
- •Організація навчального процесу з навчальної дисципліни «внутрішня медицина» за кредитно-модульною системою
- •Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу
- •Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія) Всього годин: 270 / 9 кредитів (лекції – 40, практичні заняття – 150, срс – 80)
- •Модуль 2 (5-й курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)
- •Модуль 3 (6-й курс). Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
- •Модуль 4 (6-й курс). Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
- •Змістовий модуль №3 « Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання» (60 годин, 2 кредити)
- •Тематичний план лекцій Змістового модуля 3: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання”
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів
- •Практичне заняття № 20. «Основні симптоми пульмонологічної патології та методи дослідження в пульмонології»
- •Практичне заняття № 21 «Хронічний обструктивний бронхіт. Емфізема легень»
- •Тестовий контроль
- •Протокол клінічного розбору хворого
- •Практичне заняття № 22 «Бронхіальна астма»
- •1.Внутрішні
- •2. Зовнішні
- •Практичне заняття №23 « Пневмонії»
- •Протокол клинічного разбіру хворого
- •Протокол клінічного розбору хворого
- •Практичне заняття №25
- •1. Бактеріологічне та мікологічне дослідження мокротиння:
- •4. Покращення дренажної функції бронхів
- •Протокол клинічного разбіру хворого
Протокол клінічного розбору хворого
П.І.Б. хворого________________________________________________________
Вік______ професія_____________
Скарги хворого:
Anamnesis morbi:
Вважає себе хворим з …………, коли вперше з´явилися………………………….
…………………………………………………………………………………………
Останнє загострення з ……………………………………………………………….
Anamnesis vitae:
Результати фізикального обстеження хворого:
Попередній діагноз:
План обстеження:
Результати додаткових методів дослідження:
Обгрунтування клінічного діагнозу:
Клінічний діагноз:
Основне захворювання:___________________________________________
Супутні захворювання_________________________________________________
Ускладнення:_________________________________________________________
Лікування:
1.Режим
2.Діета
3……..
4……..
Література для самопідготовки:
1.Підручник
Практичне заняття № 22 «Бронхіальна астма»
Актуальність
Поширеність БА у світі серед дорослого населення та дітей коливається у межах від 1 до 18%. За оцінкою експертів ВООЗ, щорічно населення планети втрачає внаслідок астми 15 млн. років здорового життя (роки, втрачені через смерть або інвалідність). Згаданий показник складає 1% від загального глобального тягаря захворювань. Щорічно реєструється біля 250 тис. смертей від астми, при цьому не виявлено чіткої кореляції між смертністю та поширеністю БА.
Навчальні цілі
Навчити студентів розпізнавати основні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі
Ознайомити студентів з методами обстежень, які застосовуються для діагностики БА, показаннями до їх використання, методикою виконання, діагностична цінність кожного з них
Навчити студентів самостійно трактувати результати проведених обстежень
Ознайомити студентів з тактикою лікування хворих на БА.
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
Знати анатомічну та гістологічну будову бронхіального дерева
Знати типи алергічних реакцій, які можуть лежати в основі розвитку БА
Знати основні фармакологічні засоби, які впливають на бронхіальну прохідність
Знати основні симптоми захворювань органів дихання
Що студент повинен знати
Поширеність БА
Етіологічні чинники БА
Патогенез БА
Форми БА
Клінічні прояви та зміни об’єктивного статусу при БА
Методи діагностики БА
Ускладнення БА: астматичний статус, емфізема легень, дихальна недостатність, легеневе серце
Підходи до лікування БА: медикаментозний контроль БА, специфічна гіпосенсибілізація
Що студент повинен вміти
Проводити інтерпретацію даних спірографії у хворих на БА
Інтерпретувати дані лабораторних методів дослідження, які застосовують у діагностиці БА
Визначати стадію перебігу БА конкретного хворого
Призначати медикаментозний комплекс в залежності від стадії БА
Перелік практичних навичок, які повинен освоїти студент
перкусію та аускультацію легень у хворого на БА
методику проведення спірографії
методику виявлення бронхообструкції
Зміст теми
Бронхіальна астма – хронічне запалення дихальних шляхів з поширеною, але варіабельною, зворотньою обструкцією і зростаючою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алергією) або неспецифічними механізмами, головними клінічними ознаками якого є повторні епізоди свистячих хрипів, ядухи, відчуття стиснення в грудях і кашлю, особливо в нічний і вранішній час за рахунок бронхоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів.
Етіологія