3. Зміст соціальної роботи

Подальшим кроком в освоєнні соціальної роботи після уточнення її сутності є виявлення її змісту, який ще байдужий до форми, а «форма зовнішня до нього; зміст щось інше, ніж форма.» Тому в даному випадку під змістом соціальнім роботи розуміється не самий по собі субстрат соціального, а її внутрішнім стан, сукупність процесів, що характеризують взаємодію утворюючих явищі (систему) соціальної роботи елементів між собою і з середовищем і зумовлюють їхнє існування, розвиток і зміну; в цьому сенсі самий зміст соціального от ступає як процес творення та відтворення особистості людини.

За таким загальнотеоретичним визначенням змісту, вона, соціальна робота,! постає перед нами як велетенський органічний відтворювальний процес, що націлений на окрему особу, або у масштабах країни на все населення країни, Тому тенденція розширення об'єкта соціального аж до межі громадянського суспільства є нормальним явищем, оскільки тільки завдяки соціальній роботі можливе творення та відтворення особистості людини.

Тож, органічність тут треба розглядати з двох позицій. По-перше, як такий процес, що вписується у соціальний організм країни, а це означає, що він ви пливає з процесів матеріального та духовного виробництва й організаційно-політичної діяльності держави. З другого боку – він сам по собі є завершеним, тобто таким, який складається з багаточисельних підпроцесів, що націлені на задоволення всієї сукупності потреб населення країни.

Структурно такий процес можна визначити за критерієм специфіки видів діяльності, які є офіційно визнаними і закріпленими у вигляді провідних функцій соціальної роботи. Наприклад, у сучасних працях з теорії соціальної роботи виділяють такі функції соціального обслуговування: профілактична, соціально-реабілітаційна, адаптаційна, соціальний патронаж, особистісно-гуманістична, соціально-гуманістична. Реалізація цих функцій віддзеркалює, на думку прихильників такого розуміння соціальної роботи, реальний зміст системи соціального обслуговування.

Отже, ідея, що сьогодні лежить у понятті «соціальна робота», відноситься до одного з багаточисельних видів діяльності людини, специфіка якої полягає у тому, що вона націлена на надання адресної допомоги іншим людям, які не можуть без сторонньої допомоги вирішити свої життєві проблеми, а в багатьох випадках і жити.

Зміст актуальних проблем соціальної роботи в Україні можна проаналізувати на основі Указу Президента України «Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року.»

Згідно з даним офіційним документом пріоритетами в соціальній політиці української держави є створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня населення, розвитку трудового потенціалу, народонаселення, формування середнього класу, недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів, проведення пенсійної реформи, надання адресної підтримки незахищеним верствам населення, всебічного розвитку освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я населення.

Більш детальніше зміст соціальної діяльності буде проаналізовано в подальших розділах посібника, у яких мова буде йти про головні напрямки соціальної політики на сучасному етапі розвитку країни. Це пов'язано з тим, що управління соціальною роботою у масштабах країни здійснюється завдяки соціальній політиці.

Тут треба зазначити одну дуже важливу обставину, яку обумовлює зміст соціальної роботи, а глибше – громадянське суспільство, у формуванні ринкової моделі України. Вона торкається того, що саме завдяки громадянському суспільству, на відтворення якого націлена соціальна робота, у структурі соціального організму може сформуватись той бажаний середній клас, про який так багато говориться в науковій літературі. На це прямо вказував Г.Гегель, який писав: «Нескінченно різноманітні засоби (задоволення потреб – В.Б.) і їх такий же нескінчешшй рух, що переплітається у взаємному створенні та обміні, концентрується, завдяки присутній їх всезагальності, і відрізняється, створюючи всезагальні маси, так що уся сукупність формується в особливі системи потреб, їх знарядь праці, засобів і характеру задоволення і теоретичної і практичної культури, системи, за якими розподілені індивіди, – у різницю станів.»

При цьому відомо, що визначення змісту соціальної роботи є водночас і визначення соціальної форми, оскільки воно щось установлене і завдяки цьому відмінне від того, форму чого воно складає; визначеність соціального як якість єдина зі своїм буттям. Розглянемо це більш детально.