1.3. Річкова мережа

Річкова мережа – сукупність усіх річок у межах певної території. Формується під впливом природних умов території: зволоженості, умов стоку, геологічної будови, рослинності та ін. Певний вплив на річкову мережу має господарство, зокрема сільськогосподарська діяльність.

Густота мережі малих річок не стабільна, вона змінюється - збільшується або зменшується - у зв’язку з переходом від вологого до сухого періоду, який визначається переважно коливанням сонячної активності. Це обумовлено зміною кількості атмосферних опадів і відповідно з коливанням стоку.

На густоту річкової мережі значно впливає осушення заболочених і перезволожених земель. Мережа осушувальних каналів і дрен збільшують густоту гідрографічної мережі в 2 рази і більше (до 10 - 15). Окрім того осушення території призводить до зниження місцевих базисів, збільшення твердого стоку, інтенсифікації ерозійних процесів. Розширення гідрографічної мережі властиве також і зрошеним територіям. Це збільшення пов’язане зі спорудженням каналів, підняттям рівнів ґрунтових вод, підсиленням живлення малих річок, що приводить до збільшення виносу твердих речовин з ланів.

Особливо сильно на річкову мережу впливає оранка. В післявоєнні роки були зорані схили балок. Результати такого збільшення посівної площі призвели до втрати ґрунтового шару у верхніх частинах схилів, до утворення товстого шару наносів у нижній частині схилів та у присхиловій частині дна долини, який перекриває ґрунтові води, що вклинюються, внаслідок чого присхилова частина, дно долини починають перезволожуватися і заболочуватись. Найбільш характерні ці процеси для Лісостепу.

На густоту мережі малих річок впливає також урбанізація території та будівництво автомобільних і залізничних шляхів. На урбанізованих територіях в результаті появи значних водонепроникних площ (покрівлях будов, асфальтованих доріг та ін.) збільшується коефіцієнт стоку, підвищення рівня ґрунтових вод.

Існує прямий зв’язок між атмосферними опадами і густотою річкової мережі. Основним показником річкової мережі є її густота (відношення сумарної довжини всіх річок певної території до її площі). Середня густота річкової мережі становить 0.34 км/км², найбільша у Карпатах 1,5 - 2,0 км/км², у Поліссі - 0,8 - 1,0 км/км², Лісостепу - 0,6 - 0,8 і найменша – у степовій зоні до 0,1 км/км². У деяких районах Херсонської області, а також у рівнинній частині Криму річок зовсім немає. Внаслідок замулювання через посилення ерозії ґрунтів, заростання русел, розорювання заплавів під сільськогосподарські угіддя та будівництво, осушення та ін. природні й антропогенні процеси верхів’я деяких малих річок і навіть самі річки зникають, відповідно скорочується річкова мережа.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення гідрографічної мережі.

2. Що впливає на густоту річкової мережі?

3. У чому виявляється зв'язок гідрографічної мережі з тектонічною будовою і кліматичними умовами?

4. Визначте в яких регіонах України найбільша та найменша густоту річкової мережі?