
- •Законодавство України та міжнародні норми в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Принципи державної політики в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств і суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
- •Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану.
- •Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
- •Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
- •Лекція 2. Система управління охороною праці в організації
- •2.1. Загальна структура управління охороною праці
- •Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •. Загальна структура та завдання системи управління охороною праці на підприємстві
- •Рекомендації моп та органів державного управління та нагляду щодо удосконалення існуючих систем управління охороною праці в Україні
- •Економічні методи управління охороною праці
- •2.5. Оцінка затрат на охорону праці та визначення їхньої ефективності
- •Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників
- •Вплив втоми на безпеку праці
- •Вплив стресу на безпеку праці
- •Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці Значення адаптації в трудовому процесі
- •Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •Мотивація безпеки праці
- •Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Вимоги до приміщень та робочих місць
- •Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
- •Аналіз умов праці
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
- •Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів
- •Особливості роботи користувачів комп'ютерів
- •Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером зоровий дискомфорт
- •Перенапруження скелетно-м'язової системи
- •Ураження шкіри
- •Розлади центральної нервової системи (цнс)
- •Порушення репродуктивної функції
- •Вплив на інші системи організму
- •Працездатність операторів вдт
- •Аналіз системи "людина—комп'ютер—середовище"
- •Психологічні можливості та особливості
- •Комп'ютер та його апаратне забезпечення системний блок
- •Дисплей
- •Клавіатура
- •Принтери
- •Пристрої безперебійного живлення (пбж)
- •Електробезпека
- •Мал 6.1. Система заземлення tn-s
- •Мал 6.2. Система заземлення tn-с-s
- •Мал 6.3. Система заземлення tn-с
- •Класифікація методів безпечної експлуатації електроустановок
- •Заходи захисту від прямого дотику у нормальному режимі роботи електроустановок:
- •Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •Мал. 6.4. Схема дії захисного заземлення
- •Мал. 6.5. Схема дії захисного занулення
- •Лекція 7. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •8.1. Джерела, шляхи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів
- •8.1.1. Схема і алгоритм забезпечення п б об’єкта
- •8.1.2. Система попередження вибухів і пожеж.
- •8.1.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •8.1.4. Система організаційно-технічних заходів
- •Основні поняття про виробничий травматизм.
- •2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Методи розслідування нв
- •Лекція 9
Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану.
Реалізація цього принципу стосується передусім створення робочих місць для інвалідів та інших людей з обмеженими можливостями і свідчить про цивілізованість суспільства. На жаль, у нашій країні цей принцип поки що здебільшого залишається декларативним, хоча і є конкретні приклади його реалізації. За взірець можуть слугувати країни Європейського Союзу. Прагнення України вступити до ЄС і було одним з мотивів, які спонукали вітчизняних законодавців включити цей принцип до закону.
Використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству.
Основним питанням теорії і практики охорони праці є питання підвищення рівня безпеки. Порядок пріоритетів у розробленні будь-якого проекту потребує, щоб уже на перших стадіях розроблення продукту або системи у відповідний проект, наскільки це можливо, були включені елементи, що унеможливлюють небезпеку. На жаль, це не завжди можливо. Якщо виявлену небезпеку неможливо виключити повністю, необхідно знизити ризик до припустимого рівня завдяки вибору відповідного рішення. Досягти цієї мети допомагає ризикорієнтований підхід, суть якого полягає у визначенні ризику в різних рішеннях і виборі оптимального рішення. Участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці обумовлена тим, що держава і суспільство зацікавлені у зниженні виробничого ризику.
Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
Найоптимальніший спосіб боротьби з нещасними випадками та професійними захворюваннями – попередження про ці небезпеки, зокрема, навчання тому, як запобігати їх виникненню. Зараз у країні діє система безперервного навчання з питань охорони праці, до основних науково-методичних принципів побудови, цільових функцій і методологічних основ якої належать:
– наступність і безперервність навчання з питань безпеки життя, діяльності та охорони праці всіх вікових категорій населення України;
– формування суспільної свідомості і рівня знань населення України, що відповідають вимогам часу;
– навчання з питань особистої безпеки та безпеки оточуючих, відповідних норм поведінки вихованців у дошкільних закладах освіти;
– навчання з питань охорони праці в середніх, позашкільних і професійно-технічних закладах освіти;
– навчання з питань безпеки життя і діяльності загалом та охорони праці студентів вищих навчальних закладів освіти;
– навчання з питань охорони праці працівників під час підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, прийняття на роботу та в період роботи; навчання працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою та роботи, де є потреба у професійному доборі, інструктування працівників з питань охорони праці, дотримання порядку допуску до виконання робіт;
– навчання населення загалом з питань безпеки життя, діяльності та охорони праці.
Забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.
Основними суб’єктами охорони праці безперечно є роботодавець і працівник. Мета діяльності роботодавця – отримання прибутку, досягнення якомога більшої, дуже часто, можливо, за рахунок так званої потогінної системи, економії на засобах захисту працівників, нехтуванні умовами праці, наслідком чого будуть підвищені втома, травматизм, захворюваність працівників. Такий підхід призводить до напруженості у трудових відносинах, конфлікту між роботодавцем і трудовим колективом. Часто самі працівники свідомо або несвідомо йдуть на порушення вимог охорони праці. Працівники в основному влаштовуються на роботу задля отримання заробітної плати, і коли виконання вимог безпеки праці, застосування засобів захисту веде до зменшення продуктивності праці, а отже і розміру зарплати, вони можуть ігнорувати ними, незважаючи на те, що така поведінка загрожує передусім їхньому життю і здоров’ю. Ігнорування безпекою може зумовлюватися також переоцінкою власного досвіду та майстерності, стресовим станом (депресією, збудженням, втомою), алкогольним чи наркотичним сп’янінням тощо.
Не допустити такі дії, що ведуть до людських жертв, травм, хвороб, – і роботодавців, і працівників – може суспільство в особі громадських, передусім профспілкових, організацій і державних інституцій.