Методичні рекомендації

Головним змістом усієї внутрішньої історії Риму впродовж V-III ст. до н.е. була боротьба патриціїв і плебеїв. Особливо гостро ця боротьба протікала в першій третині IV ст. до н.е. Це пояснюється, з одного боку, зовнішньополітичними труднощами, які переживав у той час Рим. У 390 р. до н. е. римляни пережили нашестя галлів, що примусило їх навіть об’єднатися з ворожими етрусками. Але Рим, за винятком Капітолія, був захоплений галлами, розграбований і спалений. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що проти них об’єдналися латинські общини. Військові поразки особливо відчутно позначилися на незаможних громадянах. Загострення конфлікту між патриціями і плебеями було викликано, з іншого боку (і це найбільш важливо) – соціально-економічним розвитком Риму, ускладненням класової структури і майнової диференціації серед його громадян. Як патриції, так і плебеї все помітніше втрачають соціально-політичну монолітність, зближуються інтереси окремих представників і груп протиборчих сторін.

Вивчення процесу формування римської республіки грунтується на античній літературній традиції, що виникла порівняно пізно, у пам’ятках ранньоримського суспільства (Закони XII таблиць, дані епіграфіки). При зверніть увагу на такі питання: Наскільки були замкнуті ранньоримські стани? Чи ідентичні поняття “патриції” і “патрони”, “плебеї” і “клієнти”? Чи можна вважати рабів особливим станом?

Розглядаючи питання про боргове право, визначте роль держави в регулюванні відносин між боржником і кредитором. Чим можна пояснити суворість боргового права того часу, і те, що боржник продавався за Тібр? Зверніть увагу на те, яке місце займають у XII таблицях закони, присвячені сімейному праву, поясніть цей факт. Чим була римська сім’я в V ст. до н.е., які були в ній ролі чоловіка, дружини, дітей? Як закон регулює майнові відносини між членами сім’ї?

Підсумовуючи питання про соціальні відносини в ранньоримському суспільстві, пригадайте грецький матеріал. Чи можна говорити про абсолютну тотожність станових відносин, пережитків родового ладу в архаїчних грецьких і римських полісах і чому? Коли виникли коміції, сенат, магістрати? Як відбувався розвиток системи республіканського самоврядування? Аналізуючи джерела, що оповідають про тривалу станову боротьбу в Римі, необхідно відповісти на питання, чому затягнувся процес становлення єдиної цивільної общини в Римі. В чому виявився компромісний характер найважливіших законів, що фіксують досягнення плебеїв? Чому римська республіка, незважаючи на значну демократизацію соціально-політичного ладу, залишилася по суті аристократичною?

Заняття № 7 Економіка і соціальна структура римського суспільства

в II – I ст. до н.е.

1. Характеристика джерел.

2. Вплив римських завоювань на соціально-економічні процеси II-I ст. до н. е.

3. Формування класичного рабства та його характерні риси.

4. Економічний розвиток Італії:

а) сільське господарство;

б) ремесло;

в) торгівля;

г) зростання грошового обігу.

5. Соціальна структура римського суспільства:

а) патриціат;

б) плебеї;

в) рабовласники;

г) дрібні виробники;

д) раби.

5. Загострення соціальних суперечностей у римському суспільстві на рубежі II-I ст. до н.е.

Тематика рефератів

1. Причини та передумови формування класичного рабства в Італії у ІІ – І ст. до н. е.

2. Розвиток сільського господарства в Італії протягом ІІ – І ст. до н. е.

3. Розвиток товарно-грошових відносин в Італії у ІІ – І ст. до н. е.

Тематика есе:

1. Чому сільськогосподарський маєток, як свідчать трактати Катона і Варрона, носив багатогалузевий характер?

2. Якими були оптимальні розміри римського маєтку і його структура за даними Катона?

3. Чому в Стародавньому Римі не відбулося концентрації ремесла?

4. Яку роль в економіці Італії відігравали провінції?

5. У чому суть відкупної системи, що склалася в Стародавньому Римі? Хто міг стати відкупником?

Рекомендовані джерела та література:

1. Варрон Марк Теренций. О сельском хозяйстве. – М. – Л., 1963.

