Запитання для самоперевірки

1. Коли виникла проблема забезпечення безпеки лю­дини?

2. Охарактеризуйте основні групи небезпек, які загро­жують людству протягом історії його розвитку.

3. Назвіть основні досягнення людства у підвищенні власної безпеки.

4. Які перші наукові праці в галузі охорони безпеки діяльності Вам відомі?

5. Чому глобальна екологічна криза на сучасному етапі є основною загрозою для подальшого розвитку людства?

6. Які завдання та результати міжнародної конференції ООН, що відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро?

7. Укажіть етапи розвитку наукового напряму "Безпека життєдіяльності". Які найважливіші віхи кожного етапу?

Література

Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. Є.П. Желібо. - 4-е вид. - К.: Каравела, 2005. - С. 8 - 13.

Чирва Ю.О., Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. - К.: Атака, 2001. - С. 3-5.

Питання 2. Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності

Сучасні зміни в навколишньому середовищі відобра­жають стан історичного розвитку суспільства та його взаємодію з довкіллям. Характер історичного розвитку відносно змін довкілля пов'язують з екологічними кризами та відповідними революціями, які дали змогу подолати ці кризи.

Нині проблеми стану довкілля проявляються на ло­кальному, регіональному та глобальному рівнях. Найбільш не­безпечною є криза на глобальному рівні. Основними причинами змін є: демографічний вибух та урбанізація, зростання енергети­ки, промислового виробництва, засобів та інфраструктури транспорту, розвиток сільського господарства, екологічні ураження.

Демографічний вибух - швидке зростання чисельності людства. На сьогодні чисельність людства досягла 6 млрд осіб. Зростання чисельності людства потребує збільшення обсягу виробництва сільськогосподарської та промислової продукції, що поглиблює протиріччя між людиною та природою. Одне лише тисячократне зростання нормальної чисельності широко розповсюдженого крупного консументу, яким є людина, не може не вплинути на біогенез і рівновагу в природі. Основною причиною сучасної екологічної кризи є кількісна експансія людства, що викликає непомірний рівень і швидке зростання сукупного навантаження на природу.

Урбанізація суспільства одночасно супроводжує зрос­тання кількості людей унаслідок демографічного вибуху. Про­цес урбанізації характеризуешься зростанням і розвитком міст, підвищенням частки міського населення в країні, регіоні, на земній кулі, а також набуттям сільською місцевістю зовнішніх і соціальних ознак міста. Збільшення чисельності та густоти людей змінює їх якості як біологічних індивідів. Із цих позицій набуває актуальності проблема - наскільки людство змінює свої властивості, як саме впливає на себе та якості навколишнього середовища через зміни в природі. Відповіді на ці питання виходять за. межі еволюційної екології людини. Значна частина відповідей криється в соціології та історії. До екологічної складової відповіді належать характеристики оцінки потенціалу виживання і розвитку людства. До складу характеристик, які мають екологічну обумовленість, входять критерії здоров'я і обдарованості людини.

Розвиток енергетики, промислового виробництва, засобів та інфраструктури транспорту чинить вплив нарізні компонента природного середовища й атмосферу (викиди газів, пари і твер­дих часток, споживання кисню), гідросферу (споживання води, перекид річок, створення нових водосховищ, викиди забруд­нених і нагрітих вод, відходів рідини тощо), а також літосферу (споживання копалень палива, зміни водного балансу, зміни ландшафту, викиди на поверхню твердих часток, рідини, газів, токсичних речовин тощо).

Будь-які зміни впливають на природний обмін речовин і енергію різних форм як безпосередньо, так і через атмосферу.

Зміни в об'ємі і механізмі обміну формують умови від­повідних зсувів рівноваг у природі, і відповідно, змінюють умо­ви життя людства.

Найбільшими небезпеками через це є забруднення природного середовища, порушення озонового шару, вичер­пання ресурсів, виснаження ґрунтової родючості (деградація ґрунтів і лісів), поява пустель, зменшення біологічної різнома­нітності, збільшення вмісту СО2 в атмосфері, що пов'язано зі спаленням органічного палива, глобальне потепління тощо.

Розвиток сільського господарства. Необхідність інтенси­фікації виробництва сільськогосподарської продукції викликана збільшенням чисельності населення. Напрями інтенсифікації сільськогосподарського виробництва включають у себе збіль­шення внеску штучних добрив і використання токсикантів для підвищення родючості землі та боротьби зі шкідниками.

