Логопедія з історією логопедії Тести Змістовий модуль 1. Вступ до логопедії

Варіант 1

1. Логопедія - це:

а) наука про порушення мовлення та методи їх подолання;

б) наука про етіологію, механізми мовленнєвих розладів та засоби їх корекції;

в) наука про вади мовлення, про методи їх попередження, вивчення та подолання засобами спеціального навчання та виховання;

г) наука про вади мовлення та методи їх корекції спеціальними засобами лікування, навчання та розвитку..

2. Логопедія є галуззю:

а) спеціальної психології;

б) корекційної педагогіки;

в) психолігвістики;

г) логодидактики.

3. Мова – це …

а) процес спілкування між людьми;

б) психофізіологічний процес, засіб спілкування;

в) система знаків, що співвідносить понятійний зміст і звучання;

г) результат мовленнєвої діяльності.

4. Предметом логопедії є:

а) аномальна дитина;

б) порушення мовлення та навчання і виховання осіб з мовленнєвими вадами;

в) механізми порушення мовлення;

г) методика постановки звуків.

5. Що не є ознакою внутрішнього мовлення?

а) предикативність;

б) емоційність;

в) згорнутість;

г) відсутність фонетичного оформлення.

6. Патологічний механізм, який обумовлює виникнення і розвиток порушень мовленнєвої діяльності, має назву:

а) симптоматика;

б) патогенез;

в) декомпенсація;

г) компенсація.

7. Метою логопедії як науки є :

а) розробка науково обгрунтованої системи засобів профілактики, діагностики, абілітації та корекції мовленнєвих розладів, а також реабілітації осіб з порушеннями мовлення;

б) розробка системи корекційно-розвивального навчання осіб різного віку, які мають розлади мовленнєвої функції;

в) розробка методів педагогічної діагностики мовленнєвих розладів та засобів спеціального навчання в умовах закладів компенсуючого типу;

г) розробка методик та технологій ранньої діагностики та корекції мовленнєвих розладів.

8. Спеціальними принципами логопедії як науки є:

а) принцип систематичності;

б) принцип розвитку;

в) принцип комплексності;

г) принцип обхідного шляху.

9. До практичних методів логопедичного впливу відносять:

а) гра;

б) спостереження;

в) моделювання;

г) розповідь.

10. До методів логопедії не відносять:

а) наочні;

б) індуктивні;

в) словесні;

г) репродуктивні.

11. Мовленнєві розлади відрізняються від особливостей мовлення (фізіологічних та соціальних) наступними ознаками:

а) не відповідають віку;

б) є діалектизмами, зумовлені незнанням мови;

в) пов’язані з порушеннями у будові та функціонуванні психофізіологічних механізмів мовлення;

г) мають тимчасовий, нестійкий характер.

12. Структура мовленнєвого дефекту - це:

а) патологічні механізми, що зумовлюють характер порушення;

б) сукупність симптомів порушення;

в) сукупність мовленнєвих та немовленнєвих проявів певного порушення мовлення і характер їх взаємозв’язку;

г) сукупність патогенних факторів, що визначають дефект.

13. Планування, програмування мовленнєвого висловлювання відбувається у:

а) лобних відділах;

б) потиличних відділах;

в) тім’яних відділах;

г) скроневих відділах.

14. Принцип динамічного вивчення дитини з порушеннями розвитку передбачає:

а) з’ясування причин порушень;

б) виявлення і врахування зони найближчого розвитку;

в) всебічне обстеження з участю різних спеціалістів;

г) усі відповіді вірні.

15. Яке з мовленнєвих порушень належить до розладів структурно-семантичного оформлення:

а) алалія;

б) ринолалія;

в) дизартрія;

г) дислалія.

16. Оберіть зайве. Метод спостереження має наступні позитивні риси:

а) не знаючи про те, що вона об’єкт, дитина веде себе невимушено, природно, прояви її психіки не викривлюються;

б) дослідник займає очікувальну позицію, не маючи можливості втручатися у діяльність дітей;

в) дослідник може побачити особистість дитини в цілому;

г) спостереження не обмежене віком: ведеться за всіма видами діяльності і поведінкою дитини будь-якого віку.

17. До ендогенних відносять наступні патогенні фактори:

а) соматична ослабленість дитини;

б) інфекційні захворювання;

в) черепно-мозкові травми;

г) інтоксикації дитини.

