2. Аорту і грудну вену

5. Для дослідження м’яса птиці відбір проб здійснюють

1. Добираючи три тушки із партії

2. із глибоких грудних м’язів

Білет №12

1. Гіпостази – це

1. Обмежені, просякнуті кров’ю ділянки туші. Утворюються на тому боці, на якому лежала тварина.

2. виявлення сторонніх запахів при пробі варкою

3. зміни кольору і запаху жиру

4. зміни в лімфовузлах і органах

2. У хворих тварин , забитих у стані агонії лімфовузли на розрізі

1. світло-сірого кольору

2. рожевого кольору

3. жовтого кольору

4. бузково-червоного кольору

3. М’ясо сумнівної свіжості має рН

1. 6,8-7,5

2. 6,3-6,4

3. 5,3-5,8

4.6,2-6,6

4.При дослідженні кісткового мозку звертають увагу на

1. розташування в трубчастій кістці

2. колір

3. щільність

4. блиск

5. малюнок на розрізі

5. Механічне оглушення ВРХ проводять

1. деревяним молотом

2. металевим молотом

3. пневмолотком

4. стилетом(ножем з коротким лезом)

5. електрострумом

Білет №13

1. Кров для харчових цілей не збирають від

1. ВРХ

2. ДРХ

3. свиней

2. Формольна реакція використовується для

1. визначення м’яса від хворих тварин усіх видів

2. визначення м’яса (яловичини) від хворих тварин

3. визначення свіжості м’яса

3. Для визначення свіжості м’яса птиці застосовують такі хімічні методи дослідження

1. визначення аміаку і солей амонію

2. реакція з міді сульфатом

3. визначення кількості ЛЖК

4. Для визначення свіжості м’яса птиці застосовують такі хімічні методи дослідження

4. визначення аміаку і солей амонію

5. реакція з міді сульфатом

6. визначення кількості ЛЖК

5. При дозріванні рН м’яса

1. зміщується в кислий бік

2. не змінюється

3. стає лужним

4. знижується до 5,6

Білет №14

1. Забій і переробку хворих і підозрюваних в інфекційних захворюваннях тварин проводять:

1. в ізоляторі

2. в карантинному відділенні

3. на скотосировинній базі

4. на санітарній бойні

2. Люмінесцентний аналіз використовують для

1. визначення ступеня знекровлення туш

2. визначення свіжості м’яса

3. визначення м’яса від хворих тварин

3. Знезараження ветконфіскатів проводять:

1. в вертикальних вакуумних котлах

2. в горизонтальних вакуумних котлах

3. біотермічним методом

4. хлоруванням

4. Для визначення рН м’яса можна застосовувати

1. бензидинову пробу

2. потенціометричний спосіб

3. колориметричний спосіб

5. При проведенні органолептичної оцінки м’яса на свіжість звертають увагу на

1.вгодованість

2.стан жиру і сухожилків

3.запах

4.консистенцію

5.зовнішній вигляд і колір туші

6.наявність жиру на поверхні бульону

Білет №15

1. Суть реакції на пероксидазу полягає в тому, що:

1. фермент пероксидаза , що міститься в нормальному м’ясі розкладає перекис водню з утворенням кисню, який окислює бензидин

2.відбувається осадження проміжних і кінцевих продуктів білкового обміну формальдегідом.

3. окислювальні речовини , що виділяються мікроорганізмами гальмують відновлення індикатора, доданого до м’ясного екстракту.

2. Позитивна реакція на пероксидазу свідчить про те, що тварина була забита:

1. здорова

2. хвора

3. Що з перерахованого входить до складу санітарної бойні?

1. відділ переробки худоби і обробки субпродуктів, охолодження м’яса і зберігання його до одержання результатів лабораторних аналізів

2. приміщення для дезинфекції і соління шкур

3. приміщення для знезараження відходів і конфіскатів

4. побутові приміщення

5. ізолятор

6. кімната лікаря ветеринарної медицини

4. Для визначення свіжості м’яса сільськогосподарських тварин проводять реакції

1. на пероксидазу

2. з реактивом Неслера

3. на редуктазу

4. з міді сульфатом

5. Для визначення свіжості м’яса проби відбирають

1. в ділянці спинних м’язів

2.біля кісток

3. з м'язів шиї

4.в ділянці лопатки

5.в ділянці хвоста

6.з м’язів стегна

Білет №16

1. Суть формольної реакції полягає в тому, що:

1. фермент пероксидаза , що міститься в нормальному м’ясі розкладає перекис водню з утворенням кисню, який окислює бензидин

2.відбувається осадження проміжних і кінцевих продуктів білкового обміну формальдегідом.

