Тематичний план дисципліни

№ теми	Назва теми	Кількість годин
		лекції	Модульний контроль	консультації

змістовий модуль І АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА
1	Поняття права інтелектуальної власності	4	2	- 8
2	Суб’єкти права інтелектуальної власності	4	2	-
3	Авторське право	8	4	-
4	Суміжні права	2	1	- 2 2 -
	Модульна контрольна робота 1			9
Всього за змістовим модулем І:		18	8	2
змістовий модуль ІІ ПАТЕНТНЕ ПРАВО (ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ)
5	Поняття патентного права	4	2	-
6	Договори в сфері ІВ	2	1	-
7	Правова охорона комерційних найменувань та ТМ	8	4	-
8	Правова охорона географічних позначень	4	2	-
	Модульна контрольна робота 2		-	9 -
Всього за змістовим модулем ІІ:		18	9	- 4
Всього годин 54, з них:		36	18	18 8

Зміст лекцій, плани семінарських занять,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовий модуль І

АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА

Тема 1. Поняття права інтелектуальної власності (4 год.)

Методичні рекомендації

Інтродукція. Система викладання дисципліни. Римське право як предмет вивчення. Інтелектуальна діяльність та її результати — інтелектуальна влас­ність — уже визначають і будуть визначати науково-технічний рівень суспільного виробництва та інших видів суспільне корисної діяльності. Цими факторами зумовлюється необхідність всіляко сприяти розвитку інтелектуальної діяльності і передусім забезпеченню надійної і ефек­тивної правової охорони її результатів — інтелектуальної власності.

Спроби охороняти інтелектуальну власність мають давню іс­торію. При вивченні цієї теми студентам слід вивчити законодавчі акти середньовічної Європи, де вперше йде мова про інтелектуальну власність у зв'язку з наданням королівських привілеїв. Необхідно по­рівняти процес становлення та розвитку системи авторського права на прикладі Англії (Статут Ганни 1709 р.) та Франції (Декрети від 1791 та 1793 рр.).

Також необхідно звернути увагу на те, що на процес становлен­ня та розвитку законодавства України про інтелектуальну власність вплинуло її соціально-економічне та політичне становище. Виникнення на території України авторського законодавства тісно пов'язано з її перебуванням у складі Російської держави. Становлення національного законодавства про інтелектуальну власність стало можливим тільки після набуття Україною незалежності. Цьому сприяло прийняття Верховною Радою України Декларації про державний суверенітет. Основа правової охорони інтелектуальної власності в Україні закладена в Цивільному кодексі 2004 р.

В останній час в Україні сформувалась достатньо організована система органів, які прямо або опосередковано забезпечують діяльність у сфері охорони інтелектуальної власності. Студентам при розгляді цього питання слід вивчити функції та задачі органів, які забезпечують діяльність у сфері охорони інтелектуальної власності.

При визначенні поняття інтелектуальної власності необхідно враховувати, що ні ЦК 2004 р., ні раніш діючий ЦК УРСР 1963 р. не дають роз'яснення поняття «інтелектуальна власність», хоча і викорис­товують це поняття. У вітчизняній та зарубіжній літературі поняття «інтелектуальна власність» визначається, як правило, шляхом пере­рахування результатів творчої діяльності, які відповідають вимогам закону та можуть бути визнані об'єктами правової охорони.

Розкриваючи поняття «права інтелектуальної власності» необхід­но враховувати те. що у ЦК 2004 р. вперше міститься визначення у ст. 418 про те, що «Право інтелектуальної власності — це право осо­би на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом». Однак об'єктом права інтелектуальної власності визнається не будь-який результат творчої інтелектуальної діяльності, а лише той, який відповідає вимогам закону (охороноздатності). При цьому необхідно підкреслити те, що власністю може визнаватися будь-який твір або виріб людини, будь-який результат творчості, навіть якщо він не підпадає під правову охорону та держава не може забезпечити його захист.

При співвідношенні права власності та права інтелектуальної власності необхідно враховувати те, що це різні правові інститути, хоча вони й мають багато спільних рис.

При розгляді підстав виникнення прав на об'єкти інтелектуальної власності необхідно виділити два способи: виникнення права інтелек­туальної власності та набуття права інтелектуальної власності.