1 Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Укра­їні: Указ Президента України від зо серпня 2001 року // Управління сучас­ним містом. — 2001. — №7-9(3). — с.148-153.

2 Концепція державної регіональної політики. Затверджена Указом Президента України від 25 травня 2001 року // Управління сучасним мі­стом. — 2001. — №7-9(3). — с.153-162.

З одного боку, ми бачимо позитивне ставлення — визнання міс­цевого самоврядування та прав територіальних громад як первин­них суб'єктів місцевого самоврядування на конституційному рів­ні, державне розуміння ролі місцевого самоврядування як «особ­ливо важливого фактора становлення громадянського суспіль­ства», а його розвиток як «один з найпріоритетніших напрямів державної політики України»¹, визначення державної політики у сфері місцевого самоврядування як «складової частини національ­ної стратегії соціально-економічного розвитку»², проголошення місцевого і регіонального розвитку справою, яка має об'єднувати

«можливості і зусилля місцевих органів влади, Уряду, громад­ськості, науки, бізнесу»¹, а права громадян на місцеве самовряду­вання однією з основ, які «визначають суть державного устрою»² тощо.

¹ Державна регіональна та муніципальна політика в контексті євро­пейського вибору України: Виступ Президента України Л.Д. Кучми на Всеукраїнських зборах представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадськості 10 вересня 2002 року // Пре­зидент України та державна регіональна політика. 36. матеріалів та доку­ментів. — К., 2002. — С.18.

² О некоторых ключевых проблемах развития местного самоуправле­ния. Из выступления Председателя Верховной Рады Украины В. Литвина на совещании с депутатами, руководителями местных органов власти и местного самоуправления Днепропетровской области, 19 декабря 2003 г. // Голос Украины. — 2003. — 30 декабря.

³ Про забезпечення керованості місцевими органами влади у місті Ялті та нормалізації життєдіяльності міста: Указ Президента України від ЗОЛ 1998 р. // Голос України. — 1998.— 3 лютого; Про забезпечення керованос­ті процесами життєдіяльності міста Василькова Київської області: Указ Президента України від 23.11 2000 р. // Урядовий кур'єр. — 2000. — 26 лютого; Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян та нормалізації життєдіяльності міста Мукачевого Закарпатської області: Указ Президента України від 25.XII 2003 р.// Воля. — 2004. — січень. — №1-2.

⁴ Виступ Президента України Л.Д. Кучми на урочистому засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад України з нагоди Дня місцевого самоврядування в Україні, 5 грудня 2002 р. // Конгрес місцевих та регіо­нальних влад України — консолідація заради майбутнього місцевого само­врядування: Збірн. документів і матеріалів (квітень 2002 р. — листопад 2003 р.) / За заг. ред. В.М. Тихонова. — К., 2003.— С.95-96.

⁵ Рекомендації парламентських слухань про законодавчі аспекти регіо­нальної політики та місцевого самоврядування: Схвалено Постановою Верхо­вної ради України від 5 червня 2003 р. // Голос України. — 2003. — 4 липня.

⁶ Шляхи розвитку місцевого самоврядування: Виступ Президента Ук­раїни Л.Д. Кучми на муніципальних слуханнях «Житлова реформа — першочергове завдання місцевого і регіонального розвитку» 26 вересня 2003 р. // Урядовий кур'єр. — 2003. — ЗО вересня.

З іншого боку,спостерігається відсутність державної волі та ба­жання у проведенні широкомасштабної муніципальної реформи, наявність патерналістських підходів, відверте порушення прав людини з боку державної влади та її прагнення в імперативному порядку «забезпечити керованість» місцевим самоврядуванням та «нормалізувати життєдіяльність» деяких територіальних громад³, розгляд прогресивних муніципальних ініціатив, наприклад, утво­рення Конгресу місцевих та регіональних влад України як «аванс довіри»⁴, державна констатація «дефіциту законодавчого регулю­вання щодо місцевого самоврядування»⁵, «хаотичності» його роз­витку⁶, при цьому відсутність навіть терміна «права людини» у фундаментальних державних програмних документах про місцеве самоврядування¹ тощо. У свою чергу в аналогічних документах про права людини майже не приділяється уваги питанням місце­вого самоврядування².

Такого роду проблем, які постають перед муніципальною демо­кратією в Україні, багато. Найбільш небезпечними та глобальни­ми з них є: патерналістське ставлення та вкрай суперечлива дер­жавна політика у сфері місцевого самоврядування та прав людини; безсистемне, позбавлене єдиного ідеологічного стрижня законо­давство про місцеве самоврядування та права людини; соціально-психологічні проблеми у місцевому соціумі, зокрема пошук розум­ного балансу індивідуалізму та колективізму у місцевому самовря­дуванні; слабкість та архаїчність наукових основ місцевого само­врядування тощо.

Це не могло не привести до часткової втрати орієнтирів у теорії муніципального права, розгубленості серед спеціалістів, деякі з яких узагалі висловлюють заперечення щодо використання тер­міна «муніципальне право» як «мало зрозумілого для пересічних громадян словосполучення»³. Доктринальні основи місцевого са­моврядування нібито втратили чіткість кордонів та орієнтирів. Здається, що правова, територіальна та інші основи місцевого са­моврядування залежать тільки від свавільного умогляду політи­ків. Деякі експерти навіть говорять не тільки про кризу муніци­пальної реформи, а й самої ідеї місцевого самоврядування в Укра­їні, яке так і не досягло своєї зрілості, не спромоглося повною мі­рою реалізувати закладені в ньому внутрішні потенційні можли­вості, та сьогодні, як підсумок діяльності держави у сфері місцевого самоврядування, «перебуває в глибокому системному занепаді»⁴.

¹ Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Укра­їні: Указ Президента України від ЗО серпня 2001 року № 749/2001 // Управління сучасним містом. — 2001. — №7-9(3). — С. 148-153.

² Засади державної політики України в галузі прав людини: Затвер­джено Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №35. — ст.ЗОЗ.

³ Борденюк В. Конституція України та становлення галузі права місце­вого самоврядування // Збірник наукових праць Української Академії дер­жавного управління при Президентові України. — К., 1999. — Вип. 1. — С.286.

⁴ Ключковський Ю. Необхідність закладення бази для реалізації ре­форми державного та муніципального управління // Аспекти самовряду­вання. — 2005. — №2. — С.4.

Тому в сучасних умовах вкрай важливо зрозуміти, що саме від­бувається з муніципальним правом та місцевим самоврядуванням, в чому суть та чинники його поступової мутації, перетворення на своєрідний додаток державної влади на місцевому рівні? Де поля­гають об'єктивні політичні, економічні або соціальні передумови того, що відбувається, а де — суб'єктивізм та помилки законодав­ця? Якою мірою розвиток правових основ місцевого самоврядуван­ня детермінований муніципально-правовою доктриною, а якою — реальними функціями муніципальної влади у-державі та суспіль­стві? Надати вірні, науково-обґрунтовані відповіді на ці питання можна тільки на основі комплексного та системного аналізу ві­тчизняної конституційної моделі місцевого самоврядування та ви­вчення сучасного муніципального права.