Лекція 1
1.Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Науки, на яких базується безпека життєдіяльності.
Назва дисципліни «Безпека життєдіяльності» складається з двох слів «безпека» і «життєдіяльність». Спочатку розглянемо термін «життєдіяльність». Хоч поняття життєдіяльності існувало від початку існування людства, сам термін «життєдіяльність» порівняно новий. Цей термін з'явився з появою пілотованої космонавтики, але зараз він все ширше використовується в усіх сферах: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району, навіть про життєдіяльність мікроорганізмів, хоч це, як буде видно з подальшого тексту, не зовсім правильно. «Життєдіяльність» складається з двох слів — «життя» і діяльність», тому з'ясуємо спочатку зміст кожного з них.
Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими -фізичною, хімічною, енергетичною тощо. З цього досить складного визначення виведемо головне: життя можна розглядати як послідовний, упорядкований обмін речовин і енергії. Невід'ємною властивістю усього живого є активність. «Усі живі істоти повинні діяти або ж загинути» (Сельв Г. От мечты к открытию. - М., 1987. - С. 32). Отже, активність є властивістю усього живого, тобто термін «життя» вже деякою мірою передбачає активну діяльність.
Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Зазначимо, що людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення масних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби. Як елемент природи і ланка в глобальній екологічній системі людина відчуває на собі вплив законів природного світу. Водночас завдяки своїй діяльності, яка поєднує її біологічну, соціальну та духовно-культурну сутності, людина сама впливає на природу, змінюючи та пристосовуючи її відповідно до законів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.
1.2. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
К
ожна
відкрита біологічна система має природну
властивість
зберігати свої параметри при зміні
навколишньогосередовища
(буферність), отже забезпечення
стійкості (безпеки) біологічної системи
є властивістю всіх живих організмів.
Розвиток безпеки життєдіяльності людини у суспільстві почався з появою її свідомості. Безпека життєдіяльності людини - найважливіше завдання людської цивілізації.
Основні теоретичні положення безпеки життєдіяльності
І
.
Небезпека є об'єктивною необхідною
умовою розвитку
природи і еволюції людства.
IІ. Небезпека створюється особливими властивостями матеріальних об'єктів, явищ інформації, що несумісні з характеристикам людини. Найважливіші висновки:
1.Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною.
2. Безпека - стан діяльності людини, при якій з певною вірогідністю виключена можливість нанесення шкоди її здоров'ю.
3 БЖД вивчає явища, об'єкти, процеси з позиції їх оптимізації за параметрами безпеки.
4. Управління безпекою, розробка правил та рекомендацій базується на основі знання законів, принципів і методів забезпечення безпеки.
5. Мета БЖД — забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо та людства в цілому.