7. Сутність політичного лідерства та його функції.

Політичне лідерство — це процес взаємодії між людьми, під час якого одні виражають потреби, інтереси своїх послідовників і в силу цього мають престиж і вплив, а інші добровільно віддають їм частину своїх політичних владних повноважень і прав для здійснення їх цілеспрямованого представництва і реалізації.

Проблема політичного лідерства має давню історію. За античності лідером вважали особу, здатну творити історію. Певні історичні умови вимагали свого лідера, вождя, і завжди з’являлися теорії, які відображали чи рекомендували тип, образ та завдання відповідного лідера.

Основні функції лідера:

• Інтеграція суспільства, об'єднан­ня населення

• Прийняття оптимальних політичних рішень

• Соціальний арбітраж і патро­наж, захист населення від безза­коння, самовправства, бюрокра­тії, підтримка порядку в су­спільстві

• Взаємовідносини влади і населення, запобігання відсторонен­ню громадян від політики

• Генерування оптимізму і соціа­льної енергії, згуртування насе­лення навколо спільної полі­тичної ідеї

• Легітимізація політичного ладу

8. Які фактори найбільше впливають на характер політичного лідерства?

Лідера малої групи висуває невеликий колектив людей, які мають спільні інтереси. Характерна ознака цього рівня — лідерство формується на основі особистих рис людини, які оцінюються групою безпосередньо в процесі спільної групової діяльності. Лідеру малого гурту притаманні, як правило, організаторські здібності, вміння спілкуватися, діловитість, під­приємливість, прагматизм.

Лідерство — елемент структуралізації гурту. Його існування й функціо­нування визначаються об’єктивними потребами організації соціального життя. У цих потребах, в особливостях соціальної і політичної організації суспільства слід шукати пояснення характеру лідерства.

У різних дослідженнях визначаються десятки різних дефініцій лідерства:

— функція особистості, яка володіє певними рисами;

— наслідок сили особистості;

— фокус групового процесу;

— мистецтво встановлення згоди поміж людьми;

— особистий соціальний контроль;

— поведінка індивідуума, який включений в управління груповою діяльністю;

— здатність впливати на людей насамперед емоційно і т.п. і т.д.

9. Чи поділяєте Ви точку зору, відповідно якій часи великих політичних лідерів пройшли? Лiдер— авторитетний член організації або малої групи, особливий вплив якого дає йому змогу відігравати істотну роль у соціальних процесах, ситуаціях. Лідер — особа, яка здатна впливати на інших з метою інтеграції спільної діяльності, що спрямована на задоволення інтересів даного суспільства.

На сьогодні часто це – не політичні лідери, а скоріше іміджеві постаті, які мали, згідно із задумами технологів виборчих кампаній, привабити виборця якостями, які зовсім не є необхідними для політика.

10. Характеристика харизматичного лідера та його роль в політиці.

Харизма – це здатність впливати на інших людей, на їхні рішення, вести їх за собою. Це набір комунікативних навичок людини, яка вибудовує систему взаємовідносин так, що громадськість кориться їй беззаперечно. Якою є функція харизматичного лідера? Це, так би мовити, кризовий менеджер, який у критичній ситуації каже: „Я знаю, що треба робити”. Він вносить в діяльність соціальної групи елемент ризикової гри, що вивільняє творчі імпульси учасників і надає перемозі особливої ваги. PR-діяльність при створенні образу кандидата в депутати, мери, президенти має спрямовуватися на переконання електорату в тому, що саме ця людина, хоча вона є такою ж, як усі ми, є найкращою, винятковою, здатною зробити для нас те, що ми самі зробити неспроможні. Так виникає принцип, побудований на ідеї харизми виняткової особи, спроможної на подвиг заради людства.

І сьогодні актуальною може бути дискусія: чим харизматичні якості відрізняються від лідерських? Чи існують лідери без харизми? Відповіді на ці запитання фахівці дають дуже різні, навіть діаметрально протилежні. Багато вчених вважає, що харизма – це певна вроджена властивість, притаманна небагатьом. Її не можна набути шляхом тренування. Є думка психологів, що харизматичний лідер – антитехнологічний, він приймає рішення миттєво, принаймні ніхто, а часто і він сам, не може пояснити логіку своїх висновків