4. Завдання для Виконання курсової роботи розділ 1 Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища
Для виконання курсової роботи студент самостійно обирає конкретний регіон для дослідження організації та проведення в ньому регіонального моніторингу. описує особливості проведення регіонального моніторингу, діяльність структурних підрозділів, що здійснюють моніторинг основних компонентів довкілля: атмосферного повітря, поверхневих вод, грунтового покриву.
Здійснює екологічну оцінку природних умов вибраного регіону (визначається з конкретним населеним пунктом, в якому розміщено підприємство, яке є основним джерелом забруднення навколишнього середовища).
Для того щоб оцінити природні умови регіону з екологічної точки зору необхідно:
коротко охарактеризувати фізико-географічні особливості його розміщення, площу рельєф, рослинний і тваринний світ;
охарактеризувати кліматичні умови,що передбачає з'ясування таких показників: температури повітря (середньорічної, середньосезонної, найхолоднішого та найтеплішого місяців року), кількості опадів, дефіциту вологості повітря, напрямку переважаючих вітрів. Навести "розу" вітрів;
охарактеризувати грунтовий покрив. Для цього слід дати коротку характеристику всім типам грунтів даної області, їх здатності до ерозії. З'ясувати фізичні та фізико-хімічні параметри найпоширенішого типу грунту і зробити висновок щодо родючості грунтів;
зробити гідрологічні та гідрографічні характеристики ріки. Для цього необхідно визначити основні гідрографічні параметри басейну річки: довжину ріки (від витоку до гирла), довжини приток, коефіцієнт звивистості ріки.
Зробити загальний висновок щодо природних умов регіону.
Розділ 2 Організація спостереження і контролювання забруднень атмосферного повітря
У досліджуваному районі розташоване підприємство, яке є стаціонарним джерелом забруднення атмосферного повітря. Для визначення впливу цього підприємства на повітряний басейн над територією, що підлягає моніторингу, необхідно організувати систему спостереження і контролювання.
2.1. Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в досліджуваному районі
Потрібно коротко охарактеризувати об'єкт забруднення, забруднюючі речовини, що викидаються підприємством в атмосферу, їх вплив на навколишнє середовище та здоров'я людей.
Встановлення категорії небезпечності підприємства та уточнення розмірів санітарно-захисної зони
Встановити категорію небезпечності підприємства і уточнити розмір санітарно-захисної зони. Охарактеризувати необхідність призначення цієї зони.
Для визначення категорії небезпечності підприємства використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу за формою статистичної звітності 2ТП-повітря. У цій формі має бути розшифрування «вуглеводнів» і не повинно бути інформації про сумарні викиди шкідливих речовин в атмосферу від групи підприємств.
Категорію небезпечності підприємств (КНП) обчислюють за виразом:
,
(1)
де Мі - маса викиду і-тої речовини, т/рік; ГДКіс.д. — середньодобова гранично допустима концентрація і-тої речовини, мг/м3; n — кількість викинутих підприємством шкідливих речовин, які забруднюють атмосферу; аі, — безрозмірна константа, яка дає змогу порівняти ступінь шкідливості і-тої речовини зі шкідливістю сірчистого газу (визначають за табл. 1).
Таблиця 1
Відповідність безрозмірної константи класу небезпечності речовини
Константа |
Клас небезпечності речовини |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Значення аі |
1,7 |
1,3 |
1,0 |
0,9 |
Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень ГДК використовують значення максимально разових ГДК або зменшені в десять разів значення ГДК робочої зони забруднюючих речовин.
Значення КНП для речовин, щодо яких немає інформації про ГДК, прирівнюють до маси викидів даних речовин. За величиною КНП підприємства поділяють на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для з'ясування категорії небезпечності підприємства та рекомендовані розміри санітарно-захисної зони (СЗЗ) підприємства наведено в табл. 2.
Таблиця 2
КНП і їх граничні значення
Категорії небезпечності |
Значення КНП |
СЗЗ, м |
I |
≥108 |
1000 |
II |
104≤КНП<108 |
500 |
III |
103≤КНП<104 |
300 |
IV |
<103 |
100 |
Залежно від КНП здійснюють облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу, запроваджують періодичність контролю за викидами підприємств і визначають санітарно-захисну зону (СЗЗ) від джерел забруднень до житлових районів.
Після нескладних розрахунків встановлюють категорію небезпечності підприємства і стандартну СЗЗ. Але необхідно провести уточнення цієї відстані з урахуванням «рози вітрів» і відстані формування концентрацій забруднюючих речовин у межах ГДК.
Уточнення розмірів стандартної СЗЗ проводять з урахуванням «рози вітрів» за формулою:
,
(2)
де Lсан - відстань від джерела забруднення до межі санітарної зони, м. Її обчислюють за співвідношеннями:
якщо Х < Lсанст, то Lсан = Lсанст (3)
якщо Lсанст < Х < 3Lсанст, то Lсан = Х (4)
якщо Х > 3Lсанст, то Lсан = 3Lсанст (5)
де Lсанст - розміри стандартної санітарно-захисної зони, м; X - найбільша відстань, де формується концентрація забруднюючої речовини в межах ГДК; Р - середньорічна повторюваність напрямку вітру; Ро - повторюваність напрямку вітрів одного румба при круговій «розі вітрів» (при восьмирумбовій «розі» Ро = 100/8 =12,5%). Всі розрахунки подають у вигляді табл. 3.
Таблиця 3
Результати розрахунку уточненої санітарно-захисної зони
Напрямки вітру |
Пн |
Пн-Сх |
Сх |
Пд-Сх |
Пд |
Пд-Зх |
Зх |
Пн-Зх |
P |
8 |
6 |
9 |
16 |
11 |
11 |
24 |
15 |
P/P0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Lсанст |
|
|
|
|
|
|
|
|
Lсан |
|
|
|
|
|
|
|
|
Lсан΄ |
|
|
|
|
|
|
|
|