5

Практичне заняття 1. Система крові. Дослідження фізико-хімічних властивостей крові.

1.Актуальність теми

Кров є засобом транспорту речовин, газів до клітин організму та від них до органів виділення і саме з цим пов’язані функції її складових елементів.

Кров разом із лімфою та міжклітинною рідиною належить до внутрішнього середовища організму і тому має складові, які приймають участь у підтриманні гомеостазу.

Будь які зміни в організмі віддзеркалюються на складових компонентах крові та їх функціях, тому вивчення системи крові конче важливо для лікаря.

2.Навчальні цілі

• Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу її параметрів гомеостазу: об’єму крові, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску.

• Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної.

• Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові.

• Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокритного показника, швидкості осідання та осмотичної резистентності еритроцитів.

• Аналізувати вікові зміни якісних та кількісних показників крові та їх регуляцію.

3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

Термін	Визначення
Гематокритний показник (гематокрит)	Це відсоток або частка, що займають формені елементи крові в одиниці об’єму крові
Осмотична резистентність	Це стійкість оболонки еритроцитів у гіпотонічних розчинах.
Гемоліз	Це руйнування оболонки еритроцитів, наслідком якого є виходить гемоглобіну з еритроцитів.
Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ)	Вимірюється стовпчиком плазми над еритроцитами, які осіли за годину (мм/год.) у капілярі Панченкова.

3.2.Теоретичні питання

1. Система крові та її функції.

2. Об’єм крові в організмі. Склад крові. Гематокритний показник.

3. Склад плазми крові, міжклітинної рідини і лімфи. Білки плазми та їх роль в організмі.

4. Осмотичний і онкотичний тиск крові, значення компонентів плазми крові, що визначають їх величину.

5. рН крові й фізико-хімічні механізми підтримання його на постійному рівні.

3.3.Практичні роботи

1. Визначення гематокритного показника.

2. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів.

3. Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) за методом Панченкова.

Зміст

Система крові – це сукупність виконавчих структур (кров, яка циркулює та депонована; органи кровотворення - гемопоезу та органи, де складові крові руйнуються) і апарату регуляції (нервові та гуморальні механізми), діяльність яких направлена на підтримання адекватних змін складових компонентів крові для забезпечення пристосувальних реакцій.

Об’єм крові становить 6-8% маси тіла. В1 л крові формені елементи, переважно еритроцити, займають у середньому 46% об’єму у чоловіків і 41% - у жінок, цей показник називають гематокритним показником або гематокритом.

Осмолярна концентрація плазми – 290-300 мосм/л; вміст білків : 65-85 г/л, онкотичний тиск – 25-30 мм рт.ст; рН артеріальної крові: 7,4 (7,38-7,42).

Відомими регульованими параметрами гомеостазу є осмотичний тиск (обумовлений осмотичною концентрацією) плазми крові, кислотно-основний стан крові (інтегрованими показниками його є рН, рСО₂ артеріальної крові), важливим є сталість онкотичного тиску плазми крові (обумовлене концентрацією білків), але через які регульовані параметри здійснюються це, важко виявити, можливо через об’єм циркулюючої крові.

Регуляція сталості кислотно-основної реакції крові.

Регуляція сталості кислотно-основної реакції крові здійснюється завдяки: 1) фізико-хімічним механізмам – буферним системам крові; 2) фізіологічним механізмам – переважно за участю систем дихання, виділення

Регуляція сталості осмотичного тиску плазми крові.

Регуляція сталості осмотичного тиску плазми крові здійснюється контуром регуляції, у якому регульованим параметром є Р осм., за участю гормону вазопресину та нирок як основного органу системи виділення.

Спрощена схема контуру регуляції осмотичного гомеостазу

Роль онкотичного тиску плазми крові.

Онкотичний тиск утворюється переважно білками плазми крові і становить 25-30 мм рт.ст. Стінка капіляра майже не прониклива для білків. На обмін води між капілярами і міжклітинної рідиною впливають градієнти гідростатичного і онкотичного тисків по обидві сторони стінки капіляра. Міжклітинна рідина містить значно менше білків, її гідростатичний тиск також значно менший. На схемі показано відповідно до гіпотези Старлінга принципові механізми обміну рідини між плазмою і міжклітинною рідиною через стінку капіляра, яка майже непрониклива для білків:

При зменшенні концентрації білків у плазмі крові, зокрема внаслідок білкового голодування, ефективний реабсорбційний тиск зменшуватиметься, що призведе до затримки води у міжклітинній рідині – набрякам.