Тема 3. Організаційні структури управління ресторанним господарством

1.1.

Визначте сутність структури управління.

1.2.

Які фактори визначає організаційна структура?

1.3.

Які структури розрізняють за масштабами діяльності?

1.4.

Дайте характеристику елементів структури управління.

1.5.

Дайте характеристику лінійним та функціональним зв’язкам.

1.6.

Які органи управління формуються при побудові структури управління?

1.7.

Визначте значення структур управління на підприємстві.

1.8.

Вимоги до структур управління.

2.1.

Дайте характеристику лінійної структури управління. Визначте її недоліки та переваги.

2.2.

Дайте характеристику функціональної структури управління. Визначте її недоліки та переваги.

2.3.

Дайте характеристику лінійно-функціональної структури управління. Визначте її недоліки та переваги.

2.4.

Дайте характеристику дивізіональної структури управління: продуктову, орієнтовану на споживача, регіональну. Визначте їх недоліки та переваги.

2.5.

Характеристика програмно-цільової та матричної структур управління. Визначте їх недоліки та переваги.

3.1.

Дайте характеристику методам, які використовуються при розробці структур управління.

3.2.

Визначте послідовність дій щодо проектування структури управління.

3.3.

Напрямки вдосконалення структур управління.

3.4.

Дайте характеристику венчурної структури управління.

1.

Організаційна структура управління - це:

а)

сукупність управлінських органів та зв’язків між ними

б)

сукупність управлінських органів та рівнів управління

в)

сукупність управлінських органів управління

2.

Внутрішня структура підприємства, що включає функціональні відділи це:

а)

макроструктура

б)

мезоструктура

в)

мікроструктура

3.

Структура, ланками якої є органи управління це:

а)

макроструктура

б)

мезоструктура

в)

мікроструктура

4.

До функціональних підрозділів підприємства не відносяться:

а)

відділ кадрів

б)

рада директорів

в)

фінансовий відділ

5.

Організаційна структура, що передбачає підпорядкованість лінійному керівнику функціональних підрозділів, які також мають право керувати діями підлеглих в межах своєї компетентності:

а)

лінійна структура управління

б)

функціональна структура управління

в)

лінійно-функціональна структура управління

6.

Вимоги, що висуваються до структур управління:

а)

гнучкість, відповідність стратегічним планам підприємства, інноваційна направленість

б)

мінімум ступенів ієрархічної схеми, забезпечення раціонального розподілу функцій управління по підрозділам

в)

відповіді а) та б) вірні

7.

Дивізіональна структура – це:

а)

структура, яка застосовується у великих підприємствах, коли для виконання окремих функцій утворюються самостійні відділи

б)

структура, яка передбачає підпорядкованість лінійному керівнику функціональних підрозділів, які також мають право керувати діями підлеглих в межах своєї компетентності

в)

структура, в якій центральному апарату надані функції стратегічного планування, контролю, фінансування, кадрового забезпечення тощо

8.

Переваги лінійно-функціональної структури:

а)

достатня гнучкість

б)

кваліфікаційне управління підвідомчими підрозділами

в)

швидкість проходження інформації, наказів, розпоряджень

9.

Недоліки лінійної структури:

а)

кожний лінійний підрозділ зосереджений на виконанні тільки своїх завдань, координація яких покладена на керівника підприємства

б)

одночасне надання підлеглим наказів, розпоряджень від лінійного та функціональних керівників

в)

некваліфікаційне управління підвідомчими підрозділами

10.

Регіональна дивізіональна структура:

а)

розширення діяльності за географічними ознаками, коли підприємство виробляє або реалізує свою продукцію в різних регіонах країни (за кордоном)

б)

розширення діяльності за рахунок виробництва нових видів товарів

в)

розширення діяльності за рахунок надання послуг з організації споживання страв як у загальнодоступних, так й закритих підприємствах харчування

11.

