2.1.2. Кидки м’яча в корзину: двома руками від грудей; двома руками зверху, двома руками знизу; однією рукою від плеча, кидок м’яча з місця, кидок м’яча однією рукою від плеча в русі.

Кидок у кошик є одним з найголовніших ігрових прийомів баскетболу, оскільки саме він є кінцевою метою будь-якого ігрового епізоду.

Характерною особливістю сучасного кидка є його «скорострільність», тобто швидкість виконання. Баскетболіст має виконати прицільний кидок максимально швидко, майже не витрачаючи часу і зусиль на попередню підготовку. Кидок повинен бути логічним і відповідним до ігрової ситуації. Знати, коли треба кидати, так само необхідно, як і знати, коли цього робити не слід. Тому дуже важливо вдосконалювати вміння гравців правильно оцінювати ситуацію під час гри. Кидок виконується тоді, коли у гравця є реальна можливість досягти успіху. Кидати без упевненості влучити у кошик означає дати можливість супернику оволодіти м’ячем. Гравець не повинен кидати, коли він нервує, або відстань до кошика дуже велика, або партнери у невигідних умовах для боротьби за відскок м’яча у разі промазу.

Кожний кидок виконується за визначеними принципами, які разом з правильною технікою складають уміння влучати у кошик. Головні принципи виконання кидка: концентрація уваги на вибраній цілі перед, під час і після кидка; рівновага; ритмічний «м’який» рух; супроводження та контроль м’яча кінчиками пальців; природне обертання м’яча.

Способи кидків. У сучасному баскетболі їх існує багато. Але на початковому етапі потрібно навчитися таким кидкам: двома руками і однією рукою зверху з місця; у русі; у стрибку; з поворотом; прямою рукою зверху; поштовхом однієї руки під час добивання м’яча.

Кидки можуть виконуватися безпосередньо у кошик або з використанням щита. Кожний з них базується на техніці виконання одного з названих вище кидків, хоча деяка модифікація необхідна під час виконання різних кидків з різних відстаней й за різних умов (наприклад, таких, як штрафний кидок, кидок після проходу під щит, кидок із-під щита, добивання м’яча тощо).

Кидки м’яча можуть виконуватися однією або двома руками, в опорному та безопорному положеннях з далекої, середньої та близької відстані від кошика.

У загальній структурі конкретного способу кидка у кошик виділяють три фази: підготовчу, основну і завершальну. Якщо у підготовчій фазі гравець може внести деякі зміни у рухи, що не позначаються на точності, то рухи в основній фазі мають визначатися стабільністю або раціональною варіативністю в межах розв’язанння конкретних завдань, зумовлених установкою на кидок і спрямованих на врегулювання точки замаху (зверху, над головою, знизу), точки випуску м’яча (високо над головою, знизу, перед собою тощо), швидкості виконання, висоти траєкторії польоту м’яча.

Кидок двома руками з місця. Цей кидок можна виконувати від грудей або тримаючи м’яч над головою. У сучасному баскетболі ці кидки поширені у грі жіночих команд.

Кидок від грудей. Цей кидок практично не застосовується у чоловічому баскетболі, хоча є, мабуть, найточнішим кидком з далекої відстані. Проте його нелегко пристосувати до швидкісного нападу, котрий використовують більшість сучасних команд.

У вихідному положенні ноги зручно розташовуються на ширині плечей, але кожний гравець повинен визначити розташування ніг у такому положенні, яке надає йому впевненість та рівновагу під час кидка. Маса тіла розподіляється на передній частині ступень (п’ятки ледь торкаються підлоги); обидві ноги зігнуті у колінах, тулуб трохи нахилений і спрямований уперед; пальці широко розставлені, вказівні і великі пальці на одній лінії, великі пальці розташовані близько один до одного на задній поверхні м’яча. М’яч зручно утримується кінчиками пальців обох рук на відстані близько 30 см попереду тулуба і трохи нижче рівня підборіддя. Лікті тримають близько до тулуба, голову – прямо, погляд спрямований на точку прицілювання.

