору методів монтажу і

монтажних кранів

У процесі дослідження ефективності можливих варіантів монтажу конструкцій визначають основний техніко-економічний показник – приведені витрати. Їх обчислюють за формулою:

(1.9)

де – приведені затрати, грн.;

– собівартість установлення краном збірних конструкцій, грн.;

– нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень

(приймається );

– капітальні вкладення у виробничі фонди (крани), грн.

Собівартість установлення краном конструкцій визначається за формулою

грн., (1.10)

де – собівартість машино-зміни крана, грн.;

– тривалість роботи крана на об’єкті в змінах, що визначається за нормами ЕНиР (збірник Е4-1);

– собівартість підготовчих робіт для баштових кранів, грн.;

– заробітна плата робітників, які виконують ручні процеси при встановленні конструкцій; визначається за нормами ЕНиР (збірник Е4-1), грн.

Підрахунок собівартості та тривалості встановлення краном конструкцій рекомендовано виконувати в табличній формі (таблиця 1.6).

Таблиця 1.6 – Визначення собівартості й тривалості встановлення

краном конструкцій

Назва процесів	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Обгрун-тування (ЕНиР)	Норма машин-ного часу, маш.-год.	Розцінка для робітників, грн., коп.	Затрати машинного часу за варіантами, маш.-год.		Заробітна плата робітників за варіантами, грн., коп.
						1	2	1	2
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
∑

Капітальні вкладення у виробничі фонди (крани), враховуючи тривалість робіт на об’єкті, визначаються за формулою

(1.11)

де – інвентарно-розрахункова вартість крана, грн.;

– тривалість роботи крана на об’єкті, змін;

– тривалість роботи крана протягом року, змін.

На основі розрахунків складається порівняльна таблиця варіантів кранів (таблиця 1.7).

Таблиця 1.7 – Порівняльна таблиця варіантів кранів

Назва показників	Одиниця виміру	Варіанти
		1	2
1	2	3	4
Тривалість роботи крана Собівартість робіт Капітальні вкладення Приведені затрати	змін грн. грн. грн.	+ + + +	+ + + +

За оптимальний приймається варіант із меншими приведеними затратами.