
- •Тема1. Людина. Філософія. Світогляд.
- •1.Поняття світогляду. Місце філософії у світогляді.
- •2. Відмінність філософії від міфології, релігії та науки.
- •3. Функції та структура філософського знання
- •2. Філософія як спосіб життя у давній індії.
- •3. Філософія давнього китаю.
- •1.Загальна характеристика античної філософії.
- •2/ Висока класика – 5-4 ст. До н.Е.
- •3/ Пізня класика:
- •2. Філософія мілетської школи.
- •Зміни у світогляді під час переходу
- •2. Християнська апологетика
- •3. Патристика. Вчення отців церкви.
- •4.Схоластика. Вчення томи аквінського
4.Схоластика. Вчення томи аквінського
Схоластика (шкільна наука) була викликана до життя новим піднесенням культури, що проявилось у виникненні міських нецерковних шкіл. Це тип середньовічної філософії, цілком підпорядкованої релігії. Це філософське вчення, котре було відірване від життя, від реальних проблем, мало єдину мету – обґрунтування і захист теології, релігійного світогляду. Тому основними проблемами, на які звертали увагу схоласти, були:
☺ примат віри над розумом, віри над знаннями, наукою;
☺ геоцентризм;
☺ Бог як абсолютна сила та абсолютна влада;
☺ Бог як буття, істина і благо тощо.
Схоластика – безплідне мудрування, спосіб обґрунтування пустопорожніх, нереальних проблем. Для прибічників схоластики важливим був не зміст проблеми, не її сутність, а форма, видимість предметного розгляду. Чого варта, наприклад, суперечка схоластів на тему: “Чи є у крота очі, чи немає?” Коли це елементарно з’ясовується з допомогою простого спостереження.
Цілі трактати правовірні схоласти присвячували беззмістовним темам, як: “Чи сплять ангели, чи ні?”, “Якого віку був Адам в момент створення його Богом?”, “Чи може всемогутній Бог створити такий камінь, який сам не зміг підняти”.
Тома Аквінський став засновником томізму. Докладно вивчивши філософію Арістотеля він побачив у ній логічну теологію і прийшов до висновку про спорідненість стилю мислення Арістотеля з теологічними підходами до розв’язання тогочасних проблем. Вчення Томи характеризують як концепцію “симфонії (співзвучності) віри та розуму”. Істина теології та істина розуму не повинні входити в конфлікт між собою, але якщо таке відбудеться, то слід віддати перевагу істині теології.
Тома поділив всі науки і знання на:
1/ теологію об’явлення;
2/ природну теологію;
3/ філософію (об’єднує всі інші науки).
Також Тома виділяє 4 ступені буття:
1/ “царство мінералів”, де форма є лише зн. визначеністю речей.
2/ “рослинне царство”, де форма виступає як рослинна душа.
3/ тваринне царство і відповідно тваринна душа.
4/ людина і розумна безсмертна душа.
Ввійшов в історію як “доктор ангелікус”. Церква на протязі 4 ст. не визнавала його твори, лише у 1323р. віднесли до Лика святих.
“Вірю в те, що розумію”, - Тома Аквінський
“Вірю в те, що абсурдне”, - Тертуліан.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Розкрийте і поясніть основні відмінності у світогляді античності і європейського Середньовіччя.
Поясніть роль апологетики і патристики у формуванні середньовічної духовної культури.
Розкрийте основні особливості розвитку західної та східної патристики.
Охарактеризуйте ідейні здобутки Августина Блаженного.
Окресліть історичний зміст концепції “подвійної істини”.
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
Східна і західна патристика: порівняльна характеристика.
Сучасне значення провідних ідей християнської патристики.
Провідні ідеї розвиненої схоластики та їх історичне значення.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001.
Коплстон Ф. Історія середньовічної філософії. – К., 1997.
Петрушенко В.Л. Формування вихідних засад середньовічного філософствування (лекція для аспірантів та здобувачів вченого ступеня). – Львів, 2000.
Татаркевич В. Історія філософії. Т.1. – Львів, 1997.