Виконання кидка здійснюється одночасним розгинанням рук і ніг (піднімання на носки і випрямлення ніг у колінах та рук у ліктях), з одночасним розгинанням кистей і пальців у напрямку кошика, що надає м’ячу зворотного обертання. Супроводження виконується продовженням руху великих пальців усередину-вниз. Руки залишаються трохи зігнутими у ліктях, долонями назовні. Погляд фіксує ціль протягом усього руху під час кидка.

Кидок двома руками зверху. Цей кидок дуже поширений у грі жіночих команд, коли гравець з м’ячем знаходиться далеко від кошика, що змушує захисника висунутись ближче до нападаючого. Крім того, положення гравця з м’ячем над головою зручне для передачі м’яча центровому або для виконання відволікаючого руху на кидок з подальшим проходом під кошик. Техніка кидка така ж сама, як від грудей двома руками з місця, але м’яч утримується вище голови, а не перед грудьми і руки розташовані на поверхні м’яча трохи нижче.

Кидок однією рукою зверху з місця має багато спільного з кидком двома руками з місця, але вимагає значно вищої швидкості і більшої гнучкості. Оскільки техніка цього кидка деякою мірою однакова для усіх кидків однією рукою зверху (за винятком кидка крюком), включаючи і кидок у стрибку, він має бути основним для кожного баскетболіста.

У початковому положенні тіло гравця розслаблене, коліна трохи зігнуті, правий лікоть трохи виведено уперед, права ступня спрямована до кошика, а ліва – під кутом 40-45* до нього.

М’яч утримується обома руками таким чином, щоб праве око (кидок правою рукою), верхня точка м’яча, лікоть і кошик знаходилися в одній вертикальній площині.

Робоча рука, якою виконується кидок, знаходиться на нижній і задній поверхні м’яча, пальці зручно розташовані на поверхні м’яча, долоня спрямована до кошика, м’яч утримується кінчиками пальців і лежить на передній частині долоні. Ліва рука розташована на передній і нижній поверхні м’яча тильною поверхнею до кошика. Ця рука забезпечує рівновагу і контроль. У момент випуску м’яча вона відхиляється і зусилля створюється робочою рукою. У момент, коли гравець піднімається на носки і розгинає ноги, він одночасно розгинає робочу руку до повного випрямлення, а кисть плавно згинається униз у променево-зап’ястковому суглобі: такий рух надає м’ячу м’яке зворотне обертання у момент випуску, тобто м’яч не «кидають», а він викочується з кінчиків великого, вказівного і середнього пальців випрямленої руки, при цьому провідним є вказівний палець, що спрямований на ціль.

Кидок однією рукою у стрибку – основний засіб атаки у сучасному баскетболі. Техніка виконання кидка однією рукою у стрибку по суті така сама, як і кидок з місця. Тому, якщо кидки з місця опановані, то порівняно легко можна розширити арсенал кидків у стрибку. Оскільки рух м’ячу надається рукою, кистю і пальцями, то цей кидок виконується найчастіше з близької і середньої відстаней, хоча деякі спортсмени вражають кошик з відстані у 8 м і більше.

Неочікуване суперником швидке відштовхування від поверхні майданчика у поєднанні зі швидким виконанням кидка ускладнює захиснику можливість протидіяти кидку у стрибку, тим більше, коли його виконують після одного з маневрів – ведення або відволікаючих дій. Відштовхування можна виконувати з місця, або повертаючись у будь-якому напрямку після ведення м’яча, повороту або прийому м’яча. Залежно від рівноваги, відстані до кошика і активності захисту стрибок може бути виконаний вертикально, з відхиленням уперед або назад. У всіх випадках ставиться така мета, щоб досягти врівноваженого для кидка положення тіла у повітрі обличчям до кошика, під час якого робоча рука приведена до готовності виконання кидка.

Ноги розташовані на ширині плечей або трохи вужче, стопи паралельні або незначно відхилені одна від одної.

