4. Які причини виникнення політики в суспільстві?

Політика (гр. роlitikе — мистецтво управління державою) як соц. явище – багатобарвне та складне явище: - це мистецтво управління д-вою;- це участь гром-н у справах д-ви (сусп. інститути та об’єднання гром-н)- напрямок держ. розвитку, завдань, змісту і діял. д-ви;- засіб чи інструмент, за доп. якого в сусп. досяг. інтереси тих чи інших соц. груп, класів, прошарків, які прагнуть до влади чи які знах. при владі.

Все соціальне життя є процесом постійної взаємодії людей і їх об'єднань, переслідуючих свої інтереси і цілі, а тому що неминуче конкурують один з одним. Так сформувалася могутня суспільна потреба в нових, ефективніших способах регулювання людських взаємин, що багато в чому змінилися.

Ця потреба реалізовувалася у міру становлення держави як специфічного суспільного інституту, що опинився здатним створити загальнообов'язкові форми соціальної поведінки для всіх верств населення.

Політика і виникла у зв'язку з необхідністю реалізації таких інтересів груп, які зачіпали їх суспільне положення і не піддавалися задоволенню без втручання інститутів публічної влади, припускаючи використання методів примушення. Таким чином, політика стала регулювати не всі групові інтереси, а лише ті з них, які зачіпали їх владно значущі потреби і припускали залучення до конфлікту «третьої» сили в особі держави.

Враховуючи сказане, політику можна було б визначити як сукупність відносин, що складаються в результаті цілеспрямованої взаємодії груп з приводу завоювання, утримання і використання державної влади в цілях реалізації своїх суспільно значущих інтересів..

5. Які функції політика виконує в суспільстві? Виділіть, на ваш погляд, найбільш важливі функції та аргументуйте свій вибір.

Політика – це одна з найважливіших сфер життєдіяльності суспільства, взаємин різних соціальних груп та індивідів щодо утримання й реалізації влади задля здійснення своїх суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень.

• Залучення громадян до участі в політиці;

• Раціоналізація конфліктів і суперечностей, спрямування їх у русло цивілізованого діалогу громадян і держави

• Формування ціннісних орієнтирів соціального прогресу

• Конституювання відносин, дій суб’єктів і стану об’єктів політичного процесу

• Примус в інтересах окремих верств населення або всього суспільства в цілому

• Задоволення владно значущих інтересів усіх груп і верств суспільства

• Соціалізація особистості

• Забезпечення послідовності та інноваційності (оновлюваності) соціального розвитку як суспільства в цілому, так і окремої людини

Функції політики засвідчують її всеосяжний характер, неперервний вплив на суспільство й неперехідне значення для регулювання суспільних відносин. Політика тісно пов’язана з різними сферами суспільного життя: економікою, мораллю, правом, релігією, культурою, екологією тощо.

6. Політика як наука і мистецтво. Наведіть приклади з політичного життя.

Суть політики визначається «двоїстим» характером цього явища. По-перше, політика — це наука, оскільки вона базується на законах суспільного розвитку, а відтак має розглядатися крізь призму об’єктивної логіки цих законів, категорій і методів. політика — це не тільки наука зі своєю системою категорій, закономірностей та методів, а й мистецтво, яке полягає в умінні використовувати наявні можливості, приймати правильні й продумані політичні рішення як на підставі теоретичних знань і перевірених історичною практикою логічних висновків, так і з допомогою уяви, інтуїції, творчої сміливості та фантазії.

Політика як мистецтво — це необхідний компонент дійового і емоційно-вольового життя політики, що істотно визначає її ефективність, характер методів, вибір тактики та професійне покликання політичного діяча. Оскільки політичний процес ніколи не може бути повністю раціональним, а неконтрольовані процеси в політиці небажані, то за організації і здійснення політичного процесу і взагалі будь-якої політичної дії виникає подвійне завдання: якось компенсувати брак точного знання і водночас утриматися в межах раціонального, щоб не допустити безвідповідальних рішень та дій.

Як свідчить історична практика, політика, як і мистецтво, залежить не тільки від об’єктивних, а й від суб’єктивних обставин, котрі неможливо логічно проаналізувати. Ця обставина потребує постійної готовності творчо мислити й відповідного ставлення до політичної діяльності.

Політиці притаманний особливий стан: постійний розвиток і плинність. Ось чому політичні процеси, дії, відносини, події ніколи не залишаються однаковими й незмінними навіть протягом короткого часу.