6. Підвідомчість справ господарським судам. Підсудність справ.

Господарським судам підвідомчі:

1) справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизації державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Справи у спорах/, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Справи у спорах, що виникають при виконання господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Справи про банкротство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні мацном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю розглядаються господарським судом міста Києва.

Справи в спорах, у яких відповідачем є нерезидент України, що не має представництва на території України, розглядаються за місцезнаходженням відповідача.

Лекція № 13

Тема: Розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних справ

За кримінальним процесом України, справа від органів досудового слідства потрапляє до прокурора зі складеним обвинувальним висновком. Одержавши справу від органу дізнання або слідчого, прокурор зобов'язаний протягом не більше п'яти днів розглянути справу і дати їй належне спрямування, а саме: перевіривши справу з обвинувальним висновком в порядку, визначеному ст. 228 КПК України, прокурор приймає одне з наступних рішень: 1) затверджує обвинувальний висновок або складає новий обвинувальний висновок; 2) повертає справу органові дізнання або слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування; 3) закриває справу, склавши про це постанову з додержанням вимог статті 214 КПК. Далі, згідно зі ст. 232 КПК, прокурор або його заступник, затвердивши обвинувальний висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, направляє справу до суду, якому вона підсудна, і повідомляє обвинуваченого, до якого суду направлена справа.

Далі справа потрапляє до канцелярії суду, де відповідальний секретар чи діловод суду приймає кримінальну справу, що надійшла з прокуратури з дотриманням усіх вимог Інструкції з діловодства, а саме: перевіряє наявність усіх документів і речових доказів, зазначених в описі (супровідному листі, довідці до обвинувального висновку), ставить на сторінці обкладинки справи чи листа іншого документа штамп, у якому вказує дату надходження кримінальної справи до суду. Якщо встановлюється, що чогось із зазначених документів не вистачає, про це негайно сповіщають завідуючого канцелярією. Про відсутність документа або додатків складається акт, одна копія якого надсилається відправнику, а інша прилучається до справи.

Кримінальну справу реєструють в Журналі реєстрації кримінальних справ, а також в обліково-статистичних картках і алфавітних покажчиках. Далі справа передається голові суду. Саме голова суду є відповідальним за організацію роботи з підготовки кримінальних справ до судового розгляду, він розподіляє справи між суддями, покладаючи на них відповідальність щодо розгляду цих справ.

Отже, перш ніж справа потрапить на стіл судді, головою суду повинно бути прийняте рішення про те, якому саме судді доручити вивчити та розглянути цю справу в судовому засіданні. Рішення голови суду з передачі справи судді оформлюється відповідною резолюцією.

В залежності від запроваджених в конкретному суді форм організації роботи, кримінальні справи можуть розподілятися між суддями за наступними принципами: