Розділ ііі. Основні критерії оцінки кваліфікаційної роботи студентів

У зв’язку з вищевикладеним, кваліфікаційна робота оцінюється за такими основними критеріями:

1. На скільки повно розкрита тема, вирішені поставлені завдання.

2. В якій мірі студент володіє матеріалом наукового дослідження.

3. Яка реальна наукова новизна роботи – враховується зміст (суть) запропонованого автором підходу, одержаних результатів і обґрунтованість зроблених висновків, внесок автора у вивчення даної проблеми дослідження.

4. Оформлення роботи – враховується, в якій мірі автор зумів представити (виразити, донести) своє розуміння проблеми дослідження, одержані дані, узгодженість власних і літературних даних.

5. Трудомісткість – оцінка реального обсягу поведеної роботи (організація, методичне забезпечення, проведення дослідження.

6. Гармонійність (загальна культура роботи) – підсумкова оцінка того, в якій мірі узгоджуються зміст і спосіб представлення (оформлення) роботи, показаних умінь, знань і затрачених зусиль. Оцінюється наукова позиція самого автора, як вона проявляється в тексті: присутність в його роботі між зацікавленістю в доведенні висунутих гіпотез та безсторонністю в оцінці, інтерпретації одержаних результатів.

7. Якщо робота містить помилки друку чи орфографічні, то це понижує оцінку роботи.

П р а в и л а представлення роботи до захисту

Кваліфікаційна робота представляється на кафедру у завершеному вигляді за місяць до її захисту в одному примірнику та електронному варіанті разом з відгуком керівника^* завідувачу кафедри, який на основі цих матеріалів вирішує питання про допуск студента до захисту і робить про це відповідний запис на титульній сторінці випускної, кваліфікаційної роботи. При позитивному відгуку наукового керівника та завідувача кафедри, дипломна робота допускається до попереднього захисту. Для цього створюється комісія у складі 3-4 викладачів відповідної спеціалізації, напрямів наукових досліджень та дисциплін, які вони викладають.

Кваліфікаційна роботи, які подані на кафедру з порушенням встановлених термінів роботи комісії попереднього захисту, до розгляду не приймаються, студент до захисту в ДЕК не допускається.

Кваліфікаційна робота, допущена до захисту, направляється на зовнішню рецензію^* кваліфікованим спеціалістам наукових закладів, кафедр.

Студент має право ознайомитися з відгуком та рецензією на свою роботу до захисту. Державна екзаменаційна комісія визначає час захисту.

Захист роботи

Захист роботи проходить перед визначеною адміністрацією інституту комісією та у присутності інших студентів, гостей. Тривалість виступу студента за захист своєї роботи – до 20 хвилин.

Замість виступу при захисті – це узагальнені положення самостійної науково-дослідної роботи студента. Структура може бути такою:

1. Постановка проблеми та її коротке обґрунтування.

2. Коротка характеристика мети та завдань роботи, вибору методу(методик) і групи респондентів.

3. Отримані результати дослідження та їх обговорення.

4. "Висновки", в яких висвітлюються питання, що закладені у розділ "Вступ" – підтвердження гіпотези або її спростування.

5. Шляхи подальших розробок теми і практичні рекомендації щодо отриманих результатів.

Виступ студента може здійснюватись з демонстрацією плакатів, таблиць, слайдів тощо.

Після виступу студента зачитується відгук наукового керівника та рецензія на роботу і заслуховуються відповіді студента на зауваження, зроблені у відгуку та рецензії. Далі можуть ставитися запитання не тільки членами комісії, а й усіма присутніми.

Рішення Державної екзаменаційної комісії про оцінки за кваліфікаційну роботу приймається на закритому засіданні ДЕК, де обговорюються результати захисту і відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії (при рівній кількості голосів "за" і "проти" голос голови ДЕК є визначальним) дається оцінка кожному захисту. Керівник роботи може брати участь у обговоренні і винесенні рішення про оцінку кваліфікаційної роботи з правом дорадчого голосу.

Краща дипломна робота, яка містить певний теоретичний та практичний інтерес, може бути опублікована в вигляді статті у збірках наукових праць вузу чи журналах у формі методичних рекомендацій; доповідаються на наукових конференціях тощо.