2.2. Правила та загальні вимоги до написання

Структура

- титульний аркуш;

- зміст;

- вступ;

- основна частина (розділи та підрозділи);

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки (у разі потреби).

Титульний аркуш курсової роботи містить найменування наукової організації або вищого навчального закладу, а також кафедри, на якій виконувалась робота, повну назву теми курсової роботи, прізвище, ім’я по батькові студента із зазначенням факультету, на якому він навчається та спеціальності, науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника, місто і рік (зразок див. у Додатку №1).

Зміст подають на початку роботи. У ньому зазначаються назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків та розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури тощо.

Вступ розкриває сутність і стан вивчення наукової проблеми та її значущість, підстави для розробки теми, обґрунтування необхідності дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи у такій послідовності:

• актуальність теми, характеризуючи стан проблеми (на основі критичного аналізу літератури, вивчення практики її розв’язання). Причому, щоб занадто не розширювати обсяг вступу, в ньому зосереджується увага передовсім на основних питаннях; повний огляд літератури і характеристику стану вивчення досліджуваної проблеми зазвичай включають у перший розділ.

• мета і завдання;

• об’єкт, предмет дослідження;

• методи і прийоми дослідження (індукція, дедукція, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, моделювання, порівняння, класифікація);

• наукова проблема, наукова новизна;

• теоретична та практична значущість.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділі, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У першому розділі курсової роботи викладаються теоретичні основи і коротка історія поставленої проблеми. Студент шляхом огляду літератури окреслює основні етапи становлення й висвітлення проблеми, визначає своє місце у розв’язанні, виявляючи ті питання, які залишилися нез’ясованими.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань та їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення наукових досліджень.

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результати вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, що одержані в науковій роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми, її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

В кожному пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (задачі), її практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Додатки оформлюють як продовження наукової друкованої праці на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами (окрім першої великої).