Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття "здоров'я".

2. Охарактеризуйте рівні здоров'я.

3. Обґрунтуйте ознаки здоров'я людини.

4. Укажіть фактори, які впливають на рівень здоров'я.

5. Які шкідливі звички вкорочують життя людині?

6. Як екологічна ситуація пов'язана зі станом здоров'я?

7. Поясніть, що ви розумієте під шкідливими звичками.

8. Які поради ви можете дати щодо поліпшення стану здоров'я?

9. Як ви вважаєте, чи можна створити ідеальні умови для здоров'я? Обґрунтуйте свою думку.

Література

Закон України "Про охорону здоров'я", 1992.

Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека жит­тєдіяльності. - К.: Каравела; Львів "Новий світ —2000", 2001.

Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. для дистанційного навчання. - К.: Університет "Україна", 2005.

Мягченко О.ТІ. Безйека життєдіяльності людини та сус­пільства: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 384 с.

Яремко З.М. Безпека життєдіяльності; Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 320 с.

Тема 2.4. Психологічні особливості людини

При вивченні теми потрібно охарактеризувати здібності, емоційні та вольові якості людини, індивідуальні особливості їх прояву, залежність від умов, ситуацій. Доцільно також зазна­чити їх вплив на життєдіяльність людини, пояснити визначення поняття "біологічні ритми", їх значення для всього живого на планеті, навести класифікації біоритмів. Потрібно детально розглянути найважливіші та найбільш досліджені добові біоритми людини, а також зазначити роль біоритмології у вирішенні питання найоптимальнішої організації людської діяльності, підвищення можливостей людського організму.

План

1. Якості людини.

2. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.

Питання 1. Якості людини

Якості людини - це ті її властивості, які виявляються по- різному, залежно від умов, ситуацій. Слід розглянути основні властивості людини, які значною мірою впливають на її життє­діяльність, а саме: здібності, емоційні та вольові якості.

Здібності - це психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення дійсного світу і регуляції по­ведінки: відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага).

Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Загальні - притаманні багатьом людям, спеціальні - це такі властивості, які дають змогу досягти високих результатів у певній галузі ді­яльності. Особливі здібності, що виявляються у творчому вирішенні завдань, називаються талантом, а люди, яким вони притаманні, - талановитими. Найвищий ступінь розвитку здібностей - геніальність.

Однією з особливостей психічного процесу є відчуття.

Відчуття – це основа знань людини про навколишній світ; відображення властивостей предметів, що виникають у людини при безпосередній ДІЇ їх на її органи чуття. Відчуття має рефлекторний характер, фізіологічною основою якого є нервовий процес, що стимулюється дією того чи іншого подразника на адекватний аналізатор. Відображення дійсності розуміють як її сприйняття.

Сприйняття - це відображення у свідомості людини предметів як цілісних образів при їх безпосередній дії на органи чуття. Процес залежить не тільки від інформації органів чуття, а й від настрою, очікувань, життєвого досвіду людини. Це активний процес, у якому задіяний минулий досвід, очікування, застереження, значимість для людини того, що вона сприймає.

Інформація, яку сприймає людина, накладається на ту, якою вона вже володіє.

Сприйняття поділяються на види за кількома ознаками:

• провідним аналізатором (зорове, слухове, дотикове тощо);

• формою існування матерії (простір, час, рух);

• активністю (сприйняття мимоволі й навмисне).

Пам'ять - одна з найважливіших функцій людського мозку. Якщо сприйняття - це початковий етап пізнавального процесу, відображення об'єктивної реальності, що діє на органи чуття в даний час, то пам'ять - це відображення реальності, що відбувалася в минулому.

Пам'ять - це здатність людини фіксувати, зберігати й відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, уміння, звички). Людська пам'ять утримує два види інформації: гене­тичну (видову) та набуту (прижиттєву).

Генетична пам'ять зберігає інформацію, накопичену в процесі еволюції впродовж багатьох тисячоліть. Вона реалізується безумовними рефлексами й інстинктами та передається спадково.

Набута пам'ять зберігає інформацію, яку людина засвоює в процесі життя, від народження до смерті. Вона реалізується в умовних рефлексах. Розрізняють такі види набутої пам'яті: рухову, образну, емоційну й символічну (словесну та логічну).

