
- •3. Основи аналітичної геометрії
- •3.1. Метод координат
- •3.2. Елементи векторної алгебри.
- •Операції над векторами
- •Складання векторів
- •Різниця векторів
- •Проекція вектора на вісь
- •Розкладання вектору по ортам координатних осей
- •Скалярний добуток двох векторів
- •Векторний добуток двох векторів
- •Відстань між двома точками
- •Ділення відрізку в заданому відношенні
- •3.4. Аналітична геометрія в просторі
- •3.4.1. Рівняння площини в просторі
- •Загальне рівняння площини
- •3.4.2. Площина в просторі. Основні задачі.
- •3.4.3. Рівняння прямої в просторі
- •3.4.4. Пряма лінія в просторі. Основні задачі
- •3.4.5. Пряма і площина в просторі. Основні задачі
- •3.5 Аналітична геометрія на площині
- •3.5.1. Лінії на площині.
- •3.5.2. Пряма лінія на площині. Основні задачі.
- •3.6. Криві і поверхні другого порядку
- •3.6.1. Криві другого порядку на площині
- •3.6.2. Поверхні другого порядку
- •3.7. Графічні можливості Maxima
Розкладання вектору по ортам координатних осей
Розглянемо прямокутну декартову систему координат (Оxyz) з початком відліку в точці О ( i, j, k - орты координатних осей). Нехай заданий вектор = ОА, початок якого співпадає з початком координат, тобто вектор = ОА є радіусом-вектором точки А.
Рис. 3.7. Розкладання вектору по ортам осей координат.
Позначимо координати вектора на осі координат
ax = Прx , ay = Прy , az = Прz . (3.6)
Оскільки
=
+
+
(див. рис. 3.7) и
=
ax
i
,
=
ay
j
,
=
az
k
,
те
вектор
має єдине розкладання по ортам осей
координат
= ax i + ay j + az k . (3.7)
Скалярний добуток двох векторів
У фізичних і технічних додатках математики велике значення має рішення задачі про визначення роботи, яка здійснюється постійною силою F при переміщень матеріальної точки. Якщо точка переміщається прямолінійно, то, як відомо, робота дорівнює добутку величини сили на величину переміщення і на косинус кута між напрямом сили і напрямом переміщення. Позначивши силу F, а переміщення АВ, отримуємо для обчислення роботи вираз: A(F) = |F| ∙ |AB| ∙ cos(F^AB). Оскільки подібна "операція" з двома векторами зустрічається дуже часто, то для неї введено операція скалярного добутку.
Визначення 3.11. Скалярним добутком, двох векторів називається добуток їх довжин і косинуса кута між ними.
Скалярний твір двох векторів а і b означаємо символом a∙b. Відповідно до визначення
a ∙ b = | a | | b | cos(a ^ b). (3.8)
Властивості скалярного добутку
a ∙ b = b ∙ a ;
(α ∙ a) ∙ (β ∙ b) = α∙ β (a ∙ b) ;
(a + b) ∙ c = a ∙ c + b ∙ c ;
cos(a ^ b) =
.
Звідки витікає, що умова ортогональності двох векторів(а ┴ b)
a ∙ b = 0. (3.9)
Обчислення скалярного добутку через координати векторів
Врахуємо, що орти прямокутної декартової системи координат мають наступну властивість:
i ∙ i =1 , j ∙ j =1, k ∙ k =1 , i ∙ j = 0, i ∙ k = 0, j ∙ k = 0.
Нехай задані вектори = ax i + ay j + az k і = bx i + by j + bz k . Визначимо скалярний добуток
a ∙ b = ∙ = (ax i + ay j + az k) ∙ (bx i + by j + bz k),
враховуючи властивості ортів координатних осей, отримаємо
∙ = ax bx + ay by + az bz . (3.10)
тобто скалярний добуток двох векторів дорівнює сумі добутків однойменних координат цих векторів.
Умова ортогональності двох векторів(а ┴ b)
a ∙ b = ax bx + ay by + az bz = 0. (3.11)
Векторний добуток двох векторів
Одним з найважливіших понять фізики, механіки і електродинаміки являються поняття моменту сили, моменту кількості руху, індукційний струм та ін. Наприклад, механічний ефект дії сили - прямо ліній поступальний рух, а механічний ефект від дії моменту сили - обертальний рух навколо деякої осі. Обчислення вказаних моментів пов'язано з векторним добутком двох векторів.
Визначення 3.12. Векторний добуток двох векторів і називається вектор , модуль якого дорівнює добутку модулів векторів - співмножників, перпендикулярний площині цих векторів і спрямований так, що з його кінця видно поворот від до по найкоротшому шляху, проти ходу годинникової стрілки.
