12. Форми державного устрою.

Не менш поширена класифікація держави за формою державного устрою. Адміністративно-територіальний устрій є і формою державного устрою: унітарною чи федеративною. Унітарна форма — це така форма державного устрою, за якої в країні функціонують єдині вищі органи влади й управління, а держава поділяється лише на адміністративно-територіальні одиниці (Італія, Польща та ін.). Федеративна форма — це така форма устрою держави, за якої відбувається добровільне об'єднання державних утворень, що мають високу політико-правову самостійність і власний адміністративно-територіальний поділ

13. Типологічні ознаки сучасної української держави.

Україну можна сміливо називати державою, оскільки вона має ознаки : 1)суверенітетна держава. 2) Україна є всеохоплюючим поняттям, котре уособлює всіх членів суспільства на даній території. 3) Українська держава всіляко намагається захищати права і свободи людини. 4) всі особи незалежно від того, чи є вони громадянами цієї країни, зобов’язані дотримуватися норм українського законодавства. 5) Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною 6)Україна є офіційною організацією – репрезентує суспільство, виступає від його імені, і в такій якості визнана іншими суспільствами (державами).7) є верховною – тобто є вищим за значенням та силою об`єднанням суспільства; 8) Україна – це централізована організація, в якій внутрішня побудова здійснюється за ієрархією, 9) наявність апарату держави.

14. Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.

Громадянське суспільство — це суспільство, якому властиве самоврядування вільних індивідів та добровільно створених ними організацій. Громадянське суспільство як сферу самоврядування вільних індивідів захищають від свавілля державної влади та жорсткої регламентації з боку її органів відповідні закони. Ось чому в реальному суспільному житті громадянське суспільство та правова держава є взаємозв’язаними інститутами, функціонування яких забезпечується верховенством закону, що надійно гарантує та захищає права і свободи громадян.

Громадянське суспільство може існувати тільки за умов демократії. Водночас високий рівень розвитку й функціонування громадянського суспільства може забезпечити тільки демократична держава. Як свідчить суспільна практика, саме нерозвиненість громадянського суспільства є однією з головних умов існування тоталітарних та авторитарних режимів. Головна ознака громадянського суспільства полягає в забезпеченні широких прав людини, у вільному виборі нею різноманітних форм економічного й політичного життя, форм ідеології та світогляду, у можливості пропагувати й обстоювати свої інтереси, погляди та переконання

15. Умови формування і функціонування громадянського суспільства.

Громадянське суспільство — це суспільство, якому властиве самоврядування вільних індивідів та добровільно створених ними організацій. Громадянське суспільство як сферу самоврядування вільних індивідів захищають від свавілля державної влади та жорсткої регламентації з боку її органів відповідні закони. Громадянське суспільство може існувати тільки за умов демократії. Головна ознака громадянського суспільства полягає в забезпеченні широких прав людини, у вільному виборі нею різноманітних форм економічного й політичного життя, форм ідеології та світогляду, у можливості пропагувати й обстоювати свої інтереси, погляди та переконання.

Для громадянського суспільства характерна система представництва інтересів різних груп населення у вигляді політичних партій, які виражають інтереси та формулюють політичні пріоритети певних соціальних груп.

Для становлення громадянського суспільства в Україні необхідною є реструктуризація українського суспільства. До тенденцій трансформації соціальної структури нашої держави можна віднести фактичну відсутність середнього класу.. Через несформованість середнього класу, розшарування суспільства на багатих і бідних переважає принцип сили, а не принцип права, хоча повсюдно декларується намір побудови правової держави.

Чинниками формування в Україні громадянського суспільства є:·  вільні та альтернативні політичні вибори,·  референдуми;·  незалежні (насамперед, від органів влади) засоби масової інформації;·  розвиток місцевого самоврядування;·  політичні партії, здатні репрезентувати групові інтереси;·  наявність ринкових відносин і економічного плюралізму.