Змістовий модуль 5. Системні розлади мовлення (алалія, знм, афазія)

Варіант 1

1. У сучасній клініко-педагогічній класифікації порушень мовленнєвого розвитку алалія належить до групи порушень:

а) структурно-семантичного оформлення висловлювання;

б) фонетико-фонематичного оформлення висловлювання;

в) фонетико-семантичного оформлення висловлювання;

г) структурно-фонематичного оформлення висловлювання.

2. За сучасною класифікацією виділяють такі форми алалії:

а) моторна, сенсорна, сенсомоторна;

б) моторна, сенсорна;

в) постцентральна, премоторна;

г) сенсорна, акустична, моторна.

3. Патогенезом алалії, зумовленій пошкодженням мовленнєворухового центру, є:

а) первинний недорозвиток експресивного мовлення центрального органічного генезису;

б) первинний недорозвиток імпресивного мовлення органічного генезису;

в) первинний недорозвиток імпресивного мовлення периферичного органічного генезису;

г) первинний недорозвиток експресивного мовлення периферичного органічного генезису.

4. Центральним симптомом порушення артикуляційної моторики при моторній алалії є:

а) анартрія;

б) афазія;

в) апраксія;

г) атонія.

5. Сенсорна алалія – це:

а) первинний недорозвиток імпресивного мовлення периферичного органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

б) первинний недорозвиток імпресивного мовлення центрального органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

в) первинний недорозвиток експресивного мовлення периферичного органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

г) первинний недорозвиток експресивного мовлення центрального органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху.

6. Формами сенсорної алалії є:

а) аферентна та еферентна;

б) з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання та з переважним порушенням перцептивного рівня слухового сприймання;

в) з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання та з переважним порушенням моторного рівня слухового сприймання;

г) еферентна, аферентна, з переважним порушенням синтагматичних мовних систем, з переважним порушенням парадигматичних мовних систем.

7. Чим зумовлено запізнене формування фонематичного розрізнення та розпізнавання фонем при алалії?

а) порушенням властивого для нормального онтогенезу механізму взаємодії мовленнєвослухового та мовленнєворухового аналізаторів;

б) порушенням властивого для нормального онтогенезу механізму взаємодії мовленнєвослухового та рухового аналізаторів;

в) порушенням фонематичного сприйняття;

г) порушення механізму взаємодії фонематичного сприйняття та фонематичного аналізу.

8. Порушення формування зв’язку між звуковою оболонкою слова та його значенням – це:

а) замикальна окупатія;

б) персеверація;

в) елізія;

г) контамінація.

9. Хто із учених вперше теоретично обґрунтував ЗНМ?

а) Р. Лєвіна;

б) Н. Жукова;

в) Г. Чиркіна;

г) Т. Філічева.

10. Скільки рівнів ЗНМ виділяють у сучасній логопедії?

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 5.

11. ЗНМ може спостерігатися при таких формах мовленнєвої патології:

а) алалії;

б) афонії;

в) дислалії;

г) дизартрії.

12. Одним із перших завдань корекційної роботи на першому рівні ЗНМ є:

а) корекція неправильної звуковимови;

б) подолання мовленнєвого негативізму і розвиток мовленнєвої активності;

в) робота з формування граматичних систем, спрямована на подолання аграматизмів;

г) розвиток зв’язного мовлення.

13. Третій рівень мовленнєвого розвитку при ЗНМ характеризується:

а) лепітним мовленням;

б) загальновживаним мовленням;

в) розгорнутим мовленням з елементами лексико-граматичного і фонетико-фонематичного недорозвинення;

г) наявністю великої кількості аграматизмів.

14. Основними прийомами дослідження граматичної будови мовлення у дітей із ЗНМ є:

а) показ дітьми предметів і дій;

б) виконання названих дій;

в) закінчення розпочатої фрази за навідними питаннями;

г) вставка пропущеного прийменника або слова в потрібній відмінковій формі.

15. Для попередження важких форм ЗНМ в дошкільному віці велике значення має:

а) знання причин ЗНМ;

б) рання діагностика;

в) знання рівнів мовленнєвого розвитку;

г) емоційне спілкування з дитиною.

