Четверта — існування в певному зовнішньому середовищі (ресурсні обмеження, необхідність дотримання певних нормативно-правових актів і параметрів).

У сучасній практиці розвитку світової економіки відбуваються швидкоплинні зміни технології і випуску різноманітної продукції, товарів і видів послуг. Отже існує величезна різноманітність проектів. їх можна класифікувати за різними критеріями і ознаками:

• за типом, проектіу — технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані;

• за видом проекту — інвестиційні, інноваційні, освітні, комбіновані;

• за тривалістю здійснення проекту — короткострокові (до 3 ро­ків), середньострокові (3—5 років), довгострокові (понад 5 років);

• за масштабом проекту — дрібні (малі), середні, великі, дуже великі. Цей показник окреслюється деколи і величинами вартості проектів (до 100 000 грошових одиниць, до 3—5 млн, понад 10 млн, понад 100 млн). Іноді цей тип класифікується як міждержавні, міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні, міжгалузеві та галузеві, корпоративні, відомчі і проекти одного підприємства;

• за складністю — прості, складні та дуже складні;

• за класом проекту — окремий проект різних типів, видів та масштабів;

• мультипроект — комплексний проект, що складається з переліку монопроектів;

• мегапроект — цільові проекти розвитку регіонів, галузей та інших новоутворень, які включають до свого складу перелік моно- і мультипроектів. Мега- та мультипроекти зазвичай відносять до складних або дуже складних проектів. ' •

За функціональною ознакою проекти можна класифікувати на проекти виробничого і невиробничого призначення.

Проекти можуть бути новостворюваними, може відбуватися ре­конструкція, розширення та модернізація.

Класифікація проектів може бути й іншою, більш градуйованою, більш деталізованою.

2. Середовища проекту

Здійснення проекту відбувається в оточенні внутрішнього і зовніш­нього середовищ (рис. 2.1). Тому на проект впливають внутрішні і зовнішні фактори.

69

70

Рис. 2.1. Середовище проекту

До зовнішніх факторів належать:

• політичні — політична стабільність, урядова підтримка проекту, торговельні відносини з іншими країнами і т. ін.;

• економічні — майнові права, правові відносини, у т. ч. право на землю, податки, тарифи, митні збори, страхові гарантії, рівень інфля­ції, стабільність національної валюти, інвестиційний клімат тощо;

• соціальні — рівень життя, свобода слова, свобода переміщення в межах країни і за її межі, громадські організації, засоби масової інформації, ставлення місцевого населення до проекту;

• правові — закони та нормативні акти щодо гарантій і пільг, права людини і т. ін.;

• інфраструктури! -- комунікаційні засоби, шляхи, енергозабезпе­чення, соціальна і виробнича інфраструктура;

• природні та екологічні — природно-кліматичні, температура, воло­гість, сейсмічність, водні ресурси, законодавство щодо захисту довкілля;

• культурологічні — культурні традиції, релігія, рівень освіченості, рівень безробіття і т. ін.;

Ч науково-технічні - рівень розвитку фундаментальних і прикладних наук, зв’язок, телекомунікації тощо.

Внутрішнє середовище проекту треба розглядати за найбільш значу­щими факторами, зокрема такими:

• економічні умови;

• соціальні умови;

• стиль керівництва;

• організація проекту;

• методи та засоби комунікацій.

Інвестиційний проект — це документ, який містить систему взаємопов’язаних у часі й просторі та узгоджених із ресурсами заходів і дій, спрямованих на розвиток економіки підприємства.

При створенні виробничих потужностей розроблення інвестиційних проектів для всіх форм і видів підприємництва — обов’язкове.

Інвестиційний проект — це і форма планування та реалізації інвестицій. Він є складовою частиною інвестиційної діяльності, інвес­тиційних програм, усієї системи господарювання. Схему цієї систематики і господарювання наведено на рис. '2.2.

Мета розроблення інвестиційного проекту полягає в тому, щоб дати керівництву підприємства (фірми) чи організації якнайповнішу картину становища підприємства. В інвестиційному проекті розглядаються науково- технічні, технологічні, організаційні, фінансові, соціологічні, екологічні та інші аспекти діяльності.

71

Рис. 2.2. Схема систематики інвестиційних програм та проектів у системі суб’єктів господарювання

Інвестиційний проект повинен дати відповідь на такі питання:

1. Яких фінансових витрат вимагає реалізація цього проекту?

2. Яка його ефективність?

3. В який термін окупляться витрати?

Ретельно розроблений інвестиційний проект повинен дати відповіді на цілий перелік інших різноманітних питань:

1. Чи піддається запропонована ідея (проект) практичній реалізації?

2. Яку організаційну підготовку треба виконати для створення цього виробництва?

3. Яким чином залучити інвестиції?

4. Що в даному виробництві є привабливим для потенційних інвес­торів?

5. Чи має дана продукція перевагу над конкурентами (чи є вона конкурентоспроможною)?

6. Що вона (продукція) дає підприємцю і що дає інвесторові?

7. Яка збутова ефективність продукції?

8. Чи достатній ринок збуту?

9. Яка забезпеченість матеріальними, сировинними і людськими ресурсами?

У зарубіжній практиці деяких країн плани реалізації інвестиційних проектів мають назву бізнес-планів. У нашій практиці інвестиційний проект — це комплексний план розвитку підприємства і він є головним, обгрунтуванням інвестицій. Бізнес-план має дещо звужену функцію і

72

спрямування, передусім його мета - концентрація уваги на можливості отримання максимального прибутку.