2. Катон, Варрон, Колумела, Плиний о сельском хозяйстве. – М., 1957.

3. Катон Марк Порций. Земледелие. – М.; Л., 1950.

4. Практикум по истории древнего мира / Сост. Н. Л.. Просина, И. С. Свенцицкая. – Изд. 2-е, доп. – М., 1972.

5. Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. С. Л. Утченко, 1962. – С. 188-197; 355-364; 387-388.

6. Ельницкий Л. А. Возникновение и развитие рабства в Риме в VIII-II вв. до н. э. – М., 1964.

7. Заборовский Я. Ю. Некоторые стороны политической борьбы в римском сенате (40 – 20-е гг. II в. до н. э.) // ВДИ. – 1977. – № 3. – С. 182–191.

8. Заборовский Я. Ю. Очерки по истории аграрных отношений в Римской республике. – Львов, 1985.

9. Кац А. Л. Проблема рабства у Плавта и Катона // ВДИ. – 1964. – № 3.

10. Коптев A. B. Античная форма собственности и государство в древнем Риме // ВДИ. – 1992. – №3. — С. 3-28.

11. Кузищин В. И. Античное классическое рабство как экономическая система. – М., 1990.

12. Кузищин В. И. Генезис рабовладельческих латифундий в Италии (II в. до н.э. – I в. до н.э.). – М.: МГУ, 1976. – 266 с.

13. Кузищин В. И. Земельные владения Марка Порция Катона Старшего. (Структура крупного землевладения Италии во II в. до н.э. до реформы Гракхов) // ВДИ. – 1975. – № 4.

14. Кузищин В. И. Крестьянское хозяйство древнего Рима как экономический тип // ВДИ. – 1973. – № 1.

15. Кузищин В. И. О датировке катоновского “Земледелия” // ВДИ. – 1966. – № 2.

16. Кузищин В. И. О латифундиях во II в. до н. э. ( О толковании 7-й главы I книги “Гражданских войн” Аппиана) // ВДИ. – 1960. – № 1. – С. 46–60.

17. Кузищин В. И. О роли крестьянства в Италии во II в. до н.э. – I в. до н.э. // Вестник МГУ. – 1973. – № 2.

18. Кузищин В. И. Очерки по истории земледелия Италии II в. до н.э. – М., 1966.

19. Кузищин В. И. Римское рабовладельческое поместье II в. до н.э. – I в. н.э. – М., 1973.

20. Ляпустин Б. С. Место и роль фамильного ремесла в структуре древнеримской экономики // ВДИ. — 1992. — №3. – С. 52-67.

21. Сергеенко М. Е. Очерки по сельскому хозяйству древней Италии. – М.; Л., 1958.

22. Сергеенко М. Е. Ремесленники Древнего Рима. – Л., 1968.

23. Сергеенко М. Е. Из истории сельского хозяйства древней Италии // ВДИ. – 1953. – № 3.

24. Сергеенко М. Е. Катоновская шкала доходности разных земельных угодий // ВДИ. – 1949. – № 1.

25. Сергеенко М. Е. Полевое хозяйство у Катона // ВДИ. – 1948. – № 4.

26. Смирнин В. М. Свобода раба и рабство свободного (к истории римского гражданского общества) // ВДИ. – 2000. – №2. – С. 260-267.

27. Ученые земледельцы древней Италии. – Л., 1970.

28. Штаерман Е. М. Древний Рим: проблемы экономического развития. – М., 1978.

29. Штаерман Е. М. и др. Рабство в западных провинциях Римской империи в I–III вв. – М., 1977.

30. Штаерман Е. М. Рабство в восточных провинциях Римской империи в I–III вв. – М., 1977.

31. Штаерман Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской республике. – М., 1964.

32. Штаерман Е. М. Римская собственность на землю // ВДИ. – 1974. – № 3.

33. Штаерман Е. М. Экономическая история Рима // Экономическая история. – М., 1987. – С. 32-49.

34. Штаерман Е. М., Трофимова К. М. Рабовладельческие отношения в ранней Римской империи. - М., 1971.