1.7. Мінімальний стік

Мінімальний стік річок України формується за рахунок підземного живлення, яке визначається місцевими гідрогеологічними і кліматичними умовами, характером підстильної поверхні (рельєф, ґрунти, рослинність, заболоченість, озерність, залісеність) та господарською діяльністю. Таким чином мінімальний стік підлягає впливу, з одного боку, загальних кліматичних факторів, а з іншого місцевих азональних факторів, як глибина вріза русла, характер гідрогеологічних умов, розмір басейну. Чим більший розмір басейну, тим вплив місцевих азональних факторів стає менш помітним і ясніше виступає роль зональних факторів формування мінімального стоку.

Серед характеристик мінімального стоку найбільший практичний інтерес являють середньомісячні та середні добі літні й зимові мінімальні витрати води, або модулі стоку, їх величини різної забезпеченості, тривалість пересихання та перемерзання річок.

В зоні достатнього зволоження ґрунтові води, які живлять річки розташовані близько до поверхні землі і забезпечують стійкі низькі витрати води навіть малих річок. В зоні недостатнього зволоження ґрунтові водоносні горизонти малопотужні, і основне живлення річкам дають глибоко розташовані підземні води. Річки цих зон відрізняються нестійким характером мінімального стоку, який залежить найчастіше від місцевих умов залягання і характеру ґрунтових води, ніж від кліматичних факторів.

Наявність лісів в басейнах річок і лісових ґрунтів, які відзначаються великою водопроникністю , сприяють накопиченню ґрунтових вод і відіграють позитивну роль на величину мінімального стоку.

Зі збільшенням площі басейну збільшується і мінімальний стік, тому що при цьому збільшується і об’єм водоносних порід і ґрунтове живлення річок.

Як визначалося вище, з мінімальним стоком пов’язана межень. На території України виділяють літньо-осінню та зимову межень.

Літньо-осіння межень спостерігається від кінця повені до початку осінніх паводків (червень-листопад) або до льодових явищ, утримується від 120 до 170 днів. Літньо-осіння межень пов’язана з малою кількістю опадів і значними витратами води на випаровування. В цей період річки живляться в основному ґрунтовими водами, інколи літня межень може перериватися короткочасними паводками.

Зимова межень спостерігається від початку льодових явищ до початку повені, триває 60-80 діб. Цей період зазвичай співпадає з періодом льодоставу.

Якщо порівняти літньо-осінню межень по території України із зимовою, то остання не поступається літньо-осінній за значеннями витрат води (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Багаторічні характеристики мінімального пересічного стоку окремих річок України

Річка-пункт	Літо-осінь		Зима
	Q,м3/с	Q80%,м3/с	Q,м3/с	Q80%,м3/с
Басейн Вісли
Західний Буг – смт Сасів	0,81	0,58	0,88	0,66
Жолдець – с. Лугове	0,09	0,01	0,18	0,01
Басейн Дунаю
Чорна Тиса – с. Білин	4,43	3,10	3,52	1,94
Уж – м. Ужгород	3,39	1,36	10,8	3,67
Прут – м. Яремча	4,52	2,58	2,48	1,83
Басейн Дністра
Дністер – м. Галич	58,2	34,3	59,7	26,3
Тисмениця – м. Дрогобич	1,0	0,57	1,13	0,71
Золота Липа – м. Бережани	2,37	1,42	2,57	1,54
Серет – м. Чортков	7,42	5,12	7,34	5,49
Басейн Південного Бугу
Південний Буг – с. Саборов	9,14	4,33	12,1	5,2
Ятрань – с. Покотілово	1,59	1,01	2,52	1,89
Мертвовід – с. Крива Пустош	0,04	0,02	0,14	0,07
Інгул – м. Кіровоград	0,17	0,07	0,41	0,10
Басейн Дніпра
Горинь – смт Ямпіль	2,99	2,0	3,29	2,33
Ірша – с. Українка	1,30	0,68	2,18	0,81
Сула – м. Ромни	1,48	0,47	2,65	1,26
Клевень – с. Шараповка	2,33	1,34	2,79	1,65
Інгулець – с. Олександро-Степанівка	0,25	0,06	0,41	0,11
Басейн Сіверського Дінця
Вовча - - м. Вовчанськ	0,83	0,60	1,15	0,71
Басейн Приазов’я і Криму
Молочна – м. Токмак	0,34	0,16	0,54	0,25
Берда – с. Осипенко	0,66	0,32	1,02	0,57
Салгир – с. Піонерське	0,13	0,04	0,84	0,29

Контрольні питання:

1. Що таке мінімальний стік?

2. Від чого залежить зміна мінімального стоку і як він змінюється по річках України?