3. Патристика. Вчення отців церкви.

Найбільш завершеного вигляду ідеям патристики надав представник західної патристики Августин (Аврелій) Блаженний. У його творах подаються усі найважливіші проблеми християнського світобачення. Дуже уважно розглядає Августин те, що пов’язане з людиною – на пеший план виходить людська активність (свідомість). Основне – це “внутрішня людина” (душа): пам’ять, воля, розуміння.

Флавій Касіодор у своєму маєтку у Віварії заснував школу, де почалися систематичні переклади Біблії та переписування книжок, текстів, важливих для християнської освіти. Григорій Ниський та Василій Великий уклали канон Святого Письма у 370-х рр. Ці Євангелія визнані канонічними; інші називаються апокрифами – твори про Богородицю, що церквою не визнані канонічними.

РОЗУМІННЯ АВГУСТИНОМ СУТНОСТІ БОГА

☺ Бог – це сукупність усіх досконалостей;

☺ Бог є вічним і завершеним буттям;

☺ Бог творить світ з нічого, його могутність безмежна;

☺ Можливості Бога невичерпні;

☺ Світ перебуває у повній залежності від Бога, проте Бог від світу не залежить;

☺ Бог є гарантом безсмертя людської душі.

У душі Августин виділяє 3 настанови:

• чекання – спрямовує на майбутнє;

• увагу - пов’язану із сучасністю;

• пам’ять – утримує минуле.

Завдяки настановам душа творить час. Час існував би навіть за умови існування однієї душі. Пізнаючи речі, людина проникає в думки Бога. Історія має початок (створення світу), кульмінацію (пришестя Христа) і майбутнє (2-е пришестя і Страшний Суд) → есхатологія (визнає кінець світу).

Августин написав понад 100 праць, спрямованих проти науки і матеріалістичної філософії. Відомими його творами є: “Про безсмертя душі”, “Сповідь”, “Про град Божий”, “Про єрисі” та інші. Основну ідею творів Августина можна відобразити одним судженням: весь світ створений Богом і пізнається людиною завдяки йому.

Августин – відвертий апологет церкви, християнських догматів, намагався світську владу поставити під контроль церковної. За заслуги перед християнством отримав назву Блаженний. За вченням теолога, Бог – абсолютна сила, абсолютна влада, начало всього, що існує, всемогутність у всьому. Бог не лише створив світ, але творить його безперервно. Він створив природу, матерію, простір, час, душу людини. Августин висунув одне з доведень існування Бога, котре згодом було названо “онтологічним”. Згідно з останнім, буття Бога обґрунтовується виходячи з ідей його все досконалості.

Однак концепція Августина Блаженного про всемогутність Бога і Божих творінь є суперечливою. Ця суперечливість випливає з його ж питання, яке він сам поставив і яке спробував з’ясувати. А питання стояло так: “Людина вільна від діянь Бога чи підневільна?” Якщо людина вільна від діянь Бога, то вона робить те, що хоче. А це означає, що Бог не має владу над людиною і вона невільна, то всі вчинки її, в тому числі і гріховні, заздалегідь визначені Богом і тоді необхідно визнати, що підневільна людина – безгрішна, бо вона лише робить те, що передбачено Богом. Людина не може грішити сама від себе. З цієї колізії Августин вийшов просто: він проголосив істинними всі Божі діяння і всі Божі істини. Воля людини вільна, але в межах божественного визначення. Необхідно в це вірити, щоб розуміти, і необхідно розуміти, щоб вірити.