Коли гравець починає кидок, він утримує м’яч двома руками на рівні пояса або перед грудьми. У момент прицілювання і розгинання ніг на початку виконання стрибка гравець піднімає м’яч обома руками у позицію для кидка трохи уперед і прямо над головою або трохи вбік від голови над робочою рукою. Наближаючись до найвищої точки стрибка, гравець спрямовує лікоть робочої руки до кошика і розташовує кисть робочої руки так, щоб вона розгиналася вверх – уперед, у той час коли інша рука утримується високо попереду. Досягши найвищої точки стрибка, гравець робить м’яке розгинання передпліччям та кистю робочої руки, опускаючи другу руку і надаючи кінчиками пальців м’яке, природне зворотне обертання м’ячу; супроводження м’яча закінчується повним випрямленням робочої руки зі згинанням кисті у променево-зап’ястковому суглобі, немов би закриваючи нею кошик.

Згідно з законами біомеханіки під час кидка тіло гравця має бути трохи розвернутим до кошика. Під час виконання кидка після зупинки правильне вихідне положення гравця значною мірою визначається роботою ніг. Тому слід згасити інерцію поступального руху. Для цього використовується так званий стопорний крок. Рухаючись по лівому краю, гравець повертається правим боком до кошика. У момент зупинки він робить стопорний крок правою ногою, розвертаючи ступню у напрямку кошика. Приставляючи ліву ноку паралельно правій, гравець відштовхується уверх.

Під час руху по правому краю гравець виконує стопорний рух лівою ногою, спрямовуючи її носок до кошика, а праву ногу виносить вперед, що дозволяє йому розвернутися правим боком до кошика.

Техніка кидка однією рукою у стрибку залежить від відстані, особливостей протидії суперника. Наприклад, техніка кидка правою рукою з середньої відстані складається з таких фаз. Підготовча фаза: гравець, отримавши м’яч у русі, відразу робить підсід стопорним кроком лівою ногою., потім приставляє праву ногу, згинаючи руки у ліктях, виносить м’яч двома руками над головою, підтримуючи його лівою рукою збоку – зверху.

Основна фаза: поштовхом двох ніг гравець вистрибує угору, повернувшись тулубом прямо до кошика. У найвищій точці вистрибування він спрямовує м’яч до кошика енергійним, але плавним рухом кисті і пальців, випрямляючи праву руку вперед-угору. При цьому м’ячу надається зворотне обертання. У момент початку руху правої кисті ліва рука знімається з м’яча. Відстань від місця вистрибування з поверхні майданчика має бути мінімальною і становити не більше 25-30 см, що дозволяє уникнути зіткнення з захисником.

Під час виконання кидка з близької або середньої відстані не потрібна велика амплітуда розгинання руки з м’ячем. Основним кидковим рухом стає рух кисті і пальців, завдяки яким підвищується рівень положення м’яча безпосередньо перед кидком і точка випуску м’яча, що сприяє успішному подоланню протидії суперника.

Кидки у стрибку з відхиленням тулуба назад стали використовуватися з середньої та близької відстаней під час щільної опіки високорослим або стрибучим захисником. М’яч випускається над головою по навісній траєкторії, що значною мірою ускладнює протидію суперника.

Кидок прямою рукою зверху крюком – складний за виконанням, але досить ефективний кидок з близької та середньої відстані. Такому кидку важко протидіяти, тому що м’яч випускається на далекій відстані від захисника і з високого положення м’яча. Кидок може виконуватися після ведення м’яча, передачі і повороту, оволодіння м’ячем, що відскочив від щита або кошика. Найчастіше цей кидок виконують із вихідного положення спиною до кошика центрові і нападаючі гравці. Розглянемо техніку кидка з положення спиною до кошика: під час кидка правою рукою гравець утримує тулуб між м’ячем і захисником, повертається ліворуч, роблячи одночасно замах угору-вперед правою ногою, зігнутою у коліні.

Одночасно він виносить м’яч обома руками у протилежний від захисника бік, перекладає м’яч на праву руку, повернувши долоню угору, а голову у напрямку кошика. Відштовхнувшись лівою ногою, баскетболіст завершує безперервний дугоподібний рух випрямленою правою рукою у напрямку кошика. Коли пряма права рука опиниться над головою, він випускає м’яч.

