4.Схоластика. Вчення томи аквінського

Схоластика (шкільна наука) була викликана до життя новим піднесенням культури, що проявилось у виникненні міських нецерковних шкіл. Це тип середньовічної філософії, цілком підпорядкованої релігії. Це філософське вчення, котре було відірване від життя, від реальних проблем, мало єдину мету – обґрунтування і захист теології, релігійного світогляду. Тому основними проблемами, на які звертали увагу схоласти, були:

☺ примат віри над розумом, віри над знаннями, наукою;

☺ геоцентризм;

☺ Бог як абсолютна сила та абсолютна влада;

☺ Бог як буття, істина і благо тощо.

Схоластика – безплідне мудрування, спосіб обґрунтування пустопорожніх, нереальних проблем. Для прибічників схоластики важливим був не зміст проблеми, не її сутність, а форма, видимість предметного розгляду. Чого варта, наприклад, суперечка схоластів на тему: “Чи є у крота очі, чи немає?” Коли це елементарно з’ясовується з допомогою простого спостереження.

Цілі трактати правовірні схоласти присвячували беззмістовним темам, як: “Чи сплять ангели, чи ні?”, “Якого віку був Адам в момент створення його Богом?”, “Чи може всемогутній Бог створити такий камінь, який сам не зміг підняти”.

Тома Аквінський став засновником томізму. Докладно вивчивши філософію Арістотеля він побачив у ній логічну теологію і прийшов до висновку про спорідненість стилю мислення Арістотеля з теологічними підходами до розв’язання тогочасних проблем. Вчення Томи характеризують як концепцію “симфонії (співзвучності) віри та розуму”. Істина теології та істина розуму не повинні входити в конфлікт між собою, але якщо таке відбудеться, то слід віддати перевагу істині теології.

Тома поділив всі науки і знання на:

1/ теологію об’явлення;

2/ природну теологію;

3/ філософію (об’єднує всі інші науки).

Також Тома виділяє 4 ступені буття:

1/ “царство мінералів”, де форма є лише зн. визначеністю речей.

2/ “рослинне царство”, де форма виступає як рослинна душа.

3/ тваринне царство і відповідно тваринна душа.

4/ людина і розумна безсмертна душа.

Ввійшов в історію як “доктор ангелікус”. Церква на протязі 4 ст. не визнавала його твори, лише у 1323р. віднесли до Лика святих.

“Вірю в те, що розумію”, - Тома Аквінський

“Вірю в те, що абсурдне”, - Тертуліан.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Розкрийте і поясніть основні відмінності у світогляді античності і європейського Середньовіччя.

2. Поясніть роль апологетики і патристики у формуванні середньовічної духовної культури.

3. Розкрийте основні особливості розвитку західної та східної патристики.

4. Охарактеризуйте ідейні здобутки Августина Блаженного.

5. Окресліть історичний зміст концепції “подвійної істини”.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Східна і західна патристика: порівняльна характеристика.

2. Сучасне значення провідних ідей християнської патристики.

3. Провідні ідеї розвиненої схоластики та їх історичне значення.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001.

2. Коплстон Ф. Історія середньовічної філософії. – К., 1997.

3. Петрушенко В.Л. Формування вихідних засад середньовічного філософствування (лекція для аспірантів та здобувачів вченого ступеня). – Львів, 2000.

4. Татаркевич В. Історія філософії. Т.1. – Львів, 1997.

34