7. Державний контроль у сфері економіки

Державний контроль у сфері економіки є функцією державного управління економікою. її реалізують уповноважені державні органи, які слід розподілити на дві великі групи:

• органи, контрольно-наглядова діяльність яких належить до їх основних

повноважень;

• органи, які здійснюють контрольні повноваження поряд із іншими функціями

своєї діяльності. Друга група органів чи-сельніша за першу.

До першої групи слід віднести такі органи виконавчої влади та їх територіальні відділи (відділення, управління тощо): Головне контрольно-ревізійне управління України, Державне казначейство. Антимонопольний комітет України, Державн

аКрім того, до цієї групи цалежать інспекції, служби і т. д. — органи, які спеціально створені у структурі окремих органів державного управління економікою з метою здійснення контрольної діяльності. Так, Державна Інспекція з контролю за цінами утворена у складі Мінекономіки, Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку — у складі Міністерства аграрної політики України і т. ін.

Крім центральних органів виконавчої влади, інспекції можуть бути утворені у складі місцевих державних адміністрацій. Наприклад, інспекція якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції утворена у складі обласної, Севастопольської міської державної адміністрації (Типове положення про таку інспекцію затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2000

р).

До другої групи належать майже усі суб'єкти державного управління економікою на центральному та місцевому рівнях.

Основними напрямами контролю є дотримання загальнообов'язкових правил, встановлених чинним законодавством, з питань зовнішньої діяльності суб'єктів контролю щодо: фінансово-господарського становища підприємств, зокрема тих, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та мають монополію на загальнодержавному ринку товарів та послуг; цін та ціноутворення; додержання умов реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги, кредитів, грантів, іноземних інвестицій; сталу економічної конкуренції на ринку; державного оборонного замовлення; норм і стандартів у сфері надання транспортних послуг, ор­ганізації транспортних перевезень пасажирів, вантажів, багажу; до-цержання власниками суден правил та норм, пов'язаних із забезпеченням їх безпечної експлуатації; використання паливно-енергетичних ресурсів; розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, ефективності експорту та імпорту; додержання суб'єктами господарювання зо-імш'язань, що випливають із зовнішньоекономічних договорів; сплати суб'єктами господарських відносин податків, зборів та інших пінш'изкових платежів; надходження і витрачання коштів, матеріаль-ішч цінностей, їх збереження, стан і достовірність обліку та звітності; охорони навколишнього природного середовиша; використання та охорони земель; якості продукції, товарів, послуг; додержання зако-іііііанствау сфері регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Основними формами контрольної діяльності є ревізії, перевірки, моніторинг, експертиза.

Найбільш широко використовуються ревізії та перевірки. Порядок їх проведення, відповідне оформлення матеріалів встановлюються НІШІМЧИМИ нормативними актами (накази, листи, розпорядження та ін ). Наприклад, наказом Державної податкової адміністрації України ти 16 вересня 2002 р. затверджено Порядок оформлення результатів -ижументальних перевірок щодо дотримання податкового та валютний» законодавства суб'єктами підприємницької діяльності — юричними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

За результатами здійснення контрольної діяльності у межах повноважень,

визначених чинним законопавством олгяни контролю мяки і появо:

• застосовувати заходи адміністративного примусу, у тому числі притягувати винних до адміністративної відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досу-дового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння з ознаками злочину;

• вносити пропозиції, подання, клопотання щодо: приведення відповідно до законодавства прийнятих рішень; припинення дій, які порушують норми закону; здійснення відповідних заходів (наприклад, згідно із Законом України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України має повноваження вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток підприємництва і конкуренції); припинення окремих прав (наприклад, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Державного комітету по земельних ресурсах України має право вносити до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо при­пинення права користування земельною ділянкою); притягнення до відповідальності керівників підприємств, які порушили встановлений порядок (таке право має, наприклад, Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Міністерства аграрної політики України);

• видавати накази та розпорядження, обов'язкові до виконання; видавати приписи про усунення порушень та недоліків або рекомендації щодо припинення дій або бездіяльності (зокрема, таке право мають територіальні відділення Антимонопольного комітету Україну згідно із розпорядженням Антимоногіольно-го комітету Україну від 23 лютого 2001 р. і деякі інші; надавати висновки із спірних питань тощо.