16. Причинами виникнення афазії є:

а) соматичні захворювання матері, генетичні захворювання;

б) асфіксія, гіпоксія, інфекційні захворювання головного мозку;

в) порушення мозкового кровообігу, травми, пухлини, інфекційні захворювання головного мозку;

г) нейроінфекції, пологові черепно-мозкові травми.

17. Такі форми афазії, як: акустико-гностична; акустико-мнестична; семантична; аферентна моторна; еферентна моторна; динамічна, виділив:

а) Верніке-Ліхтгейм;

б) Х. Хед;

в) О.Леонтьєв;

г) О. Лурія.

18. Які афазії відносяться до «передніх» форм?

а) еферентна моторна та динамічна афазії;

б) акустико-гностична та акустико-мнестична;

в) семантична та аферентна моторна афазії;

г) семантична та динамічна афазії.

19. Акустико-гностична афазія виникає під час пошкодження:

а) задньої частини верхньоскроневих відділів кори головного мозку;

б) середніх і задніх відділів скроневої області;

в) нижньої частини тім’яно-потиличної області;

г) вторинних зон постцентральних та нижньо-тім’яних відділів кори головного мозку.

20. Провідним симптомом акустико-мнестичної афазії є порушення:

а) фонематичного слуху;

б) артикуляційного праксису;

в) слухомовленнєвої пам’яті;

г) внутрішнього програмування висловлювання.

21. Яка форма афазії виникає під час пошкодження тім’яно-потиличної області кори домінантної за мовленням півкулі?

а) динаміна афазія;

б) амнестико-семантична;

в) акустико-мнестична;

г) еферентна моторна.

22. Якому виду афазії характерна жаргонафазія?

а) акустико-мнестичній;

б) акустико-гностичній;

в) амнестико-семантичній;

г) динамічній.

23. «Писемне мовлення відрізняється бідністю, стереотипністю синтаксичних форм, у ньому мало складносурядних і складнопідрядних речень, скорочується вживання прикметників». Якій афазії харектерне таке порушення писемного мовлення?

а) амнестико-семантичній;

б) акустико-гностичній;

в) аферентній кінестетичній моторній;

г) еферентній кінетичній моторній.

24. Провідним симптомом динамічної афазії є порушення:

а) кінетична апраксія;

б) внутрішнього програмування висловлювання;

в) слухомовленнєвої пам’яті;

г) фонематичного слуху.

25. При аферентній моторної афазії середнього ступеня тяжкості завданнями корекційно-педагогічної роботи є?

а) розгальмовування або відновлення вимовної сторони мовлення, подолання порушень розуміння, відновлення аналітичного читання і письма, стимулювання елементарного ситуативного мовлення;

б) подолання залишкових артикуляторних труднощів під час вимови складних слів зі збігом приголосних, подолання експресивного та імпресівного аграматизму;

в) закріплення артикуляційних навичок і подолання літеральних парафазій, стимулювання експресивного мовлення, подолання дефектів звуко-буквеного аналізу складу слова, подолання експресивного та імпересивного аграматизму;

г) подолання труднощів знаходження назв предметів, розширення лексичного і синтаксичного складу мовлення хворих, подолання імпресивного аграматизму.

26. Які етапи діагностичного обстеження дітей з алалією виділяють?

1) _________________________________________________;

2) _________________________________________________ ;

3) _________________________________________________;

4) _________________________________________________ .

27. Дати визначення: афазія – це …

28. Дати визначення: ЗНМ, за О. Корнєвим, – це ...

29. Дати визначення: алалія – це … .

30. Розкрити провідні завдання корекційно-відновлювальної роботи при акустико-гностичній афазії.

Варіант2

1. Такі форми афазії, як: акустико-гностична; акустико-мнестична; семантична; аферентна моторна; еферентна моторна; динамічна, виділив:

а) Верніке-Ліхтгейм;

б) Х. Хед;

в) О.Леонтьєв;

г) О. Лурія.

2. Акустико-гностична афазія виникає під час пошкодження:

а) задньої частини верхньоскроневих відділів кори головного мозку;

б) середніх і задніх відділів скроневої області;

в) нижньої частини тім’яно-потиличної області;

г) вторинних зон постцентральних та нижньо-тім’яних відділів кори головного мозку.

