4. Облік імпорту робіт, послуг

Імпорт може включати також платне користування послуга­ми іноземних фізичних і юридичних осіб. Крім того, в зовніш­ньоекономічній діяльності використовують імпорт капіталів у вигляді іноземних кредитів та інвестицій, виробничих (будівель­них, монтажних) і споживчих послуг, а також інжинірингу, який являє собою інженерно-консультаційні послуги, узагальнені в самостійну сферу діяльності і спрямовані на підготовку та за­безпечення процесу виробництва, реалізацію готової продукції, обслуговування підрядних будівельно-монтажних організацій, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об’єктів.

Облік імпорту робіт і послуг суттєво не відрізняється від обліку імпорту товарів, за винятком деяких особливостей:

• документом, який підтверджує факт виконання робіт (послуг), є акт виконання робіт (послуг), оформлений належним чином;

• при імпорті робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов’язань є дата події, яка відбулася першою, а саме:

• або дата списання коштів з поточного рахунка платника податків в оплату собівартості робіт;

• або дата оформлення документа, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом;

• не дозволяється відносити до податкового кредиту з оплати податку суми, які не підтверджені актом приймання робіт (послуг);

• надані (виконані) суб’єктами підприємницької діяльності Росії роботи (послуги), які використовуються або споживаються на митній території України, пільговому оподаткуванню не підлягають.

Синтетичний облік розрахунків з контрагентами з усіх пос­луг, пов’язаних з доставкою товарно-матеріальних цінностей до місця призначення, (транспортних, експедиторських, страхових) ведеться на рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями». Ці послуги залежно від місця розташування їх виконавця можуть бути оплачені як в національній, так і в іноземній валюті. В останньому випадку облік за рахунком слід вести в порядку, пе­редбаченому для відображення в обліку імпортних операцій.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку валютних операцій, пов’язаних з імпортуванням послуг від нерезидента, в цілому аналогічний порядку обліку операцій з імпорту товарів.

Приклад 4.3. Підприємство 10 березня ц. р. уклало зовніш­ньоекономічний договір з нерезидентом про виконання останнім робіт з оформлення посуду на суму 1 000 дол. США. Роботи були виконані 05 квітня ц. р., а оплату здійснено 25 квітня ц. р. Курс НБУ на дату виконання робіт склав 8,5 грн за долар США, на дату оплати дорівнював 8,6 грн за долар США.

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку (таблиця 4.3).

Таблиця 4.3

Відображення в обліку операцій по отриманню послуг від іноземного контрагента

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		дебет	кредит
1	Відображено одержання послуг від нерезидента 1 000 · 8,5 = 8 500,0	93	632	8 500,0
2	Сплачено ПДВ на митниці (1 000 · 8,5) · 20 % = 1 700,0	377	311	1 700,0
3	Відображено податковий кредит після сплати ПДВ за декларацією	641	377	1 700,0
4	Оплачено вартість послуг нерезидента (1 000 · 8,6 = 8 600,0)	632	312	8 600,0
5	Відображено від’ємну курсову різницю щодо заборгованості ((1 000 · 8,5 – 1 000 · 8,6) = 100,0)	945	632	100,0
6	Списано на фінансові результати втрати від курсової різниці	791	945	100,0

У випадку, якщо курс іноземної валюти змінився у проти­лежному напрямку (на дату підписання акта складав 8,5 грн за долар США, а на дату оплати – 8,4 грн за долар США), то операції 4–6 з попереднього прикладу матимуть такий вигляд (таблиця 4.4).

Таблиця 4.4