18. До пренатальних причин відносять:

а) асфіксію новонароджених;

б) внутрішньоутробну гіпоксію;

в) соматичні захворювання вагітної;

г) інфекційні захворювання вагітної (цитомегаловірус, герпес, хламідіоз, токсоплазмоз та ін.).

19. Онтогенетичний принцип аналізу мовленнєвих розладів предбачає:

а) врахування провідних видів діяльності;

б) врахування взаємозв’язку мовлення з іншими психічними процесами та функціями;

в) врахування послідовності оволодіння дитиною мовленнєвою діяльністю у ході її розвитку.

г) взаємодія спеціалістів під час діагностики стану мовленнєвого розвитку.

20. До клініко-психологічної класифікації відносяться такі мовленнєві розлади як:

а) дислалія;

б) заїкання;

в) загальне недорозвинення мовлення;

г) афазія.

21. До порушень зовнішнього оформлення усного мовлення за клініко-психологічною класифікацією відносяться:

а) дисграфія;

б) дислалія;

в) алалія;

г) дизартрія.

22. До порушень писемного мовлення відносяться:

а) дислалія;

б) ринолалія;

в) дисграфія;

г) дислексія.

23. Порушення темпу, ритму мовлення, обумовлене судоромним станом м'язів мовленнєвого апарату, – це:

а) браділалія;

б) заїкання;

в) тахілалія;

г) правильної відповіді немає.

24. Порушення вимови, обумовлене недостатністю іннервації мовленнєвого апарату, – це:

а) дислалія;

б) афазія;

в) дизартрія;

г) ринолалія.

25. В основу психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень покладено критерій:

а) дослідження етіології, механізмів та симптоматики порушення мовлення;

б) розробка методів логопедичного впливу на групу дітей;

в) комплексне вивчення особи з мовленнєвими розладами;

г) спільна етіологія та патогенез мовленнєвих розладів.

26. Що розуміють під поняттям «порушення мовлення»?

27. Дати визначення: корекція порушень мовлення – це … .

28. Дати визначення: компенсація – це … .

29. Дати визначення: причина порушення мовлення – це … .

30. Дати визначення: загальне недорозвинення мовлення – це … .

Варіант 2

1. До клініко-психологічної класифікації відносяться такі мовленнєві розлади як:

а) дислалія;

б) заїкання;

в) загальне недорозвинення мовлення;

г) афазія.

2. Структура мовленнєвого дефекту - це:

а) патологічні механізми, що зумовлюють характер порушення;

б) сукупність симптомів порушення;

в) сукупність мовленнєвих та немовленнєвих проявів певного порушення мовлення і характер їх взаємозв’язку;

г) сукупність патогенних факторів, що визначають дефект.

3. Предметом логопедії є:

а) аномальна дитина;

б) порушення мовлення та навчання і виховання осіб з мовленнєвими вадами;

в) механізми порушення мовлення;

г) методика постановки звуків.

4. Патологічний механізм, який обумовлює виникнення і розвиток порушень мовленнєвої діяльності, має назву:

а) симптоматика;

б) патогенез;

в) декомпенсація;

г) компенсація.

5. До практичних методів логопедичного впливу відносять:

а) гра;

б) спостереження;

в) моделювання;

г) розповідь.

6. Логопедія - це:

а) наука про порушення мовлення та методи їх подолання;

б) наука про етіологію, механізми мовленнєвих розладів та засоби їх корекції;

в) наука про вади мовлення, про методи їх попередження, вивчення та подолання засобами спеціального навчання та виховання;

г) наука про вади мовлення та методи їх корекції спеціальними засобами лікування, навчання та розвитку.

7. Спеціальними принципами логопедії як науки є:

а) принцип систематичності;

б) принцип розвитку;

в) принцип комплексності;

г) принцип обхідного шляху.

8. Оберіть зайве. Метод спостереження має наступні позитивні риси:

а) не знаючи про те, що вона об’єкт, дитина веде себе невимушено, природно, прояви її психіки не викривлюються;

б) дослідник займає очікувальну позицію, не маючи можливості втручатися у діяльність дітей;

в) дослідник може побачити особистість дитини в цілому;

г) спостереження не обмежене віком: ведеться за всіма видами діяльності і поведінкою дитини будь-якого віку.

9. Онтогенетичний принцип аналізу мовленнєвих розладів предбачає:

а) врахування провідних видів діяльності;

б) врахування взаємозв’язку мовлення з іншими психічними процесами та функціями;

в) врахування послідовності оволодіння дитиною мовленнєвою діяльністю у ході її розвитку.