3. Причинами виникнення афазії є:

а) соматичні захворювання матері, генетичні захворювання;

б) асфіксія, гіпоксія, інфекційні захворювання головного мозку;

в) порушення мозкового кровообігу, травми, пухлини, інфекційні захворювання головного мозку;

г) нейроінфекції, пологові черепно-мозкові травми.

4. Яка форма афазії виникає під час пошкодження тім’яно-потиличної області кори домінантної за мовленням півкулі?

а) динаміна афазія;

б) амнестико-семантична;

в) акустико-мнестична;

г) еферентна моторна.

5. Хто із учених вперше теоретично обґрунтував ЗНМ?

а) Р. Лєвіна;

б) Н. Жукова;

в) Г. Чиркіна;

г) Т. Філічева.

6. Одним із перших завдань корекційної роботи на першому рівні ЗНМ є:

а) корекція неправильної звуковимови;

б) подолання мовленнєвого негативізму і розвиток мовленнєвої активності;

в) робота з формування граматичних систем, спрямована на подолання аграматизмів;

г) розвиток зв’язного мовлення.

7. Порушення формування зв’язку між звуковою оболонкою слова та його значенням – це:

а) замикальна окупатія;

б) персеверація;

в) елізія;

г) контамінація.

8. «Писемне мовлення відрізняється бідністю, стереотипністю синтаксичних форм, у ньому мало складносурядних і складнопідрядних речень, скорочується вживання прикметників». Якій афазії харектерне таке порушення писемного мовлення?

а) амнестико-семантичній;

б) акустико-гностичній;

в) аферентній кінестетичній моторній;

г) еферентній кінетичній моторній.

9. ЗНМ може спостерігатися при таких формах мовленнєвої патології:

а) алалії;

б) афонії;

в) дислалії;

г) дизартрії.

10. Для попередження важких форм ЗНМ в дошкільному віці велике значення має

а) знання причин ЗНМ;

б) рання діагностика;

в) знання рівнів мовленнєвого розвитку;

г) емоційне спілкування з дитиною.

11. Скільки рівнів ЗНМ виділяють у сучасній логопедії:

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 5.

12. Сенсорна алалія – це:

а) первинний недорозвиток імпресивного мовлення периферичного органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

б) первинний недорозвиток імпресивного мовлення центрального органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

в) первинний недорозвиток експресивного мовлення периферичного органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху;

г) первинний недорозвиток експресивного мовлення центрального органічного генезису в дітей з достатнім рівнем сформованості тонального слуху.

13. У сучасній клініко-педагогічній класифікації порушень мовленнєвого розвитку алалія належить до групи порушень:

а) структурно-семантичного оформлення висловлювання;

б) фонетико-фонематичного оформлення висловлювання;

в) фонетико-семантичного оформлення висловлювання;

г) структурно-фонематичного оформлення висловлювання.

14. Чим зумовлене запізнене формування фонематичного розрізнення та розпізнавання фонем при алалії?

а) порушенням властивого для нормального онтогенезу механізму взаємодії мовленнєвослухового та мовленнєворухового аналізаторів;

б) порушенням властивого для нормального онтогенезу механізму взаємодії мовленнєвослухового та рухового аналізаторів;

в) порушенням фонематичного сприйняття;

г) порушення механізму взаємодії фонематичного сприйняття та фонематичного аналізу.

15. Основними прийомами дослідження граматичної будови мовлення у дітей із ЗНМ є:

а) показ дітьми предметів і дій;

б) виконання названих дій;

в) закінчення розпочатої фрази за навідними питаннями;

г) вставка пропущеного прийменника або слова в потрібній відмінковій формі.

16. При аферентній моторної афазії середнього ступеня тяжкості завданнями корекційно-педагогічної роботи є:

а) розгальмовування або відновлення вимовної сторони мовлення, подолання порушень розуміння, відновлення аналітичного читання і письма, стимулювання елементарного ситуативного мовлення;

б) подолання залишкових артикуляторних труднощів під час вимови складних слів зі збігом приголосних, подолання експресивного та імпресівного аграматизму;

в) закріплення артикуляційних навичок і подолання літеральних парафазій, стимулювання експресивного мовлення, подолання дефектів звуко-буквеного аналізу складу слова, подолання експресивного та імпересивного аграматизму;

г) подолання труднощів знаходження назв предметів, розширення лексичного і синтаксичного складу мовлення хворих, подолання імпресивного аграматизму.