
- •1. Поняття, предмет, об’єкт фінансового контролінгу.
- •2. Методи стратегічної діагностики фінансово-господарського стану і їх х-ка.
- •3.Види фінансового контролінгу
- •4. Методи оперативної діагностики фінансово-господарського станує.
- •5.Мета, завдання і функції фінансового контролінгу.
- •6. Внутрішній аудит та ревізія
- •6.Сутність к-гу витрат...
- •7. Місце контролінгу в системі управління підприємством
- •8. Управління витратами на основі розрахунку їх цільових значень (таргет-костинг).
- •9. Структура, завдання і функції відділу фінансового контролінгу.
- •10. Система директ-костинг в управлінні витратами.
- •11. Необхідність застосування контролінгу у діяльності вітчизняних підприємств
- •12. Сутність та принципи організації внутрішнього фінансового контролю на підприємстві
- •Етапи бюджетування на підприємстві
- •14. Особливості здійснення державного внутрішнього фінансового контролю
- •15.Функції, принципи та завдання бюджетування.
- •17. Система бюджетів на підприємстві.
- •18.Дью діліженс як інструмент зменшення інформаційних ризиків.
- •20.Swot-аналіз в системі збалансованих показників.
- •21.Сутність, цілі та функції трансфертного ціноутворення.
- •22.Система стратегічного планування. Класифікація фінансово-економічних цілей підприємства.
- •23. Принципи встановлення внутрішньо-господарських цін. Фактори, що впливають на систему трансфертного ціноутворення.
- •24. Інструменти стратегічного контролінгу:
- •1).Аналіз сильних і слабких місць на підприємстві
- •2).Побудова стратегічного балансу
- •3).Портфельний аналіз підприємства
- •26.Джерела інформації для експертної діагностики фінансово-господарського стану підприємства.
- •27.Зіставлення запланованих показників з фактичними.
- •29.Вплив результатів діяльності на рентабельність і платоспроможність.
- •30. Характеристика методу авс.
- •31.Взаємозв’язок основної мети підприємства та мотивації персоналу.
- •33.Система матеріального та морального стимулювання як інтегральна частина фінансового контролінгу.
- •36. Виникнення і розвиток контролінгу
- •37.Дохідний підхід оцінки вартості п-ва:
- •38.Сучасні концепції контролінгу.
- •40. Методи фінансового контролінгу
- •42. Варіанти організації служби контролінгу
- •43. Сутність, складові та завдання стратегічного фінансового контролінгу.
- •44. Завдання та функції фінансового контролера (працівника відділу контролінгу)
- •45. Сутність та сфера оперування системи збалансованих показників підприємства
- •46. Способи бюджетування
- •47. Сутність та х-ка стратегічних карт.
- •48. Типи центрів відповідальності
- •49. Зміст, цілі і завдання експертної діагностики фінансово — господарського стану підприємства.
- •50. Принципи системи стимулювання. Причини невиконання бюджетів.
29.Вплив результатів діяльності на рентабельність і платоспроможність.
Найбільш важливими проміжними результатами, які дають основу для визначення показників, що використовуються в управлінні, є такі: оборот-нетто, загальний обсяг виробництва, попередній результат діяльності, сума покриття 1, 2 і 3, результат діяльності підприємства (кінцевий), рух готівки (загальної [брутто]) і чистої ([нетто]).
Оборот-нетто — це величина, яка відрізняється від загального обороту (брутто) на суми витрат при реалізації.
Загальний обсяг виробництва — це величина, в основі якої знаходиться чистий оборот з урахуванням зміни запасів готової продукції (збільшення чи зменшення). Вона характеризує собою результат діяльності на власному підприємстві
Попередній результат діяльності — показник, який розраховується виходячи з загального обсягу продукції за мінусом витрат на придбання матеріалів та виробничих послуг зі сторони.
Сума покриття 1 — показник, який формується з загального прибутку, коли з нього вираховуються затрати на обробку і переробку стосовно до характеру замовлення. вона є сумою, яка ліквідовує ризик збитків і може сприяти збільшенню прибутку без урахування зміни запасів готової продукції.
Сума покриття 2 — величина, яка показує перевищення одержаного підсумку над затратами на організацію і підготовку виробництва групи І, які хоч і не залежать від міри зайнятості, проте можуть бути відповідно до причин, що їх викликають, розподілені за окремими об’єктами обліку (центр прибутку, центр затрат, групи продуктів і таке інше). Частина витрат суми покриття 2 залишається нерозподіленою. В обліку їх слід відокремити як централізовані витрати на організацію і підготовку виробництва.
Сума покриття 3 — величина, яка ідентична підсумку господарської діяльності підприємства.
Результат діяльності підприємства — це прибуток або збиток згідно з балансовим рахунком прибутків і збитків.
Рух грошових коштів (готівки) дає змогу дати аналітичну оцінку динаміки стану та зміни фінансових коштів і джерел на підприємстві, завдяки чому стає можливим прогнозне планування фінансів. Рух готівки характеризує грошові суми, які надходять на підприємство або витрачаються ним.
Рух загальних готівкових коштів (брутто) зумовлений результатами діяльності підприємства з поправкою на статті затрат, що не ведуть до витрат готівки.
Про рух чистих готівкових коштів (нетто) ми ведемо мову в тих випадках, коли оборот загальних готівкових коштів зменшується на затрати на інвестиції, поточні платежі і сплату податків.
30. Характеристика методу авс.
У загальному випадку АВС-аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики між окремими елементами якої-небудь множини. У його основу покладено припущення, що відносно невелика кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватися, складає велику частину загальної вартості товарів, що закуповуються. В основі методу АВС лежить так зване правило Паретто. Відповідно до методу Паретто безліч керованих об’єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20). Широко розповсюджений у логістиці метод АВС пропонує глибший поділ - на три частини. Щодо управління матеріальними запасами, метод АВС – спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури N, реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівно потужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму. Для проведення АВС- аналізу необхідно:
1) встановити вартість кожного товару (за закупними цінами);
2) розташувати товари за зменшенням ціни;
3) знайти суму даних про кількість і витрати на придбання;
4) розбити товари на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання.
Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи - А, В, С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов’язково відбувається на три групи, число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш розповсюдженою є така класифікація: Група “А”: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні. Група “В”: середні за вартістю товари. Їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається. Група “С”: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання
Аналіз АВС показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20% всіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю.