РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ І ТЕОРІЯ ФІЛОСОФІЇ.

Тема1. Людина. Філософія. Світогляд.

МЕТА: студенти повинні

знати • що таке світогляд, його складові та типологія;

• співвідношення філософії з світоглядом, наукою, мистецтвом, релігією;

• історичні особливості виникнення філософії;

• особливості та характерні риси філософського мислення;

• структуру та основні функції філософії.

вміти • розрізняти світоглядні та інші знання;

• виділяти елементи філософського мислення у певних знаннях;

• застосувати до конкретних ситуацій ознаки найперших філософських

позицій.

розуміти • в чому полягають необхідність та неминучість виникнення у людини

Світоглядних знань та орієнтацій;

• як пов’язані між собою світогляд і філософія;

• внутрішній зв’язок основних функцій філософії між собою;

• чим зумовлена саме така структура філософського знання.

ПЛАН

1. Поняття світогляду. Місце філософії у світогляді.

2. Відмінність філософії від міфології, релігії та науки.

3. Функції та структура філософського знання.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

СВІТОГЛЯД – сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі,

підвалини людських взаємин зі світом, що виконує функцію світоорієн-

тування і світо усвідомлення.

ФІЛОСОФІЯ – (з д/гр. “любов до мудрості”) теоретична форма світогляду;

особливий рівень мислення, на якому думка усвідомлює саму себе у

ставленні до дійсності та шукає остаточних засад для власних актів

і людського самоствердження у світі.

1.Поняття світогляду. Місце філософії у світогляді.

Як зрозуміти перетворене, що відбувається в сучасну епоху? Яким чином і чи можна взагалі позбутися загроз, що нависли над людством – екологічної, ядерної, бездуховності? Як розуміти сутність всього, що відбувається в світі і в більш конкретному середовищі?

Необхідно зрозуміти смисл і межу нашого життя: що ми робимо і для чого, які наші устремління, як вони сприймаються людьми. Сукупність таких уявлень називається світоглядом.

Спочатку “філософія” немала того значення, що сьогодні. Воно означало “мудрість взагалі, знання взагалі, освіта взагалі”. Існує легенда, що першим вжив термін Піфагор для того, щоб висловити думку: мудрість є річчю Божою, Божим атрибутом, а звичайним людям доступною є лише любов до мудрості. Такі люди називаються шанувальниками мудрості, тобто філософами.

Історія філософії – це та школа, без якої не може бути повноцінної філософської культури, яка служить в кінцевому рахунку базою духовної культури взагалі.

ОБ’ЄКТОМ її пізнання є ставлення людини до світу; причому людина і світ розглядаються у своїх найсуттєвіших і найзагальніших характеристиках.

ПРЕДМЕТОМ філософії є відношення “мислення-буття”:

1/ він історично змінний, оскільки історично змінними є люди;

2/ філософія постає своєрідною формою збереження та забезпечення історичної неперервності людської свідомої само ідентифікації.

Отже, філософія означає не просто “мудрість” як завершене, готове знання, а “любов до мудрості”, постійне прагнення сповна збагнути сутність світу і сутність самої людини.

Множинність філософського знання характеризує його як знання світоглядне. Що таке світогляд?

СВІТОГЛЯД → світ ↔ погляд;

світ ↔ відчуття;

світ ↔ розуміння.

Можна сказати, що світогляд це загалом систематизований комплекс уявлень, оцінок, настанов, що забезпечують цілісне бачення й усвідомлення світу і місця в ньому людини з її життєвими позиціями, програмами.

З світоглядом людина не народжується, а живе в певному середовищі, де формується її світогляд.

ФІЛОСОФІЯ

НАУКА

РЕЛІГІЯ

МІФОЛОГІЯ

НАЙСУТТЄВІШИЙ СВІТОГЛЯД

ДЛЯ ВСІХ ЛЮДЕЙ.

СКЛАДОВІ СВІТОГЛЯДУ: погляди, переконання, принципи, ідеали, цінності,

вірування, життєві норми, стереотипи.

ОСНОВНІ СВІТОГДЯДНІ ЗАПИТАННЯ ЗА І.КАНТОМ.

ЩО Я МОЖУ ЗНАТИ?

ЩО Я МОЖУ РОБИТИ? НА ЩО Я МОЖУ СПОДІВАТИСЯ?

ЩО ТАКЕ ЛЮДИНА?

ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДСЬКОГО СТАНОВИЩА У СВІТІ.

1/ її розумність, здатність усвідомлювати себе і те, що її оточує. Розумність зразу кидається у вічі і зумовлює необхідність людського самоусвідомлення.

2/ з її біологічною неспеціалізованістю. Коли ми маємо справу з твариною, то можемо лише за особливостями її організму визначити її місце у житті. (Птах літає, риба плаває).

У тваринному світі чітко діє закон співвідношення органів до їх життєдіяльності. Коли ж народжується людина, ми можемо прогнозувати можливі варіанти її життя, але ніхто не знає чи здійсняться прогнози.

3/ відсутність певної (одної) програми життя, що робить людину вільною, вона сама проектує своє життя.

4/ людина як істота розумна є єдиною, хто усвідомлює свою смертність, життя дається лише один раз, тому ціна життєвого вибору фактично оплачена ціною життя.

Звідси, знамениті міркування М.Монтеня: “Розмірковувати про смерть означає розмірковувати про свободу. Хто навчиться помирати, той забуде, що таке бути рабом”.

“Міра життя не в його тривалості, а в тому, як ви його використали”.