
- •Архітектурне середовище відпочинку та дозвілля у стародавньому єгипті
- •2.Хто такі єгиптяни?
- •3. Зовнішній вигляд єгиптян
- •4. Зовнішній вигляд єгиптян
- •5. Давньоєгипетська сім’я
- •7. Вихованням дітей займалася мати.
- •8. Помешкання, житла
- •13. Шадуф сучасний.
- •41. Частина 2. Розваги та архітектура відпочинку у Стародавньому Єгипті
- •Знаки Зодіаку на єгипетському саркофазі
- •Словник до теми:
Словник до теми:
ГІПОСТИЛЬ (ГІПОСТИЛЬНИЙ ЗАЛ) - багатоколонний зал палаців чи храмів в країнах Стародавнього Сходу (Єгипет, Месопотамія). Характерною рисою є безліч масивних, густопоставлених одна біля одної колон, що підтримують перекриття.
ДЖОСЕРА ПІРАМІДА – найдавніша піраміда (Саккара, Єгипет); була збудована Імхотепом (придворним архітектором Джосера) близько 2630 р. до н.е. Висота піраміди відповідає сучасному двадцятиповерховому будинку - 61 м, а довжина однієї із сторін складає 125 м - це більше, ніж довжина футбольного поля. Спорудження цієї будівлі відбувалося, наймовірніше, в XXVIII ст. до н. е.
ПЕРИСТИЛЬ (ПЕРИСТИЛЬНИЙ ДВІР) – двір, обмежений з боків критою колонадою. В античний період був складовою частиною житлових і громадських будівель.
ПІЛОН – 1) масивні стовпи, що служать опорою для перекриття або такі, що стоять по сторонах входів чи виїздів; 2) баштоподібні споруди у вигляді висічених пірамід по боках входів в давньоєгипетські храми.
ПІРАМІДА – 1) монументальна споруда, гігантська гробниця фараонів у Стародавньому Єгипті (3 тис. до н.е.). 2) Гробниці та храми давнього індіанського населення Мексики і Центральної Америки.
САРКОФАГ – монументальна оформлена гробниця. Відомі в стародавньому Єгипті, античних Греції та Римі, Київській Русі та ін.; розміщувались переважно в поховальних спорудах, храмах. Саркофаги виготовляють часом і зараз для поховання видатних людей.
СЕКОС – святилище (в єгипетському храмі).
СТЕЛА – вертикальна кам’яна плита з надписами чи зображеннями (в античному світі слугувала надгробним пам’ятником). В стародавньому Єгипті, Вавилоні, Ассирії, стародавній Греції стели ставились на знак пам’яті видатних подій (“Стела Коршунів”, Вавілонія), служили надгробками (“Стела Гегесо”, Греція).
СФІНКС – статуя або зображення міфічних істот з тілом лева і людською головою, деколи з головою священної тварини (барана, яструба). Сфінкси ставились в Давньому Єгипті перед храмами і царськими гробницями в якості хоронителів цих священних місць. Оригіналом для людської голови сфінкса зазвичай служив правлячий фараон.
Древній Єгипет
Ніл був головною артерією країни. По річці плавали човни і баржі, рукави дельти використовувалися як засоби повідомлення: канали, що їх зв'язували, з'єднували прибережні поселення. По каналах з одного храму в іншій переправляли важкі вантажі, а більш легкі, наприклад мішки з зерном, перевозили по суші на ослах, а тільки потім по воді. Колеса, що ввійшли в побут у період Нового царства (1550-1070 до н.е.), ставилися тільки на військові візки і колісниці, і хоча знатні люди користалася останніми для розважальних прогулянок, вони все-таки не були розповсюдженим засобом пересування. У Древнім царстві високопоставлені сановники, відправляючись на короткі відстані, користалися носилками, далекі ж подорожі воліли робити по воді.