2.3 Підземні води

Усі води, що знаходяться під поверхнею землі, прийнято називати підземними водами. Підземні води утворюються внаслідок просочування води, яка випала на поверхню землі, конденсації водяної пари, що надійшла з атмосфери, при остиганні магми на глибині. Вирішальне значення має просочування рідкої води з поверхні землі. Підземні води, які залягають близько від земної поверхні, називають ґрунтовими.

Там, де водоносний пласт виходить на поверхню, утворюються джерела. Джерельна вода чиста, її використовує населення для пиття.

Там, де підземні води затиснуті у водяному пласті між двома водонепроникними верствами, створюються артезіанські води. Вони знаходяться у згинах водонепроникних верств і завжди перебувають під великим напором.

Глибинні підземні води, які перебувають під впливом магми, дають початок гарячим джерелам, температура води яких досягає 90 С.

Фонтануючі гарячі джерела називають гейзерами.

Підземні води, проходячи через ті чи інші гірські породи, розчиняють солі і утворюються мінеральні джерела, які залежно від хімічного складу бувають сірчані, вуглекислі та залізисто-лужні. Їх використовують для лікування. У місцях виходу їх на поверхню створюють курорти.

Протікаючи через розчинні породи, підземні води розчиняють їх, вилуговують, і на глибині утворюються великі пустоти: печери, провальні воронки, колодязі і великі області просідання ґрунту. Явища, пов’язані з діяльністю підземних вод у розчинних породах, називаються карстовими. Для карстових районів характерні підземні річки, виходи потужних джерел, наявність невеликих глибоких озер з чистою водою.

Підземні води є причиною такого природного явища, як зсуви. Найчастіше вони виникають на схилах. Верхня верства землі зсувається вниз по схилу, змоченому підземною водою. В результаті гинуть рослини, руйнуються будівлі. Зсувам запобігають, закріплюючи схили.

Гідросфера перебуває в постійній взаємодій з іншими земними оболонками.

3. Атмосфера – повітряна оболонка Землі.

3.1 Особливості будови атмосфери

Атмосфера – газова оболонка, що оточує Землю. Умовно її ділять на 5 шарів, кожний з яких має свої характеристики. Люди живуть у найнижчому шарі – тропосфері. Товщина цього шару всього 12 км, але в ньому міститься 75 % усіх газів атмосфери. У цьому шарі зосереджено майже ¾ усієї маси атмосфери, в ньому безперервно рухається повітря як у вертикальному так і в горизонтальному напрямах. У тропосфері міститься майже вся вода, в ній відбуваються погодні процеси: утворюються хмари, тумани, випадають опади, бувають грози. У міру того, як підніматися дедалі вище, атмосфера розріджується, а на висоті близько 1000 км вона практично зникає. Наступний шар – стратосфера (до висоти 50 км*: температура підвищується зі збільшенням висоти. У нижніх шарах пролягають маршрути пасажирських літаків. Далі йде мезосфера (до висоти 80 км*:газів, щоб поглинати тепло, настільки мало, що температура в цьому шарі знижується до – 120 градусів. Вище 300 км розташована термосфера. Нагрівається Сонцем до 2000 градусів. Останній шар – екзосфера (до висоти 700 км*: гази дуже розріджені.

Складається атмосфера із суміші газів: азоту – 78%, кисню – 21%, аргону, гелію, криптону, неону і вуглекислого газу – 1%.

Нагрівається атмосфера від поверхні Землі, яка, поглинаючи сонячну енергію перетворює її на теплову. Температуру повітря вимірюють термометрами. Надходження сонячного тепла і розподіл температури повітря залежить від широти місця, розподілу суші і води, морських течій, висоти місцевості над рівнем моря і віддаленості від моря. Розподіл тепла на земній поверхні можна добре простежити за картами ізотерм. Ізотерми – лінії, які сполучають місця з однаковою середньою температурою.