3. Функції та структура філософського знання

Філософія виконує ряд важливих функцій і тому відіграє важливу роль у житті суспільства. Це зумовлюється перш за все її особливим предметом, до якого належить основне питання філософії та найзагальніші закони розвитку природи, суспільства і мислення.

Філософія в науковому пізнанні та суспільстві виконує ряд функцій:

☺ СВІТОГЛЯДНА – допомагає людині знайти і обґрунтувати свої життєві орієнтири, значення життєвих цінностей;

Характер уявлень про світ сприяє постановці певної мети, життєвих завдань, з яких виникає життєвий план, формуються певні ідеали.

☺ ПІЗНАВАЛЬНА – знайомить людину з орієнтирами у пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками достовірності знань.(розробляє систему принципів та категорій).

☺ ЛОГІЧНА – формує культуру людського мислення, виробляє критичну позицію в діалогах.

☺ СОЦІАЛЬНО-АДАПТИВНА – допомагає зорієнтуватись у складних проявах суспільного життя, виробити власну соціальну позицію.

☺ ПРАКСЕОЛОГІЧНА – формує активне, дійове, практичне ставлення людини до дійсності, можливості, способи та межі її діяльності.

☺ ІДЕОЛОГІЧНА – показує, що філософські вчення і напрями виражають не тільки “чисте прагнення до істини”, але й інтереси і позиції певних суспільних груп (націй, класів та ін.).

☺ КРИТИЧНА – звертає увагу до світу повсякденної реальності, руйнує звичні стереотипи та забобони , шукає шлях до більш досконалого суспільства.

☺ ВИХОВНА – прищеплює інтерес до самовиховання, до самовдосконалення; творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.

СТРУКТУРА ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ

Сфери реальності Дисципліни

1/ природа, онтологія,

світ, натурфілософія,

космос. космологія.

2/ суспільство соціологія,

та суспільна соціальна історія,

історія культурологія,

філософія історії.

3/ людина філософська антропологія,

з її здібностями, антропософія,

властивостями структурна філософія.

4/ сфера духовних або логіка, етика, естетика,

інтелектуальних процесів. філософія релігії,

філософія права,

історія філософії, ноологія.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1/ Які джерела та особливості філософського мислення?

2/ У чому полягає сутність картини світу?

3/ Як співвідносяться філософія і наука?

4/ Яка структура та основні функції філософії?

5/ Які основні структурні елементи світогляду?

6/ Які основні історичні типи світогляду?

7/ Яке місце посідає філософія в системі культури?

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1/ Філософія в системі культури.

2/ Суспільне та індивідуальне буття.

3/ Людина як вища цінність у системі філософського знання.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1/ Світогляд і духовна культура. ― К., 1993. ― 173с.

2/ Філософський словник // За ред.. В.І.Шинкарука. ― 2-ге вид. ― К., 1986.

― 800с.

3/ Шинкарук В.І. Філософія і нові історичні реалії // Філософська і соціологічна думка. ― 1991. ― №1.

РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ.

ТЕМА: ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ.

МЕТА: студенти повинні

Знати • особливості та характерні риси західного та східного типів

цивілізацій;

• найперші проблеми, які ставила та вирішувала давньосхідна

філософська думка

Вміти • порівнювати між собою провідні ідеї філософських шкіл

Стародавнього Сходу;

• виділяти у філософських текстах саме те, що є характерним для

східного типу мислення;

• оцінювати світоглядну цінність ідей давньосхідної філософії;

Розуміти • умови й особливості зародження і можливі форми вираження

світоглядної проблематики;

• багато вимірність як людського світосприйняття, так і

теоретичного осмислення світу.

ПЛАН

1. Особливості східного та західного типів філософії.

2. Філософія як спосіб життя у Давній Індії.

3. Філософська думка Давнього Китаю.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

ДУХОВНИЙ КАНОН ЖИТТЯ – у межах деяких, переважно традиціоналістських цивілізацій – збірка найдавніших, освячених авторитетом, часом і традицією переказів, настанов на життя, міфів, розповідей про богів або божественні об’явлення, що виконує роль нормативну – регулятора життєдіяльності людей в усіх сферах суспільного життя.

МОКША – стан вічного щастя і блаженства, якого можуть досягнути ті душі, які у своїх життєвих втіленнях запобігти злу, чинити лише благодіяння.

АТМАН – індивідуальні, конкретні виявлення брахмана.

1. ОСОБЛИВОСТІ СХІДНОГО ТА ЗАХІДНОГО ТИПІВ ФІЛОСОФІЇ.

Перші паростки філософських знань з’явилися за кілька тисячоліть до н.е. у Єгипті та Вавилоні, а перші філософські школи виникли в Індії. Одні дослідники наполягають на тому, що ті вчення виникли на поч. 1 тис. до н.е., інші – називають сер. 2 тис. до н.е. Філософськими джерелами того часу були Веди, упанішади, епоси “Рамаяна”, “Махабхарата”. Таку ж історію має і філософська думка Китаю, Греції та Риму.

Проблема “Схід-Захід” носить суттєві відмінності у:

1/ способі життя;

2/ характері політичного правління;

3/ у способі світо мислення.

Особливості західного та східного типів мислення зводять до типів цивілізації (Р.Генон класифікував як традиціоналістські (сх.) та прогресистські (зх.).

ВІДМІННОСТІ

СХІДНОЇ ЗАХІДНОЇ

1/ наявність єдиного канону життя, 1/ відносна автономність різних сфер

якому підпорядковані основні суспільного життя (пол., екон, к-ра);

сфери;

2/ відданість традиціям, цінування 2/ відданість новаціям, цінування

старого, освяченого віками, нового, орієнтація на майбутнє;

орієнтація на минуле;

3/ самозаглиблення, прагнення 3/ активізм, прагнення змінити дійсність;

віддатись природному ходу речей;

4/ домінування цілого над індивідуальним; 4/ домінування індивідуального над

цілим;

5/ образний, притчовий, афористичний 5/ раціональний, аналітичний, логічно-

стиль мислення. послідовний стиль мислення.

Так, східна філософія орієнтується на:

1/ вихідні канонічні джерела, що регламентують функціонування всіх сфер суспільного життя ― Коран, Веди, китайське П’ятикнижжя. Звідси, образ гуру – духовного вчителя.

2/ цінує те, що освячене віками.

Західна навпаки, має переважно індивідуальне спрямування життєвого самоусвідомлення. Сприяла виникненню пранауки.

Щодо України то були стосунки з хозарами, половцями, кримським татарами, Туреччиною; в епоху Нового часу і далі все більше наближались до зх.європейської культури.