3. окислювальні речовини , що виділяються мікроорганізмами гальмують відновлення індикатора, доданого до м’ясного екстракту.

2. Негативна реакція на пероксидазу свідчить про те, що тварина була забита:

1. здорова

2. хвора

3. Стічні води на санітарній бойні знезаражують:

1. озонуванням

2. кип’ятінням

3. хлоруванням

4. шляхом біологічної очистки

4. При проведенні дослідження на вміст аміаку та солей амонію м’ясо вважається свіжим, якщо

1. витяжка набуває синьо - зеленого кольору, який переходить через декілька хвилин у буро - коричневий

2. витяжка набуває світло-жовтого кольору

3. витяжка залишається прозорою або ледь потемніє

4. витяжка набуває інтенсивно жовтого кольору, каламутніє

5.Дослідження м’яса на свіжість починають з

1.огляду поверхневих лімфатичних вузлів

2.органолептичних досліджень

3.голови

3.нутрощів

4.проведення реакції на пероксидазу

Білет №17

1. Як на санітарній бойні поступають з гноєм від тварин, хворих на інфекційні захворювання?

1. спалюють

2. за погодженням з органами держветнагляду вивозять на скотомогильники і знищують

3. закопують на території скотобази

4. разом з гноєм від здорових і підозрілих на захворювання тварин знезаражують біотермічним методом на території скотобази

2. . Суть кольорової окислювальної реакції полягає в тому, що:

1. фермент пероксидаза , що міститься в нормальному м’ясі розкладає перекис водню з утворенням кисню, який окислює бензидин

2.відбувається осадження проміжних і кінцевих продуктів білкового обміну формальдегідом.

3. окислювальні речовини , що виділяються мікроорганізмами гальмують відновлення індикатора, доданого до м’ясного екстракту.

3. У передзабійному загоні (лайф-стоці) миють

1. ВРХ

2. свиней

3. ДРХ

4. Способи забою телят, овець, кіз

1. з оглушенням

2. без оглушення

5. При явно виражених негативних органолептичних показниках м’ясо

1. може бракуватися

2.використовується без обмежень

3.проводять лабораторні дослідження

Білет №18

1. Для бактеріологічного дослідження відсилають проби м’яса , відібрані з наступних місць:

1. частину м’язів розгиначів або згиначів передньої та задньої кінцівки довжиною не менше 8 см або шматок інших м’язів розміром не менше 8 х 6 х 6 см. Лімфатичні вузли, долю печінки з печінковим лімфовузлом або жовчним міхуром без жовчі, нирку, селезінку.

2. Шийна частина , в т.ч. заріз навпроти 4-5-го шийного хребців, в ділянці лопатки, в ділянці стегна , з місць сумнівної свіжості по визначенню лікаря ветеринарної медицини

2. Бактеріоскопію мазків-відбитків м’яса проводять:

1. прикладанням предметних скелець до поверхневих та глибоких шарів м’язів (по три мазки-відбитки на двох предметних скельцях).

2. прикладанням предметних скелець до поверхневих та глибоких шарів м’язів (по два мазки-відбитки на двох предметних скельцях).

3. До допоміжних цехів м’ясокомбінату належать:

1. котельна

2. цех передзабійного утримання худоби

3. електростанція

4. санітарна бойня

5. ізолятор

6. цех водозабезпечення і очисні споруди

4. Способи забою ВРХ, коней, свиней

1. з оглушенням

2. без оглушення

5. Поверхня туші злегка липка, потемнівша, жир м’який, матовий, має сіруватий відтінок, злегка липне до пальців. Таке м’ясо

1.свіже

2.сумнівної свіжості

3.несвіже

Білет №19

1. Для гістологічного дослідження відсилають проби м’яса

1. частину м’язів розгиначів або згиначів передньої та задньої кінцівки довжиною не менше 8 см або шматок інших м’язів розміром не менше 8 х 6 х 6 см. Лімфатичні вузли, долю печінки з печінковим лімфовузлом або жовчним міхуром без жовчі, нирку, селезінку.