Продуктова дивізіональна структура управління – це:

а)

розширення діяльності за географічними ознаками, коли підприємство виробляє або реалізує свою продукцію в різних регіонах країни (за кордоном)

б)

розширення діяльності за рахунок виробництва нових видів товарів

в)

розширення діяльності за рахунок надання послуг з організації споживання страв як у загальнодоступних, так й закритих підприємствах харчування

12.

Матрична (програмно-цільова) структура управління – це:

а)

структура, що застосовується в ситуаціях, коли підприємство повинно вирішити складну проблему, яку не можуть вирішити спеціалісти самостійно

б)

структура, що застосовується в ситуаціях, коли підприємство повинно вирішити декілька складних проблем, які не можуть вирішити спеціалісти самостійно

в)

структура, в якій центральному апарату надані функції стратегічного планування, контролю, фінансування, кадрового забезпечення тощо

13.

Метод аналогій – це:

а)

метод, при якому до розробці структур управління залучаються спеціалісти, які розробляють структури згідно передових тенденцій у цієї області на основі аналізу діяльності підприємств, обсягів роботи, впливу внутрішніх та зовнішніх факторів

б)

метод, який використовує структури, які виправдали себе на практиці в аналогічних ситуаціях (за умовами роботи та обсягу діяльності) на підприємстві

в)

метод, при якому розробляються графічні (іноді - математичні) описи розподілу повноважень

14.

Метод організаційного моделювання – це:

а)

метод, при якому до розробці структур управління залучаються спеціалісти, які розробляють структури згідно передових тенденцій у цій області на основі аналізу діяльності підприємств, обсягів роботи, впливу внутрішніх та зовнішніх факторів

б)

метод, який використовує структури, які виправдали себе на практиці в аналогічних ситуаціях (за умовами роботи та обсягу діяльності) на підприємстві

в)

метод, при якому розробляються графічні (іноді - математичні) описи розподілу повноважень

15.

Програмно-цільова (проектна) структура управління – це:

а)

структура, що застосовується в ситуаціях, коли підприємство повинно вирішити складну проблему, яку не можуть вирішити спеціалісти самостійно

б)

структура, яка застосовується у великих підприємствах, коли для виконання окремих функцій складаються самостійні відділи

в)

структура, в якій центральному апарату надані функції стратегічного планування, контролю, фінансування, кадрового забезпечення тощо

1.

До факторів, що не визначають організаційну структуру відноситься: об’єм роботи функціональних відділів підприємства

2.

Структура, ланками якої є окремі робітники це: мезоструктура

3.

До елементів структури управління підприємства не входить: ланка управління підприємством

4.

Організаційна структура, функції управління якої зосереджені в руках одного керівника, якому підпорядковані усі нижче розташовані керівники виробничих підрозділів це дивізіональна структура управління

5.

При побудові структури формуються її органи управління (групи): керівництво та функціональні служби та допоміжні служби

6.

Лінійно-функціональна структура – це структура, в якій центральному апарату надані функції стратегічного планування, контролю, фінансування, кадрового забезпечення тощо

7.

Недоліки лінійно-функціональної структури: некваліфікаційне управління підвідомчими підрозділами

8.

Недоліки функціональної структури: одночасне надання підлеглим наказів, розпоряджень від лінійного та функціональних керівників

9.

Переваги лінійної структури: швидкість проходження інформації, наказів, розпоряджень

10.

Головною задачею дивізіональної структури, що орієнтована на споживача є: надання послуг з організації споживання страв як у загальнодоступних, так й закритих підприємствах харчування

11.

При проектування організаційних структур управління не використовують метод: моделювання

12.

Експертний метод – це метод, при якому до розробці структур управління залучаються спеціалісти, які розробляють структури згідно передових тенденцій у цій області на основі аналізу діяльності підприємств, обсягів роботи, впливу внутрішніх та зовнішніх факторів

1.

Концепції процесу передачі повноважень.

2.

Глобальні організаційні структури: їх різновиди.

3.

Найновіші організаційні структури: бригадні, венчурні, віртуальні.

4.

Взаємозв’язок між стратегією та структурою організації на прикладі вітчизняної практики менеджменту.

5.

Сутність, переваги і недоліки структур управління (порівняльна таблиця).