г) взаємодія спеціалістів під час діагностики стану мовленнєвого розвитку.

10. Мовленнєві розлади відрізняються від особливостей мовлення (фізіологічних та соціальних) наступними ознаками:

а) не відповідають віку;

б) є діалектизмами, зумовлені незнанням мови;

в) пов’язані з порушеннями у будові та функціонуванні психофізіологічних механізмів мовлення;

г) мають тимчасовий, нестійкий характер.

11. Принцип динамічного вивчення дитини з порушеннями розвитку передбачає:

а) з’ясування причин порушень;

б) виявлення і врахування зони найближчого розвитку;

в) всебічне обстеження з участю різних спеціалістів;

г) усі відповіді вірні.

12. До пренатальних причин відносять:

а) асфіксію новонароджених;

б) внутрішньоутробну гіпоксію;

в) соматичні захворювання вагітної;

г) інфекційні захворювання вагітної (цитомегаловірус, герпес, хламідіоз, токсоплазмоз та ін.).

13. Скільки критичних періодів виділяють у розвитку мовлення?

а) один;

б) два;

в) три;

г) чотири.

14. Планування, програмування мовленнєвого висловлювання відбувається у:

а) лобних відділах;

б) потиличних відділах;

в) тім’яних відділах;

г) скроневих відділах.

15. До методів логопедії не відносять:

а) наочні;

б) індуктивні;

в) словесні;

г) репродуктивні.

16. Яке з мовленнєвих порушень належить до розладів структурно-семантичного оформлення?

а) алалія;

б) ринолалія;

в) дизартрія;

г) дислалія.

17. Мова – це …

а) процес спілкування між людьми;

б) психофізіологічний процес, засіб спілкування;

в) система знаків, що співвідносить понятійний зміст і звучання;

г) результат мовленнєвої діяльності.

18 Логопедія - це:

а) наука про порушення мовлення та методи їх подолання;

б) наука про етіологію, механізми мовленнєвих розладів та засоби їх корекції;

в) наука про вади мовлення, про методи їх попередження, вивчення та подолання засобами спеціального навчання та виховання;

г) наука про вади мовлення та методи їх корекції спеціальними засобами лікування, навчання та розвитку.

19. Спеціальними принципами логопедії як науки є:

а) принцип систематичності;

б) принцип розвитку;

в) принцип комплексності;

г) принцип обхідного шляху.

20. Метою логопедії як науки є :

а) розробка науково обгрунтованої системи засобів профілактики, діагностики, абілітації та корекції мовленнєвих розладів, а також реабілітації осіб з порушеннями мовлення;

б) розробка системи корекційно-розвивального навчання осіб різного віку, які мають розлади мовленнєвої функції;

в) розробка методів педагогічної діагностики мовленнєвих розладів та засобів спеціального навчання в умовах закладів компенсуючого типу;

г) розробка методик та технологій ранньої діагностики та корекції мовленнєвих розладів.

21. До ендогенних відносять наступні патогенні фактори:

а) соматична ослабленість дитини;

б) інфекційні захворювання;

в) черепно-мозкові травми;

г) інтоксикації дитини.

22. Логопедія є галуззю:

а) спеціальної психології;

б) корекційної педагогіки;

в) психолігвістики;

г) логодидактики.

23. До порушень зовнішнього оформлення усного мовлення за клініко-психологічною класифікацією відносяться:

а) дисграфія;

б) дислалія;

в) алалія;

г) дизартрія.

24. Порушення вимови, обумовлене недостатністю іннервації мовленнєвого апарату, – це:

а) дислалія;

б) афазія;

в) дизартрія;

г) ринолалія.

25. До порушень писемного мовлення відносяться:

а) дислалія;

б) ринолалія;

в) дисграфія;

г) дислексія.

26. В основу психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень покладено критерій:

а) дослідження етіології, механізмів та симптоматики порушення мовлення;

б) розробка методів логопедичного впливу на групу дітей;

в) комплексне вивчення особи з мовленнєвими розладами;

г) спільна етіологія та патогенез мовленнєвих розладів.

27. Порушення темпу, ритму мовлення, обумовлене судоромним станом м'язів мовленнєвого апарату – це:

28. Дати визначення: компенсація – це … .

29. Дати визначення: загальне недорозвинення мовлення – це … .

30. Дати визначення: причина порушення мовлення – це … .