Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політологія_шпори.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
602.62 Кб
Скачать
  1. Основні ідеї просвітників та їх значення.

Просвітництво — це цивілізаційно культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства. Інтелектуальні представники її проповідували соціальну та політичну емансипацію третього стану (міщан і селян); встановлення "царства розуму", заснованого на природному рівноправ'ї людей, політичній свободі і громадянській рівності; ставили за мету поширення знань: дати народу освіту і "просвітити" монархів відносно змісту "істинного" людського суспільства. Тим самим новітні постулати спричинили надлам старої феодальної організації.

Характерними рисами Просвітництва є:

1. Прагнення до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.

2. безмежна віра в перетворювальні можливості освіти.

3.прагнули розкувати розум людей і тим самим сприяли їхньому політичному розкріпаченню.

4.Просвітителі вірили в людину, її розум і високе покликання. Цим вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.

Вольтер, Монтеск’є, Жан-Жак Руссо

  1. Основні політичні ідеї Гоббса. Їх актуальність.

Розвинули теорію природного права та суспільного договору англійські мислителі Томас Гоббс (1588—1679) і Джон Локк (1632—1704). Т.Гоббс був сучасником англійської буржуазної революції та захисником монархії. У своїй головній праці «Левіафан» він розкриває свою концепцію влади і держави. Гоббс проводить аналогію між політичними реаліями та функціонуванням людського організму: верховна влада — душа держави, посадові особи — суглоби, нерви — це нагороди й покарання, справед­ливість і закони — це розум і воля, громадянський мир — здоров'я, непо­кора — хвороба, громадянська війна — смерть держави. Людина як біологічна істота — природне тіло, держава — твір мистецтва. Сама держа­ва була створена за суспільним договором.

  1. Значення політичних ідей Дж. Локка для розвитку демократичних правових держав світу.

  • ідея власності (визначається як те, що людина виділила з природи, а також досягла своєю працею).

  • Громадянами треба вважати лише тих, хто має власність

  • принцип законності: жодна людина, що живе в суспільстві, не може претендувати на те, щоб для неї було зроблено виняток із закону цього суспільства.

  • пропонує систему стримувань та противаг — поділ влади на законодавчу, виконавчу та федеративну

Локк був виразником ліберально-конституційного (лі­берально-демократичного) напряму англійської політичної думки. У праці «Два трактати про державне правління» він першим серед мислителів на концептуальному рівні в ланцюжку «особа — суспільство — держава» поставив на перше місце особу (потреби й інтереси людини), на друге — потреби й інтереси суспільства і лише на третє — потреби й інтереси держави. Цей підхід згодом був покладений в основу політичної доктрини класичного лібералізму.

Держава, за Локком, виникла не внаслідок «війни всіх проти всіх», а з первісного миру і злагоди серед рів­них і вільних людей для забезпечення цих природних, невідчужуваних прав і захисту приватної власності. Лю­ди, передавши державі права, не втрачають їх. Держава оберігає такі права. А найдосконалішою формою держа­ви є не абсолютна, а конституційна монархія. Гарантом запобігання в ній політичної сваволі щодо особи повинен бути поділ влад на законодавчу, виконавчу (в т. ч. і су­дову) та союзну (займається зовнішньою політикою). Та­кий поділ слід здійснювати на засадах і принципах вер­ховенства закону, якому підпорядковуються всі, в т. ч. й законодавці.