Порядок розробляння інвестиційного проекту. Схематично його наведено на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Схема розробки 1П виробничого призначення

Увесь процес безпосереднього проектування можна розподілити на дві частини:

• передпроектні дослідження;

• безпосереднє проектування.

У першій частині здійснюється попередня оцінка кошторису видатків згідно з фінансовими можливостями замовника, вибір найраціональніших технічних та технологічних рішень проекту з метою максимально можливої

73

економії ресурсів (на підставі аналізу багатоваріантних пропозицій проектів, технологій, устаткування, транспортних схем, генплану та інше).

Це створює можливість сформувати остаточне рішення та зібрати необхідні вихідні дані для розроблення попереднього проекту (фор- проекту), а також розробляються конкретні рекомендації щодо раціональної організації майбутнього виробництва.

Друга частина процесу проектування передбачає два етапи:

1. попередній проект (форпроект);

2. остаточний проект.

Попередній проект вважається найвідповідальнішим етапом.

Проробляються всі принципові питання будівництва майбутнього об’єкта — від генерального плану до архітектурних та конструктивних рішень, а також технології — шляхом аналізу варіантів можливих проектних рішень та їх порівняльної економічної і фінансової оцінок; порівняння попереднього кошторису з оцінкою витрат на основні види будівництва, бюджетування.

Розробляння попереднього проекту здійснюється в повному обсязі, оскільки він служить, основою для отримання дозволу на будівництво. Попередній проект містить:

• детальні технічні, технологічні, архітектурно-будівельні рішення;

• обсяг будівельних робіт у натуральних показниках за видами робіт; номенклатуру та обсяг необхідних будівельних матеріалів, конструкцій, обладнання, детальну пояснювальну записку;

• креслення основних рівнів та фасадів; плани та схеми фундамен­тів, несучих конструкцій, розміщення основного обладнання та комунікації.

Після схвалення попереднього проекту замовником починається стадія опрацювання остаточного проекту шляхом розробляння робочих креслень, організації проекту будівництва, проекту виконання робіт, укладання остаточного кошторису («базисної ціни») проекту.

У нинішніх умовах роль процесу проектування в інвестиційному циклі зростає. Тому сфера проектування в економічно розвинених країнах пере­творюється в особливий сектор економіки зі своєю інфраструктурою (кон­сультаційні фірми різного профілю, «інжинірингові» та інформаційні центри, фірми зі широкими базами даних та ін.), що акумулюють багато видів діяль­ності: інженерно-конструкторської, будівельної, архітектурної та місто­будівної, економічної, соціологічної, екологічної, організаційно-управлінської та ін. Основний обсяг проектних робіт у цих країнах виконують спеціалізовані проектні фірми, які за характером їх діяльності можна згрупувати так:

1. інженерно-геологічні (проведення всього комплексу дослідних робіт з урахуванням природоохоронних);

2. інженерно-архітектурні та архітектурно-інженерні;

74

3. проектні (тільки архітектурне та будівельне проектування);

4. інженерно-консультаційні (надання консультаційних послуг на всіх етапах інвестиційного циклу з усіх технічних, технологічних та еко­номічних питань, методів організації та управління);

5. кошторисно-консультаційні.

Інвестиційний проект, передпроектні дослідження. Є різні трак­тування щодо визначення сутності терміна «інвестиційний проект». На­приклад, що це креслення, пояснювальна записка і кошториси, на основі яких можна створити споруду, завод або виробничий комплекс, корабель чи літак тощо. Дехто вважає інакше. В інвестиційному проектуванні трапля­ються різні «словосполучення»: «здійснення проекту», «фінансування про­екту», «розробка технологічного проекту, «робочого проекту», «проекту зі створення, наприклад, виробничої потужності на випуск 1 тис. автобусів» чи «300 тис. тонн металопрокату», чи, може, проект розширення або рекон­струкції якогось конкретного виробництва. Але які би формулювання не існували, створення тієї чи іншої виробничої потужності або спорудження того чи іншого об’єкта чи комплексу зводиться до того, що це — комплекс дії і сукупність цілеспрямованих, послідовно орієнтованих у часі заходів або робіт на досягнення певного кінцевого результату з отриманням позитивного економічного або соціального ефекту. І безумовно, їх технічна і технологічна особливість відрізняє кожний з інвестиційних проек­тів залежно від їх масштабності і технологічної особливості. І тут обов’язково буде і технічне, і технологічне конструювання та проектування, що будуть здійснювати інженери, конструктори, науковці, а це значить, що будуть обов’язково технічні і технологічні проекти. І для їх здійснення треба проек­тувати будівлі і споруди, їх конструктиви, технології, розробляти проекти грошових потоків, забезпечувати бюджетування, фінансування цих проектів, якими будуть займатися і економісти, і фінансисти, і інші фахівці. Єдине, що доцільно при цьому пам’ятати: найважливішу роль у цій справі повинна відігравати сутність процесу, а не завжди і деколи не вміло перекладена і вжита іншомовна калька. І що при цьому можуть бути різні джерела грошо­вих надходжень, фінансування проектів. А види проектів існують різноманітні (наукові, інноваційні, технічні, виробничі, фінансові, будівельні, комерційні, національні, міжнародні тощо), як і різні типи їх класифікації. Але всі вони (проекти) інвестиційні, бо без вкладення коштів їх реалізація неможлива.

А інвестиції відповідно до Закону України «Про підприємництво» - це кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, тех­нології, машини та устаткування, ліцензії, кредити, будь-яке інше майно, майнові права, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підпри­ємницької та інших видів діяльності з метою одержання прибутку або досяг­нення соціального ефекту.