2. шийну частину , в т.ч. заріз навпроти 4-5-го шийного хребців, в ділянці лопатки, в ділянці стегна , глибокий грудинний м’яз на рівні 4-5-го ребра, з місць сумнівної свіжості по визначенню лікаря ветеринарної медицини

3. зразки відбирають розміром 30х30х30 мм, так щоб одна із сторін відповідала зовнішній поверхні туші, друга – поверхні розрубу. Зразки доставляють на дослідження в 10%-му розчині формаліну.

2. рН м’яса хворих тварин становить

1. 7,2 - 7,4

2. 6,3 і вище

3. 4,3-5,6

3. При оглушенні електричним струмом за схемою Бакинського м'ясокомбінату тварин

оглушують використовуючи:

1. однополюсний електростек

2. двополюсний електростек

3. комбінацію впливу електроструму на потилицю та передні кінцівки тварини

4. Забій на м’ясокомбінаті проводять:

1. на нижньому поверсі

2. на верхньому поверсі

3. за межами м’ясокомбінату

4. правильних відповідей немає

5. Вологість м’яса визначають

1. шляхом промацування

2. за наявністю кірочки підсихання

3. шляхом прикладання до розрізу смужки фільтрувального паперу на 2-3 хв.

Білет №20

1. Для фізико-хімічних досліджень відсилають проби м’яса

1. частину м’язів розгиначів або згиначів передньої та задньої кінцівки довжиною не менше 8 см або шматок інших м’язів розміром не менше 8 х 6 х 6 см. Лімфатичні вузли, долю печінки з печінковим лімфовузлом або жовчним міхуром без жовчі, нирку, селезінку.

2. шийну частину , в т.ч. заріз навпроти 4-5-го шийного хребців, в ділянці лопатки, в ділянці стегна, з місць сумнівної свіжості по визначенню лікаря ветеринарної медицини

3. зразки відбирають розміром 30х30х30 мм, так щоб одна із сторін відповідала зовнішній поверхні туші, друга – поверхні розрубу. Зразки доставляють на дослідження в 10%-му розчині формаліну.

2. Суть кольорової окислювальної реакції полягає в тому, що:

1. фермент пероксидаза , що міститься в нормальному м’ясі розкладає перекис водню з утворенням кисню, який окислює бензидин.

2.відбувається осадження проміжних і кінцевих продуктів білкового обміну формальдегідом.

3. окислювальні речовини , що виділяються мікроорганізмами гальмують відновлення індикатора, доданого до м’ясного екстракту.

3. Схеми оглушення ВРХ електричним струмом

1. московським методом

2. єреванським методом

3. бакинським методом

4. за методом ВНДІМП

4. Пероксидаза

1. протеолітичний фермент

2. інактивується під впливом високої температури

3. окисний фермент

4. фермент, що продукується мікроорганізмами

5. каталізує реакції розкладання тканинних перекисів

5. рН гарячо-парного м’яса становить

1. 7,2 - 7,4

2. 6,6 і вище

3. 4,3-5,6

Білет №21

1. Процес знекровлення триває

1. 3-5 хвилин

2. 6-8 хвилин

3. 10-15 хвилин

3. 17-20 хвилин

2. Для визначення рН м’яса можна застосовувати

1.бензидинову пробу

2. потенціометричний спосіб

3. колориметричний спосіб

3. Хімічний спосіб оглушення застосовують для

1. коней

2. ВРХ

3. свиней

4. птиці

4. До лабораторних методів визначення ступеня знекровлення туші належать:

1. дослідження зрізів в компресорії під мікроскопом

2. за допомогою фільтрувального паперу

3. люмінесцентний аналіз

4. рН – метрія, реакція на пероксидазу, формольна реакція, кольорова окислювальна реакція

5. При дозріванні рН м’яса

1. зміщується в кислий бік

2. не змінюється

3. стає лужним

4. знижується до 5,6-6,2