10. Умови та напрямки трансформації недемо-кратичних політичних режимів в демократичні.

Крах тоталітарних режимів у багатьох країнах Східної Європи і швидке зростання демократії у світі спонукали представників політичної науки знову звернутися до дослідження проблем, які розглядалися в компаративістській літературі про демократизацію.

можна виокремити чотири основних типи структурних передумов демократизації:• 1, знаходження національної єдності і відповідної ідентичності;• 2, досягнення відносно високого рівня економічного розвитку;• 3, розповсюдження культурних норм і цінностей, які передбачають визнання демокра­тичних принципів, довіру до ключових політичних інститутів, міжособистісну довіру, почуття громадянського обов'язку тощо;• 4, наявність ефективної держави і дієвого владного апарату.

У центрі уваги прихильників іншого підходу перебувають не екзогенні, а власне ендогенні фактори демократії і демократизації — різні конкретні процеси, процедури та політичні рішення, які здійснюються самими агентами демократизації. За такого підходу послідовність і взаємозумовленість політичних рішень та дій, вибір тактик тими акторами, які ініціюють і здійснюють демократизацію, виявляються важливішими для її завершення, ніж передумови демократизації, які існують (чи відсутні) на потрібний момент. Головне в цьому випадку — це взаємодія конкуруючих еліт, свідомий вибір ними у процесі політичного торгу та суперництва організаційних форм і інститутів політичного устрою.

11. Особливості сучасного політ.Режиму в Укр. Труднощі посткомуністичної трансформації.

Для України, як однієї з держав, що недавно стали на шлях демократичних перетворень, першочергове значення має питання спроможності інститутів демократії витримати випробування часом, вистояти в політичних конфліктах і кризах. Значною мірою це залежить від типу політичного режиму, що утворився в країні.

Основними ознаками сучасного політичного режиму України є:– Конституційні ознаки;– Процесуальні ознаки (розбудова демократичної держави і т.д.);– Режимні ознаки, тобто ознаки, що стосуються безпосередньо способів здійснення влади (електоральність, обмежена конкурентність політичного процесу і т.д.).

Український політичний режим є однією з модифікацій неопатримоніального політичного режиму. Неопатримоніалізм – це своєрідний симбіоз деяких елементів традиційного суспільства і сучасної держави.

Політичний процес в Україні виявляє такі неопатримоніальні ознаки: 1, основним агентом політичного процесу в Україні є держава, котра існує не поряд з суспільством, а над ним; 2, провідне місце в системі державного управління посідають представники бюрократичного комплексу; 3, у політичній грі переважають ті партії, організації, що підтримують уряд, і нарешті, в українському суспільстві, як і в будь-якому неопатримоніальному суспільстві, сучасні форми громадянського зв’язку співіснують з численними традиційними і напівтрадиційними формами.

Лише демократія як тип політичного режиму у будь-якому її різновиді (електоральна, ліберальна, співсуспільна і т.д.) є запорукою входження України до європейської і світової демократичної спільноти. Проведений аналіз принаймні дає нам основи для сприятливих прогнозів щодо успішного завершення процесу утвердження демократії в Україні і інтеграції останньої у коло демократичних держав.