- •Законодавство України та міжнародні норми в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Принципи державної політики в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств і суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
- •Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану.
- •Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
- •Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
- •Лекція 2. Система управління охороною праці в організації
- •2.1. Загальна структура управління охороною праці
- •Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •. Загальна структура та завдання системи управління охороною праці на підприємстві
- •Рекомендації моп та органів державного управління та нагляду щодо удосконалення існуючих систем управління охороною праці в Україні
- •Економічні методи управління охороною праці
- •2.5. Оцінка затрат на охорону праці та визначення їхньої ефективності
- •Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників
- •Вплив втоми на безпеку праці
- •Вплив стресу на безпеку праці
- •Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці Значення адаптації в трудовому процесі
- •Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •Мотивація безпеки праці
- •Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Вимоги до приміщень та робочих місць
- •Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
- •Аналіз умов праці
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
- •Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів
- •Особливості роботи користувачів комп'ютерів
- •Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером зоровий дискомфорт
- •Перенапруження скелетно-м'язової системи
- •Ураження шкіри
- •Розлади центральної нервової системи (цнс)
- •Порушення репродуктивної функції
- •Вплив на інші системи організму
- •Працездатність операторів вдт
- •Аналіз системи "людина—комп'ютер—середовище"
- •Психологічні можливості та особливості
- •Комп'ютер та його апаратне забезпечення системний блок
- •Дисплей
- •Клавіатура
- •Принтери
- •Пристрої безперебійного живлення (пбж)
- •Електробезпека
- •Мал 6.1. Система заземлення tn-s
- •Мал 6.2. Система заземлення tn-с-s
- •Мал 6.3. Система заземлення tn-с
- •Класифікація методів безпечної експлуатації електроустановок
- •Заходи захисту від прямого дотику у нормальному режимі роботи електроустановок:
- •Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •Мал. 6.4. Схема дії захисного заземлення
- •Мал. 6.5. Схема дії захисного занулення
- •Лекція 7. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •8.1. Джерела, шляхи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів
- •8.1.1. Схема і алгоритм забезпечення п б об’єкта
- •8.1.2. Система попередження вибухів і пожеж.
- •8.1.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •8.1.4. Система організаційно-технічних заходів
- •Основні поняття про виробничий травматизм.
- •2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Методи розслідування нв
- •Лекція 9
Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
Під час роботи від працівника вимагається підвищена увага, певна швидкість виконання окремих технологічних операцій, швидка переробка одержаної інформації, точна координація рухів і ін. Все це може викликати перевантаження і перевтому організму та зниження працездатності. До таких же наслідків призводить і монотонна робота при виконанні спрощених одноманітних операцій у примусовому режимі та заданій позі (наприклад, при роботах на конвеєрах чи поточно-механізованих лініях). Таку перевтому можна зменшити створенням оптимального режиму праці і відпочинку.
Під оптимальним режимом праці і відпочинку слід розуміти таке чергування періодів праці і відпочинку, при якому досягається найбільша ефективність трудової діяльності людини і хороший стан її здоров'я. Оптимальний режим праці і відпочинку досягається: паузами та перервами в роботі (для прийому їжі, обігрівання, охолодження), зміною форми роботи (наприклад, розумової і фізичної), зміною умов довкілля (наприклад, роботою при низьких і нормальних температурах), усуненням монотонності в роботі, відпочинком в спеціальних кімнатах психологічного розвантаження і відпочинку, використанням психічного впливу музики.
Чергування праці і відпочинку встановлюють в залежності від зміни працездатності людини на протязі робочого дня. На початку зміни завжди має місце стадія «впрацьовування» або наростаючої працездатності, коли відбувається відновлення робочих навичок. Тривалість цього періоду 0,5...1,5 години в залежності від характеру праці і тривалості попередньої перерви в роботі. Швидкість і точність дій у цей період невеликі. Потім настає стадія високої стійкої працездатності тривалістю до 3 годин в залежності від характеру роботи, ступеню підготовки та стану працівника. Після цього наступає стадія зменшення працездатності або стадія розвитку втоми, рухи уповільнюються і увага розсіюється, сприйняття притупляється. В цей час, звичайно, роблять обідню перерву.
Після обідньої перерви впрацьовування настає швидко - за 10... 15 хвилин, бо робочі навики не втрачені. Працездатність у другій половині дня дещо нижча, ніж до обіду, і становить 80...90% дообіднього рівня. Через 2,5...3 години після обідньої перерви працездатність зменшується і в кінці робочого дня приблизно сягає рівня, який був на початку робочого дня.
Для зменшення стомлення встановлюють регламентовані перерви в роботі у періоди, що передують зменшенню працездатності. Так, при тяжкій фізичній праці рекомендують часті (через 2...2,5 години) короткі перерви (по 5...10 хвилин), а при розумовій праці ефективні довгі перерви на відпочинок і переключення на фізичну роботу. Загальна тривалість відпочинку встановлюється у відсотках до тривалості робочої заміни: при фізичній роботі вона має становити 4...20%, при роботі із нервовою напругою - 14...25%, а при розумовій праці - до 10...12%.
Зараз, при дефіциті м'язових зусиль (рухова недостатність) з одночасним збільшенням нервової напруги така форма відпочинку як спокій, не може задовольнити потреби організму. Тому під час перерв у роботі рекомендується активний відпочинок, наприклад, спеціально розроблені комплекси виробничої гімнастики.