24. Особливістю методики подолання заїкання у дітей дошкльного віку, розробленої н.А.Чевельовою, є те, що логопедична робота будується на основі:

а) поступового переходу від ситуативного мовлення (безпосередньо пов’язаного з практичною діяльністю) до контекстного, пов’язаного з подіями із минулого;

б) поступового звільнення мовлення заїкуватих від напруження шляхом проведення систематичних занять;

в) проходження програми дошкільного закладу за розділами: „Ознайомлення з навколишнім”, „Розвиток елементарних математичних уявлень”, „Малювання, ліплення, аплікація, конструювання”.

г) чергування логопедичних занять з музичними, фізкультурними.

25. Особливостями логопедичної роботи з подолання заїкання у молодших школярів є:

а) домінування ігрової форми занять;

б) використання раціональної психотерапії;

в) подолання феномену фіксованості на своєму дефекті;

г) попередження розвитку феномену фіксованості на своєму дефекті.

26. Основними напрямами комплексного підходу до подолання заїкання є:

1) __________________________________________;

2) __________________________________________.

27. За формою судоми класифікують на групи:

1) ________________________________________;

2) ________________________________________;

3) ________________________________________.

28. Серед причин, що безпосередньо зумовлюють виникнення заїкання (є „поштовхами”) виділяють такі групи:

а) _________________________________;

б) _________________________________;

в) _________________________________.

29. Дати визначення поняттю: заїкання – це ...

30. Дати визначення поняттю: фізіологічні ітерації – це....

Варіант 2

1. На фоні тахілалії може з’явитися такий мовленнєвий розлад, як:

а) ринолалія;

б) дисфонія;

в) браділалія;

г) заїкання.

2. Вокальна судома виникає внаслідок:

а) змикання голосових зв’язок у процесі мовлення під час вимови приголосних звуків;

б) підвищеного тонусу голосових м’язів у процесі мовлення під час вимови голосних звуків;

в) зниженого тонусу голосових м’язів у процесі мовлення під час вимови голосних звуків;

г) підвищеного тонусу голосових м’язів у процесі мовлення під час вимови голосних та приголосних звуків.

3. Причиною виникнення фізіологічних ітерацій є:

а) випереджений розвиток мислення у порівнянні з мовленнєвими можливостями дитини;

б) затримка психічного розвитку;

в) неправильне виховання в родині;

г) випереджений розвиток мовлення у порівнянні з мисленням.

4. Основною причиною логоневрозу є:

а) органічне пошкодження ЦНС;

б) психічна травма;

в) неправильне виховання;

г) соматичні захворювання.

5. До фізіологічних симпомів заїкання відносять:

а) феномен фіксованості на дефекті;

б) судоми у мовленнєвому апараті;

в) порушення загальної та мовленнєвої моторики;

г) логофобію.

6. До чистих порушень темпу мовлення відносять:

а) ітерації;

б) тахілалії;

в) браділалії;

г) заїкання.

7. Коли патологічно прискорена вимова супроводжується незвичними зупинками, затинаннями, її позначають терміном:

а) полтрен;

б) палаталізація;

в) баттаризм;

г) жаргонофразія.

8. Основними завданнями логопедичного обстеження заїкуватих є :

а) виявлення стану моторики;

б) визначити місце локалізації, форму мовленнєвих судом та частоту їх виникнення;

в) дослідження стану інтелектуальної діяльності;

г) визначення ставлення хворого до свого мовленнєвого порушення.

9. Основним проявом заїкання є:

а) фізіологічні ітерації;

б) затинання несудомного характеру;

в) порушення граматичного оформлення фрази;

г) судоми в м’язах мовленнєвого апарату.

10. Послідовність роботи на логопедичних заняттях щодо формування самостійного мовлення у заїкуватих є такою:

а) відображене мовлення, відповіді на поставлені питання, сполучене мовлення, переказ, розповідь, спонтанне мовлення;

б) сполучене мовлення, відповіді на питання, переказ, відображене мовлення, розповідь, переказ, спонтанне мовлення;

в) сполучене мовлення, відображене мовлення, відповіді на запитання, переказ, розповідь, спонтанне мовлення;

г) спонтанне мовлення, сполучне мовлення, відображене мовлення, відповіді на запитання, переказ.