Специфічні форми контролю здійснюють щодо галузей економіки наступні органи:

Органи Міністерства екології та природних ресурсів України здійснюють державне управління та контроль за виконанням законодавства, яке закріплює право державної власності на тваринний світ, ліси, води, надра, охороною сільсько­господарських та інших земель, виконанням правил використання земель, землеустрою, правил і норм щодо ядерної і радіаційної безпеки під час використання джерел іонного випромінювання та ін.

Органи, які здійснюють державний пробірний нагляд, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з виробництвом, переробкою дорого­цінних металів і дорогоцінного каміння, обліком, зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, їх збиранням і здаванням у державний фонд, тощо.

Органи Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України здійснюють нагляд за додержанням стандартів, якості продукції, правил, що діють у метрології, сертифікації, та ін. В економіці відповідні управлінські, регулятивні, координаційні, контрольні (наглядові) повноваження здійснює податкова адміністрація, контрольно-ревізійна служба. Антимонопольний комітет України. Звичайно, вони реалізують свої повноваження не тільки в сфері економіки, а й у інших сферах і галузях діяльності держави та суспільства. Значна кількість контро­люючих (наглядових) органів має право застосовувати до пра-вопорушників заходи адміністративного примусу, в тому числі адміністративні стягнення.Список джерел, рекомендованих для опрацювання:

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003р.

2. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

3. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 р.

4. Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 р.

5. Указ Президента України "Про Міністерство економіки України" від 23 жовтня 2000 року

6. Типове положення про управління економіки обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації від 12 січня 1996 р.

7. Типове положення про управління економіки районної, районної в містах Києві та Севастополі державних адміністрацій від 8 червня 1996 р.

8. Михасюк І.Р., Мельник А.Ф., Крупка А. Державне регулювання економіки. - Львів, 1999.

9. Михасюк І.Р., Залога С.М., Сажинець С.И. Основи та важелі державного регулювання економіки. - Львів.- Плай,- 1998.-345с.

10. Науменко В. І., Панасюк Б.Я. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки. -К.: Либідь.-1995.-с.356

11. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. - К.: Юрінком Інтер,- 1998.-592с.

12. Логвиненко М. Проблеми детінізації економіки в умовах нової економіко- правової політики: МЛогвиненко, ППушкаренко // Право України. - 2005. -№ 7. - С.97-100

13. Паламарчук В. Господарський механізм - підсистема державного регулювання економіки // Право України. - 2001. - № 10. - С.25 - 29

14. Мельник А.Ф. - Державне регулювання економіки. - К.: Знання, 2004. - 358 с.

15. Морозова Т.Г., А.В. Пукулькина. - Государственное регулирование зкономики и социальньїй комплекс. - М.: Финстатинформ, 2001. -217 с.

Іб.Чистов С.М., Никифоров А.Є. - Державне регулювання економіки. - К.: КНЕУ, 2000. 314 с Михасюк І., Мельник А. - Державне регулювання економіки. - Л.: Українські технології, 2003. - 494 с.

17.Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) "Шляхом Європейської інтеграції" - Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геець та ін.; Нац. ін-т стратег, дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. - К: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с

.

МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІЗа суб'єктами впливу

За об'єктом впливу

За часом

характером

За маспггаоами

втручання

За рівнем впливу

характером

За способом

прийнятт

я

За змістом

ІНСТРУМЕНТ

И

1. Бюджетно- податковаи політика

2. Грошово- кредитна

3. Митна політика

4. Цінова політика

5. Структурне програмуван ня

1 .Контроль над

монопольними ринками

2. Екологічна політика

3. Ліцензування

4. Квотування

5. Сертифікація

6. Планування

7. Державні замовленя

8 .Регламентація

діяльності

підприємств

Сформування різномандатних фондів

2. Формування альтернативних форм власності

3. Фінансування інститутів, рад, спілок

4. Міжнародна інтеграція 5.Інформаційна, юридична, організаційна, фінансова підтримка створення і адаптації підприємств 1 .Встановлення

мінімально-

допустимого

рівня добробуту і

соціального

захисту

населення

2. Індексація доходів громадян

3. Сприяння зайнятості

4. Формування громадської думки