Як і при будь-якому кидку у баскетболі, успіх залежить від правильного прицілювання, м’якого руху кистей, контролю м’яча кінчиками пальців і плавного безперервного супроводження м’яча. Правильно виконане супроводження допоможе гравцю повернутися обличчям до кошика і зайняти зручну позицію для добивання м’яча або оволодіння м’ячем після відскоку.

У сучасному баскетболі існує ще один різновид кидка крюком у стрибку. Вистрибуючи з положення боком до кошика, гравець, відштовхуючись одночасно двома ногами, утримує м’яч випрямленими руками над головою. У найвищій точці стрибка легким рухом передпліччя і кисті робочої руки він спрямовує м’яч у кошик із-за голови.

Кидок виконується однією рукою і м’яч випускається під час руху тіла вгору. Для максимальної швидкості кидка не слід чекати, поки буде досягнута найвища точка вистрибування. Рука, яка підтримує м’яч, спрямована ліктем до суперника, що природно знижує можливості останнього у захисті.

Кидок однією рукою зверху у русі. Після того як засвоєно основи техніки виконання кидків з місця, у стрибку та крюком з різних відстаней, починають вивчення більш складних технічних прийомів з введенням спеціальних фінтів, поворотів. що найчастіше застосовуються в ігрових ситуаціях. Тренування в удосконаленні кидків з близької відстані кожною рукою буде сприяти збільшенню атакуючої потужності баскетболіста.

Кидок однією рукою зверху у русі гравець використовує у таких ситуаціях: 1. Коли одержує передачу під час проходу до кошика;

2. Під час ведення м’яча обіграє захисника і проходить до кошика.

Розглянемо кидок однією рукою у русі з правого боку від кошика. Наближаючись до кошика справа, баскетболіст міцно утримує м’яч обома руками у той момент, коли права нога під час бігу ставиться на поверхню майданчика. Утримуючи тулуб між м’ячем і захисником, він робить крок лівою ногою і маховий рух коліна правої ноги вперед-угору (подібно стрибку у висоту з розгону) і одночасно виносить м’яч обома руками якомога вище. Права рука позаду м’яча, кисть спрямована до кошика, м’яч підтримується лівою рукою, погляд спрямований на точку на щиті, що знаходиться вище і справа від кошика. У найвищому положенні після вистрибування спортсмен відхиляє ліву руку, у той час коли права рука, кисть і пальці посилають м’яч у точку прицілювання рухом, схожим на захват кошика після вистрибування з розгону без м’яча. Під час наближення до кошика збоку доцільно використовувати щит для кидка. Після супроводження м’яча гравець приземляється трохи згинаючи в колінах ноги, щоб бути готовим до негайного руху для добивання м’яча або для відходу у захист.

Наближаючись до кошика зліва грають лівою рукою й усі рухи відповідно змінюють.

Кидок однією рукою знизу використовують на близьких відстанях у русі проти захисника, який намагається заблокувати зверху. Для цього гравець, зробивши останній крок, вистрибує вперед-угору і у момент досягнення «мертвої точки» (стан рівноваги у безопорному положенні), випускає м’яч з руки, яка найкоротшим шляхом м’яко рухається долонею знизу-угору. Для забезпечення контролю м’яч доцільно випускати середніми пальцями. Це єдини кидок, коли порушується правило випуску м’яча, при цьому м’яч випускається з мінімальним обертанням.

Приземлення, як правило, здійснюється на махову ногу. Цей кидок можна виконувати у затяжному стрибку з зігнутими ногами.

Кидки двома руками знизу застосовують під час стрімких проходів під щит. Техніка їх виконання не відрізняється від техніки кидка однією рукою знизу, за винятком моменту, коли гравець випускає м’яч, тоді активно «працюють» кисті, обертаючи м’яч на себе.

Кидки з різних положень під кільцем. Нерідко гравець, який пройшов з м’ячем під кошик, опиняється дуже близько до нього. У цьому випадку у баскетболіста є кілька варіантів для виконання надійного кидка. Це можуть бути кидки напівкрюком, або коротким крюком, що виконується з боку наближення до кошика: зворотний кидок, що виконується з протилежного боку, кидок крюком у русі, кидок з поворотом з близької відстані з кроком під кошик, або з кроком від кошика, кидок у стрибку з поворотом і відхиленням від захисника.