Унаслідок обробітку ґрунту та рослин добривами у ґрунті і в продукції рослинництва накопичуються шкідливі і небезпеч­ні речовини та хімічні сполуки: нітрати, фтор, рідкоземельні метали, з'єднання важких металів тощо. Використання над­мірної кількості добрив супроводжується перенасичуванням продуктів харчування небезпечними токсичними речовинами, порушується здатність ґрунтів до фільтрації, що веде до забруд­нення водоймищ. Це особливо небезпечно в період паводків. Дуже небезпечним є забруднення продуктів харчування і води пестицидами, оскільки всі пестициди мають мутагенний або інший негативний вплив на людину.

Під екологічними ураженнями розуміється значне регіо­нальне чи локальне погіршення умов довкілля, що призводить до деструкції екологічних систем, місцевої господарчої інфраструктури.

Найбільші негативні наслідки планетарного масштабу має аварія на ЧАЕС. Збільшилась кількість випадків онкологічних захворювань, у 6,5 раза- захворювань ендокринної системи, у 6 разів - крові, у 31 раз - органів дихання (дані по Києву). Унаслідок радіаційного забруднення земель біля ЧАЕС використання понад 5 % території неможливе. 20 % населення України проживає в зонах, де функціонують ЛЕП і де має місце вплив санітарно-недозволеного електромагнітного випроміню­вання (приблизно 2 % загальної території країни).

Обсяг корисного використання видобутих корисних копа­лин (мінеральних ресурсів) для подальшого виробництва про­дукції становить тільки 2 %, а 98 % - втрачаються і нако­пичуються у природному середовищі, впливаючи на його стан та на стан людей. Кожні 12-15 років обсяг відходів збільшує­ться удвічі.

Накопичення шкідливих речовин у довкіллі спричинює інтенсивні зміни в рослинному світі. Забруднення атмосфери завдає великої шкоди сільському господарству. Так, наприклад, від наявності забруднень у повітрі залежить зниження врожаю пшениці. Встановлено негативний вплив фенолу і сірчаного ангідриду на врожаї озимої пшениці. При зниженні концентрації пилу на 0,1 мг/м³ обсяг врожаїв пшениці підвищується на 0,36 ц/га. За даними американської адміністрації перевищення порогової концентрації сірчаного газу перетворює його на шкідливу речовину, в повітрі він стає токсичним для рослин та зумовлює затримку їх росту і некроз листя.

У зв'язку з цим можна виділити низку найважливіших питань життєдіяльності, які постійно перебувають у центрі уваги людства і стосуються збереження умов життя і праці:

1. Підтримання параметрів середовища життя в необхід­них для життєдіяльності межах.

2. Забезпечення населення енергоресурсами.

3. Забезпечення населення усіма засобами техногенного середовища (житло, транспортні засоби, медичні заклади тощо).

4. Забезпечення постійно зростаючого населення продук­тами харчування.

5. Наявність і раціональне використання в інтересах жит­тєдіяльності прісної води.

6. Ліквідація, переробка чи використання відходів ви­робництва.

Першочерговим завданням для України є зниження техногенно-екологічних ризиків, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій, оскільки її економіка десятиліттями формувалася без урахування об'єктивних потреб та інтересів народу, належної оцінки екологічних можливостей окремих регіонів. Сучасна структура економіки України не відповідає потребам людини, не забезпечує нормальних умов життя. Висока матеріалоємність виробництва призвела до надлиш­кового видобування корисних копалин, їх переробки і спалювання, породила додаткові обсяги відвалів породи, шкідливих викидів у воду й атмосферу. Все вищезазначене, підсилене радіоактивним забрудненням територій у результаті найбільшої на планеті техногенної катастрофи - аварії на Чорнобильській АЕС, призвело до створення не лише в багатьох містах, а й на значних територіях нашої країни несприятливих умов проживання людей.

Статистика свідчить про хе, що рівень смертності, трав­матизму, аварій і катастроф в Україні набагато перевищує ана­логічні показники розвинутих країн. Незважаючи на те, що в останні роки спостерігається чітке зниження рівня травматизму та загибелі на виробництві, загальний рівень каліцтв та смерт­ності людей працездатного віку залишається надзвичайно висо­ким. В Україні - один із найвищих у Європі показників дитячої смертності.

У такій ситуації зрозуміло, що кожна людина повинна усвідомлювати важливість питання безпеки життєдіяльності.