=
,
(3.11)
| | = | | = | | | | sin( ^ ) ;
┴ , ┴ ;
3.
Рис. 3.8. Векторний добуток [ ].
Зауваження. Модуль векторного добутку дорівнює площі паралелограма, побудованого на заданих векторах.
Властивості векторного добутку.
1). = - ;
2). (α ) (β ) = (α β) [ ] ;
3). ( + ) = + .
Обчислення векторного твору через координати векторів
Врахуємо, що орти прямокутної декартової системи координат мають наступну властивість:
i i =0 , i j = k , i k = - j ,
j i = - k , j j = 0 , j k = i ,
k i = j , k j = - i , k k = 0 .
Нехай задані вектори = ax i + ay j + az k і = bx i + by j + bz k . Визначимо скалярний твір
a b = = (ax i + ay j + az k) (bx i + by j + bz k),
враховуючи властивості ортів координатних осей, отримаємо
= (ay bz – az by) i + (az bx – ax bz) j + (ax by – ay bx) k . (3.12)
або
=
.
Важливим геометричним завданням, що вирішується за допомогою операції векторного добутку, є обчислення площі трикутника по координатах його вершин.
Нехай задані координати вершин трикутника A, B, C. Знаючи їх, знаходимо вектори АВ і АС. Площа трикутника АВС дорівнює половині площі паралелограма, побудованого векторах АВ і АС. Отже
SABC = ½ | АВ АС |. (3.13)
Приклад. A (1, -2,0), B(2,1,-1), C(0,3,1). Знайти SABC .
Розв‘язання. АВ = (1, 3, -1) , АС = (-1, 5, 1).
АВ АС = [3∙1 - (-1) ∙5] i + [(-1) ∙(-1) - 1∙1] j + [1∙5 - 3∙(-1)] k = 8 i + 8 k ,
|
АВ
АС
| = 8
, SABC
= 4
.
Мішаний добуток векторів.
Визначення 3.13. Скалярний добуток вектора на векторний добуток векторів і називається мішаним добутком векторів , і . Таким чином, мішаний добуток векторів, і є вираз
∙ ( ) (3.14)
і є скаляр (число).
З'ясуємо
геометричний зміст введеного поняття.
Нехай точка О є загальний початок трьох
не компланарних векторів
,
,
.
Побудуємо на заданих векторах паралелепіпед
(рис. 3.9) і знайдемо вектор
=
.
З визначення скалярного добутку векторів,
отримуємо
∙ (
)
=
∙
=
= | | Прd . Але оскільки вектор перпендикулярний площині векторів і , те проекція вектора на вісь, спрямовану по вектору , або дорівнює висоті паралелепіпеда. За визначенням довжина вектора дорівнює площі
паралелограма, побудованого на векторах і . Тому ∙ є об'єм паралелепіпеда.
Отже, абсолютна величина змішаного добутку трьох векторів дорівнює об'єму паралелепіпеда, побудованого на цих векторах.
Рис. 3.9. Мішаний добуток векторів, , і .
Якщо в мішаному добутку трійки векторів їх переставляти, то паралелепіпед, побудований на вибраних векторах, очевидно, не зміниться. Значить, не зміниться і абсолютна величина мішаного добутку. Тому при круговій перестановці векторів мішаний добуток векторів не змінюється.
Отже
∙ ( ) = ∙ ( ) = ∙ ( ). (3.15)
Якщо вектори задані своїми координатами в деякій декартовій прямо-кутній системі координат (ax , ay , az) , (bx , by , bz), (cx , cy , cz) , тому
вектор = = (bycz - bzcy , bzcx - bxcz , bxcy - bycx ). В результаті
∙ ( ) = ax (bycz - bzcy) + ay (bzcx - bxcz) + az (bxcy - bycx) (3.16)
або
∙ (
)
=
.
якщо задані три вектори компланарні, то їх мішаний добуток дорівнює нулю.
Приклади для самостійного розв‘язання
Задані координати точок А(1,2,-3), B(-1,1,4), C (0,3,-5), D(2,-2,3). Знайти:
1)
, 2) пр
,
3) орт
,
4)
, 5) площа
,
6) пр
,
7)
, 8)
, 9)
.
3.3. Прості завдання аналітичної геометрії
Як відомо з шкільної математики метод координат дає можливість встановити відповідність між деякими геометричними об'єктами і рівняннями. У школі розглядалася прямокутна система координат на площині (Оху) і говорилося про рівняння прямій, про рівняння параболи і графіку функції у = 1 / х і так далі. Зараз, використовуючи координатний метод і елементи векторної алгебри, ми вивчатимемо геометричні об'єкти із загальніших позицій. Раніше розглянемо прості завдання аналітичної геометрії.