2.4. Підрахунок сторінок тексту

Визначення обсягу видання по рукописі - це розрахунок кількості сторінок текстового матеріалу заданого обсягу при використанні певного шрифту й певної смуги набору.

Обчислення здійснюється в три етапи.

1. Підраховується кількість символів і пробілів матеріалу без обліку вступної й заключної частин. Це легко зробити, якщо ви працюєте, наприклад, у текстовому процесорі Word версій 6 і вище. У меню Сервіс є опція Статистика, за допомогою якої можна одержати шукану кількість символів.

2. Підраховується кількість символів і пробілів на сторінку основного тексту без обліку вступної й заключної частин.

Результат, отриманий у пункті 1, ділиться на результат, отриманий у пункті 2, після чого одержуємо кількість сторінок основного тексту.

3. Окремо виконуються обчислення для вступної частини й результат додається до отриманого раніше, даючи загальний обсяг книги.

Розглянемо кожний з етапів докладніше.

2.4.1. Етап 1

На початку бажано оцінити, з яким матеріалом ви маєте справу. Гарним уважається текст рукопису, надрукований на одноширинной друкарській машинці або на принтері не більш ніж з декількома зробленими від руки виправленнями; поганим уважається нерівномірно надрукований текст із безліччю виправлень від руки, або набраний з використанням пропорційного шрифту (у якому букви мають різну ширину).

Гарний матеріал

Для гарного матеріалу символи підрахувати легко, оскільки текст досить однорідний і можна використовувати середні значення.

Завдання полягає в підрахунку кількості символів на кожному аркуші рукопису основного текстового матеріалу, а потім у додаванні підрахованого для кожного аркуша значення для одержання підсумкового результату.

Найпростіший спосіб підрахувати символи - це накреслити олівцем лінію внизу кожного аркуша рукопису, рівний середній довжині рядка. Далі варто підрахувати число символів і пробілів для цієї "усередненої" лінії й помножити це значення на кількість рядків на аркуші. До отриманого значення варто додати кілька символів, що вийшли за межі лінії, і відняти символи, що не дійшли до країв лінії.

Але неповного останнього рядка, що залишаються в кінці, абзацу пробіли також повинні бути додані до отриманого значення (це корисні пробіли, які існують у вихідному матеріалі і які повинні бути в тих же кількостях установлені на текстовій сторінці).

Лінійка на друкарській машинці істотно прискорює підрахунок символів і пробілів уздовж середньої лінії. Для стандартних одноширинных друкарських машинок або принтерів можна прийняти значення 10 символів на дюйм (3,94 на див).

Просуммировав результати для кожного аркуша, ви одержите загальну кількість символів і пробілів у рукописі.

Поганий матеріал

Для поганого матеріалу описаний вище метод неможливий. Слова в кожному рядку на кожній сторінці рукопису повинні бути підраховані індивідуально, після чого необхідно визначити підсумкове значення.

Середня довжина російського слова становить 6 символів + 1 пробіл після них, отже, 7 символів. Помноживши загальну кількість слів на 7, можна одержати загальне число символів і пробілів.

До цього значення варто додати 5%, що враховують пробіли в останніх неповних рядках абзацу.

Остаточне значення буде відповідати загальній кількості символів і пробілів у рукописі.