1) Спілка аудиторів України;

2) Кабінет міністрів України;

3) Аудиторська палата України;

4) Верховна Рада України.

172. Проведення аудиту підприємства здійснюється на підставі:

1) листа-замовлення;

2) договору;

3) листа – зобов’язання;

4) наказу.

173. Документ, що засвідчує кваліфікаційну придатність на проведення аудиту, має назву:

1) свідоцтво;

2) сертифікат;

3) ліцензія;

4) патент.

174. Внесені до Реєстру суб’єкти аудиторської діяльності не повинні:

1) дотримуватись вимог чинного законодавства;

2) звітувати перед АПУ;

3) вносити щорічні платежі;

4) повідомляти про зміни в документах, поданих в АПУ.

175. Прийомом документального контролю є:

1) інвентаризація;

2) зустрічна перевірка;

3) контрольний запуск сировини;

4) спостереження.

176. Прийомом фактичного контролю не є:

1) експертна оцінка;

2) контрольний замір;

3) обстеження;

4) взаємний контроль операцій.

177. До складу АПУ не входить:

1) Комісії;

2) Секретаріат;

3) Спостережна рада;

4) Рада директорів.

178. Закон України «Про аудиторську діяльність» було прийнято у:

1) 2005р.;

2) 1995р.;

3) 1993р.;

4) 1991р.

179. Аудит – це:

1) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність та відповідність вимогам законів України;

2) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її доцільність та відповідність вимогам законів України;

3) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення думки суб’єкта контролю про її достовірність та відповідність вимогам законів України;

4) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її обґрунтованість в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України.

180. Метою аудиту відповідно до МСА є:

1) визначення і попередження помилок;

2) надання допомоги керівництву в підготовці фінансової звітності;

3) перевірка фінансової звітності і висловлення про неї думки;

4) вірна відповідь відсутня.

181. Які послуги не має право надавати аудитор:

1) консультування клієнта з приводу розміщення власних активів у цінні папери інших підприємств;

2) поновлення бухгалтерського обліку під час проведення аудиту;

3) оцінка об’єктів нерухомості;

4) представлення інтересів клієнта в судових органах.

182. Звітність яких з перелічених нижче суб’єктів підлягає обов’язковому щорічному аудиту:

1) сільськогосподарських підприємств;

2) публічних акціонерних товариств;

3) товариств з обмеженою відповідальністю;

4) господарюючих суб’єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

183. Керівники та інші посадові особи підприємства, що перевіряється, повинні:

1) надавати аудитору роз’яснення у письмовій та усній формі за запитом аудитора;

2) обмежувати коло питань, які належить з’ясувати;

3) обов’язково виконувати всі рекомендації аудитора щодо підвищення ефективності виробництва;

4) стежити за ходом проведення аудиту.

184. Фізична особа:

1) не може займатись аудиторською діяльністю;

2) може займатись аудиторською діяльністю після реєстрації як приватний підприємець;

3) може займатись аудиторською діяльністю після отримання сертифіката аудитора та подвійної реєстрації: як приватний підприємець та як суб’єкт аудиторської діяльності;

4) може займатися аудиторською діяльністю після проходження сертифікації.

185. Офіційний документ, який засвідчує право фізичної особи на здійснення аудиту підприємств і банків на території України, це:

1) сертифікат аудитора;

2) посвідчення аудитора;

3) свідоцтво аудитора;

4) диплом аудитора.

186. Чи може проводити перевірку аудитор, який є засновником підприємства, що перевіряється:

1) ні;

2) так;

3) може, якщо аудитора включено до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності;

4) може, на безоплатній основі.

187. Чи має право аудитор самостійно визначати форми і методи аудиту:

1) ні, це визначається нормативними актами України;

2) ні, форми і методи аудиту визначає керівництво суб’єкта перевірки;

3) так, це його право;

4) ні, це визначає АПУ.

188. Аудиторський ризик має такі складові:

1) властивий ризик, ризик контролю, ризик невиявлення;

2) властивий ризик, ризик контролю;

3) ризик контролю, ризик невиявлення;

4) ризик контролю, ризик не виявлення, ризик аналітичного огляду.

189. Аудиторський ризик – це:

1) імовірність невиявлення помилок системою внутрішнього контролю;

2) імовірність невиявлення суттєвих помилок у процесі проведення вибіркової перевірки;

3) імовірність складання неправильного висновку про перевірену фінансову звітність;

4) ризик, притаманний бізнесу клієнта, зумовлений характером і умовами діяльності організації.

190. Чим вище рівень суттєвості, тим аудиторський ризик:

1) вищий;

2) нижчий;

3) суттєвий;

4) немає залежності.

191. Суттєвість в аудиті – це:

1) ступінь неправильного відображення даних обліку і звітності, що перекручують сутність фінансових і господарських операцій;

2) гранично припустимий рівень можливого перекручення окремої статті чи показника фінансової звітності;

3) попередня оцінка ймовірності перекручень звітності;

4) правильна відповідь відсутня.

192. Лист-зобов’язання про згоду аудиторської фірми на проведення перевірки направляється клієнту:

1) до укладення договору на проведення аудиту;

2) після укладення договору на проведення аудиту;

3) одночасно з укладенням угоди на проведення аудиту;