Зміст

Стор.

Вступ………………………………………………………………………………2

1. Методологія та методи наукових досліджень………………………………..3

1.1. Методи геоінформаційних досліджень…………………………………3

1.2. Етапи проектування баз геоданих………………………………………4

1.3. Вимоги до програмного забезпечення ГІС……………………………..5

1.4. Вимоги до апаратного забезпечення ГІС……………………………...6

2. Дослідження, оцінка та просторове моделювання показників родючості ґрунтів Херсонської області…………………………………………….……….8

1. Характеристика вивчаємих показників……………………….…….8

2. Етапи та результати проектування ГІС……………………………..10

   1. Регіональний рівень еколого-агромеліоративна оцінка родючості ґрунтів……………………………………………….10

   2. Локальний рівень Каланчацького район вміст гумусу, рухомого фосфору, обмінного калію…………………….…..12

Висновок………………………………………………………………………….54

Список використаних джерел…………………………………………………..55

Вступ

Метою даної розрахунково-графічної роботи є побудова просторових моделей досліджуваних показників, а саме вмісту гумусу, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунтах Каланчацького району Херсонської області.

Завдання даної розрахунково-графічної роботи:

- застосування методів наукових досліджень для забезпечення ГІС;

- провести оцінку достовірності просторових моделей з використанням метода ординарний крікінг;

- визначити параметри найкращих моделей для вмісту гумусу, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунтах Каланчацького району Херсонської області та оцінити достовірність просторової моделі;

- побудувати картограму кожного з досліджуваних показників в ґрунтах Каланчацького району Херсонської області.

Дана робота спрямована на дослідження, оцінку та просторове моделювання вмісту гумусу, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунтах Каланчацького району Херсонської області за допомогою ArcGis 9.2 та його модулю Geostatistical Analyst.

1. Методологія та методи наукових досліджень

1. Методи геоінформаційних досліджень

ГІС-технології – апаратно-програмний, людино-машиний комплекс, який забезпечує збір, обробку, відображення, розповсюдження просторово-координованих даних, інтеграцію даних і знань про територію для їх ефективного використання та при рішенні наукових прикладних географічних задач, пов’язаних з інвентаризацією, аналізом, моделюванням, прогнозуванням та управлінням навколишнім середовищем і територіальною організацією суспільства [11].

Геоінформаційні дослідження основані на картографічному методі.

Картографічний метод - метод наукового дослідження, в якому карта виступає як модель об’єкта, що вивчаються, і проміжна ланка між об’єктом та дослідником. Об’єктом досліджень ГІС в гідромеліорації завжди є складна, відкрита система із входом і виходом [11].

Картографічний метод дослідження включає в себе: опис по картам, графічні побудови: профілі, блок-діаграми та інші, виміри по картам, математичну та статистичну обробку цих вимірів та іншу інформацію.

Для побудови карт існує дуже потужна програма ArcGis 9.2, яка містить в собі багато інструментів для аналізу просторової моделі. ГІС-аналіз являється процесом пошуку просторових закономірностей в розподілі даних і взаємозв’язку між об’єктами.

В ArcGis 9.2 існує модуль Geostatistical Analyst, який призначений для аналізу та моделювання поверхні з використанням детерміністичних і геостатистичних методів дослідження.

Ці методи дозволяють кількісно описати якість своїх моделей шляхом вимірювання статистичної помилки інтерпольованих поверхонь.

Використовуючи дослідженні дані в опорних точках, за допомогою Geostatistical Analyst можна інтерполювати значення в інших точках в межах даної території, для яких виміри не проводилися.

2. Етапи проектування баз геоданих

Основні етапи проектування бази даних:

1. Визначення мети створення бази даних. На першому етапі проектування бази даних необхідно визначити мету створення бази даних, основні її функції та інформацію, яку вона повинна містити. Тобто потрібно визначити основні теми таблиць бази даних та інформацію, що міститимуть поля таблиць [7].

2. Визначення таблиць, що їх повинна містити база даних. Одним із найскладніших етапів у процесі проектування бази даних є розробка таблиць, тому що результати, які повинна видавати база даних (звіти, вихідні форми тощо), не завжди дають повне уявлення про структуру таблиці. У разі проектування таблиць зовсім не обов’язково використовувати СУБД. Спочатку краще розробити структуру на папері. Отже, у разі проектування таблиць слід керуватися такими основними принципами:

- інформація в таблиці не повинна дублюватися;

- кожна таблиця повинна містити інформацію лише на одну тему [7].

3. Визначення необхідних у таблиці полів. Кожна таблиця містить інформацію на окрему тему, а кожне поле в таблиці містить окремі дані по темі таблиці. Наприклад, у таблиці з даними про клієнта можуть бути поля з назвою компанії, адресою, містом, країною і номером телефону. Під час розробки полів для кожної таблиці необхідно пам’ятати:

- кожне поле має бути пов’язане з темою таблиці;

- не рекомендується включати до таблиці дані, що є результатом виразу;

- у таблиці має бути вся необхідна інформація;

- інформацію варто розбивати на найменші логічні одиниці (наприклад, поля «Ім’я» і «Прізвище», а не загальне поле «Ім’я») [7].

4. Завдання індивідуального значення кожному полю. З тим, щоб СУБД могла зв’язати дані з різних таблиць, наприклад дані про клієнта і його замовлення, кожна таблиця повинна містити поле чи набір полів, що задаватимуть індивідуальне значення кожного запису в таблиці. Таке поле чи набір полів називають основним ключем [7].

5. Визначення зв’язків між таблицями. Після розподілу даних по таблицях і визначення ключових полів необхідно вибрати схему для зв’язку даних у різних таблицях. Для цього потрібно визначити зв’язки між таблицями. Бажано вивчати зв’язки між таблицями в уже існуючій базі даних. Для перегляду зв’язків у вибраній базі даних відкриваємо її і вибираємо відповідні команди [7].

6. Відновлення структури бази даних. Після проектування таблиць, полів і зв’язків необхідно ще раз переглянути структуру бази даних і виявити можливі недоліки. Бажано це зробити на даному етапі, поки таблиці не заповнені даними. Для перевірки необхідно створити кілька таблиць, визначити зв’язки між ними та ввести кілька записів у кожну таблицю, потім подивитися, чи відповідає база даних поставленим вимогам [7].

7. Додавання даних і створення запитів, форм, звітів та інших об’єктів бази даних. Якщо структури таблиць відповідають поставленим вимогам, то можна вводити всі дані. Потім можна створювати будь-які запити, форми, звіти, макроси та модулі [7].

8. Використання засобів аналізу в СУБД.