На розвиток пам'яті людини впливають її фізичний І психічний стан, тренованість, професія, вік. До 20 - 25 років пам'ять покращується і до 30 - 40 років залишається на тому самому рівні. Потім здатність запам'ятовувати й згадувати поступово погіршується, але професійна пам'ять зберігається і в похилому віці.

Реалізація різних видів і форм пам'яті зумовлюється особливостями сприйняття інформації, потребами й мотивами, інтересами, вольовими зусиллями, застосуванням спеціальних прийомів, психофізичним станом організму. Пам'ять є важливою характеристикою пізнавальних здібностей людини, проте досконале пізнання явищ навколишнього світу можливе лише завдяки мисленню.

Мислення - це найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, направлена на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, сутності цих явищ і зв'язків між ними. Найважливіше значення в процесі мислення мають слова, мова, аналізатори.

Мислення спрямовується на вирішення певних завдань - від найпростіших, елементарних, до складних. Міркувальна діяльність людини (судження, умовиводи, розуміння, форму­вання понять) складається з таких розумових операцій: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція і конкретизація.

Такі риси мислення, як винахідливість, кмітливість, швидкість прийняття рішення, критичність, роздумливість здатні забезпечити надійність та безпеку у складних ситуаціях.

Афект - це найсильніша емоційна реакція, що повністю захоплює людину і підкорює її думки і рухи. Він завжди ситуаційний, інтенсивний і відносно короткий. Афект виникає як наслідок якогось сильного потрясіння.

Власне емоції - це більш тривалі реакції й ті, що вини­кають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й тих, що передбачаються або згадуються.

Почуття - це стійкі емоційні стани, що мають чітко визначений предметний характер і виражають ставлення як до конкретної події або людини, так і до уявлення.

Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної актив­ності типу супротиву, боротьби, втечі.

Емоційна урівноваженість сприятливо впливає на життє­діяльність людини і зменшує її схильність до небезпеки.

Воля - психічний процес свідомої та цілеспрямованої ре­гуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою до­сягнення поставлених цілей.

Воля людини сформувалась у процесі її суспільно-істо­ричного розвитку, у трудовій діяльності. Живучи та працюючи, люди поступово навчишся ставити перед собою певні цілі й свідомо досягти їх реалізації.

Найважливішими вольовими якостями людини є ціле­спрямованість, ініціативність, рішучість, стриманість, наполег­ливість, упертість, самостійність, самовладання.

Сукупність позитивних вольових якостей, властивих людині, формує її силу волі. Як позитивні, так і негативні якості волі не є вродженими, вони розвиваються у процесі життя та діяльності.

Дослідивши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення її життєдіяльності.

Запитання для самоперевірки

1. Які властивості людини називають "якостями"?

2. Що таке здібності?

3. Що таке пам'ять?

4. Які існують види пам'яті?

5. Що називають мисленням?

6. Охарактеризуйте здібності людини та природні перед­умови їх виникнення.

7. Назвіть особливості психічного процесу.

8. Охарактеризуйте емоційні якості людини.

9. Охарактеризуйте вольові якості людини.

Література

Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека жит­тєдіяльності. - К.: Каравела; Львів "Новий світ - 2000", 2001.

Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. для дистанційного навчання. - К.: Університет "Україна", 2005.

Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини та сус­пільства: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 384 с.

Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 320 с.

Питання 2. Роль біоритмів у забезпеченні життє­діяльності людини

Біологічні ритми - це періодичний повтор змін характеру й інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.

Усі матеріальні об'єкти у Всесвіті здійснюють циклічний рух. Так, Місяць обертається навколо Землі приблизно за ЗО діб, а Земля навколо Сонця - за 365 діб. Період обертання Сонця навколо центра Галактики становить близько 200 млн років.

Ритми притаманні також усім об'єктам мікросвіту, у т.ч. і людині. Вони пронизують усе живе на Землі: на клітинному, тканинному, функціональному рівнях.

Видатний хронобіолог Ф. Хальберг поділив усі біологічні ритми на три групи:

• ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинного інтервалу (скорочення серцевих м'язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики ки­шечника);

• ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб: зміна сну і бадьорості, активності і спокою, добові змі­ни в обміні речовин, коливання температури, артеріального тис­ку, частоти ділення клітин, складу крові;

• низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми.

Найменший проміжок часу, на який може реагувати мозок людини і її нервова система, становить від 0,5 до 0,8 секунди: скорочення нашого серця в середньому становить 0,8 секунди, такий самий темп руху ніг і рук при ходінні.

Крім малих ритмів установлена ще одна розповсюджена періодичність, що дорівнює 90 хвилинам: цикли сну, скорочення м'язів шлунка, коливання уваги і настрою, статева активність.

Із усіх виявлених у людини циклів найбільш вивченим є добовий як найголовніший. Біологічний годинник, запущений зміною дня і ночі, активізує близько 50 ритмів, які змінюють свої характеристики від дня до ночі - налаштування організму на пробудження. До моменту пробудження від сну в іншому режимі починають працювати провідні ритми головного мозку, вмикаючи від них залежні: прискорюється пульс, підвищується артеріальний тиск, температура тіла - організм активізується, готується до нового стану.

Добовий ритм фізіологічних функцій є біологічним і до­речним. Враховуючи його, людина може напружено працювати в години оптимального стану організму і використовувати пе­ріоди порівняно низького рівня активності функцій для понов­лення сил.

При порушенні природного ритму зовнішніх умов ви­никає десинхронізація добових ритмів різних фізіологічних функцій, що в подальшому призводить до захворювань. Довго­тривала робота в нічний Час супроводжується перебудовою добових ритмів і виявляється важкою для багатьох людей не стільки через зниження працездатності вночі, скільки через порушення режиму життя.

Числу "сім" із прадавніх часів приділялася велика увага. Деякі вчені вважають, що у формуванні тижневого біоритму значну роль відіграють місячно-приливні явища, інші - поси­лаються на міжпланетне магнітне поле.

Тижнева циклічність зумовлює в людському організмі кров'яний тиск, м'язову силу, концентрацію в крові лейкоцитів та еритроцитів. Протягом тижня працездатність людини не­рівномірна. Встановлення робочого періоду тривалістю більше 6 днів недоцільно, оскільки праця стає непродуктивною.

Варто враховувати вплив Місяця на живу природу нашої планети. Встановлено, що його фаза позначається на стані людей і в періоди повного Місяця підвищується агресивність, особливо в тих, хто емоційно неврівноважений. На цей період припадає найбільше вбивств і самогубств. Ще більш відчутні зрушення в організмі викликають спалахи активності Сонця, під час яких збільшується кількість смертей, самогубств, апоплек­тичних ударів, епілептичних нападів і інших тяжких захворю­вань. Видатний учений А.Л. Чижевський вважає, що нещасні випадки пов'язані саме з сонячною активністю.

Усі відомі людині явища, що відбуваються як у Всесвіті загалом, так і в Сонячній системі, пронизані ритмами. Тому біологічні ритми - чутливий і точний важіль управління життєдіяльністю людини.

Біоритмологія дає змогу не лише визначати, а й прогно­зувати, передбачати той стан організму, який характеризується як стан на межі хвороби, який і визначає межу організму. Біоритмологія допомагає визначити межу, коли може настати перевищення можливостей організму і виникнути серйозне по­рушення у ньому.

Що необхідно враховувати при організації роботи?

При змінній роботі на підприємстві, де існує небезпека для життя, необхідно мати ще одну бригаду, яка дублюватиме найважливіші виробничі операції нічного виробництва.

Крім цього, на виробництві можна запропонувати

таке:

• забезпечити відповідні умови для відпочинку праців­ників;

• нічне чергування операторів повинне тривати не біль­ше 4,5 год;

• установите змінний графік роботи - по 6 год у 4 зміни;

• запропонувати гнучкий графік роботи;

• "працювати тоді, коли хочеться": 4-5 год у середині дня - обоє 'язкові для присутності всіх працівників, інші години - за вибором (синхронізація соціальних і біологічних ритмів).

Якщо виникає необхідність роботи в новому часовому поясі - спочатку слід перебудувати свій режим сну і активної діяльності на новий соціальний ритм (до 18 днів).

У короткому відрядженні потрібно намагатися дотриму­ватися звичного розпорядку дня.

Запитання для самоперевірки

1. Що називають "біологічним ритмом"?

2. Які біоритми виділяють у життєдіяльності людини?

3. Як впливають біологічні ритми на людину?

4. Що таке біоритмологія?

Література

Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека жит­тєдіяльності. - К.: Каравела; Львів "Новий світ - 2000", 2001.

Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. для дистанційного навчання. - К.: Університет "Ук­раїна", 2005.

Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини та сус­пільства: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 384 с.

Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 320 с.