1 Делія ю.В. Правові основи місцевого самоврядування в Україні: проб­леми теорії і практики: Автореф. Дис. ... Канд. Юрид. Наук. — к., 2003. — с. 12.

ють гарантії реалізації, що в цілому є природним: правові засоби охорони прав громадян мають більшою мірою державний харак­тер, вони базуються на можливості використання сили державно­го примусу. Муніципальні гарантії реалізації прав особистості отримують своє втілення насамперед у повсякденній організацій­ній діяльності органів місцевого самоврядування, його посадових осіб з утворення належних матеріально-фінансових, соціальних, культурних, політичних умов реалізації прав і свобод громадян за місцем проживання¹.

Важливе значення у механізмі гарантування місцевого само­врядування мають і інші соціальні норми, зокрема релігійні нор­ми, місцеві традиції, звичаї тощо.

Неодмінною та найважливішою умовою визнання та здійснен­ня місцевого самоврядування є наявність таких спеціальних га­рантій, які забезпечують одночасну реалізацію всіх муніципаль­них прав і свобод та «обслуговують» місцеве самоврядування ла всіх стадіях процесу вирішення питань місцевого значення. Як ми помітили, система гарантій по-різному впливає на місцеве са­моврядування. Деякі з них суттєво впливають на визнання місце­вого самоврядування (наприклад, основні конституційні гаран­тії), інші — на створення умов для здійснення муніципальних прав і свобод (наприклад, об'єктні гарантії), дія третіх відчутна лише у конкретній територіальній громаді (наприклад, локальні гарантії), ролеве призначення четвертих обмежене у часі (напри­клад, діяльність офіційних спостерігачів на місцевих виборах або референдумах). Але є група гарантій гарантуючий вплив яких є наскрізним, таким, що переважно не залежить від часових, про­сторових, суб'єктно-об'єктних та інших характеристик місцевого самоврядування. Умовно назвімо цю групу гарантій процесуаль­ними, або технологічними гарантіями.

Чим же пояснюється такий підхід? Науковий аналіз місцевого самоврядування дає змогу розглядати його як певний вид публіч­ної влади та соціальної діяльності. Як і будь-яка влада та діяль­ність місцеве самоврядування складається з певних послідовних дій та функцій, які здійснюють суб'єкти відносин у сфері місцево­го самоврядування, тобто певні напрями, види,'Стадії, етапи, фази реалізації цієї влади та соціальної діяльності, необхідні для вирі­шення того чи іншого питання. Оскільки при переході від розгля­ду одного питання до іншого такі напрями, види, етапи, фази, ста­дії повторюються, систему аналогічних дій та функції доцільно називати муніципальним циклом, а окремі муніципальні дії та функції — стадіями цього циклу. Кожна з цих стадій має відносно самостійний характер, причому будь-яка попередня стадія є необ­хідною передумовою наступної.

1 Бондарь н.С. Гражданин ипубличная власть: Конституционное обес-печенйе-прав и свобод в местном самоуправлении. — м., 2004. — с. 335.

Безумовно, деякі муніципальні дії та функції важко розташу­вати в ряд часової послідовності, просторових меж здійснення, суб'єктного складу тощо. Наприклад, характер політичних, еко­номічних, соціальних або культурних питань за своїми суттю, змі­стом та формою значною мірою розрізняється. Звідси різниця між політичними, економічними, соціальними культурними та інши­ми правами у сфері місцевого самоврядування, а також відповід­ними функціями місцевого самоврядування — політичними, еко­номічними, соціальними, культурними тощо. Саме тому і виділя­ються об'єктні гарантії місцевого самоврядування (політичні, економічні, соціальні або культурні гарантії).

Але загальна теоретична схема вирішення тих чи інших питань політичного, економічного, соціального або культурного характе­ру, а також реалізації адекватних цим правам функцій місцевого самоврядування (політичних, економічних, соціальних, культур­них тощо) є однаковою.

Кожне питання місцевого життя, незалежно від того, яке воно — політичне, економічне, соціальне або культурне, — може бути вирішеним у повному обсязі тільки після проходження пев­них стадій: від інформаційного «імпульсу» на виникнення цього питання, прогнозування та планування реагуючих на нього дій, їх нормативного оформлення, матеріально-технічного і бюджетно-фінансового забезпечення до контролю за виконанням відповідних рішень із цього приводу та їх захисту у необхідному випадку. Звід­си основними стадіями цього процесу є: інформаційне, нормотвор-че, бюджетно-фінансове, організаційне і кадрове забезпечення ви­рішення тих чи інших питань, а також забезпечення захисту учас­ників цього процесу. Без цього вирішити будь-яке питання не­можливо.

Одночасно кожна стадія процесу вирішення того чи іншого пи­тання також органічно потребує наявності певних способів і засо­бів, які забезпечують їх наступність, а також чіткість та ефектив­ність певних муніципальних дій та функцій, тобто свого гаранту­вання. Такими способами і засобами виступають технологічні га­рантії місцевого самоврядування. Відповідно до цієї групи гаран­тій належать інформаційні, нормотворчі, бюджетно-фінансові, організаційні і кадрові гарантії та гарантії захисту місцевого само­врядування.

Так, важливість інформаційних гарантій місцевого самовряду­вання полягає у тому, що інформація, інформаційні механізми (способи, засоби) — умова найбільш оптимального цілеспрямова­ного функціонування і розвитку муніципальної демократії. Інфор­мація обслуговує всі ланки і функції системи місцевого самовряду­вання, дає змогу кожному суб'єктові муніципальних відносин знайти оптимальні засоби й методи вирішення своїх проблем, за­безпечує рух місцевого самоврядування до обраної мети — вирі­шення питань місцевого значення. Так, інформаційними гаранті­ями місцевого самоврядування виступає система інформування місцевих жителів про роботу місцевого самоврядування, стан му­ніципального господарства, реалізації принципу гласності у муні­ципальній діяльності, що є важливою умовою забезпечення актив­ної участі населення у вирішенні питань місцевого значення, кон­тролю за роботою органів місцевого самоврядування. Зовнішньо-формальним виявом інформаційних гарантій є можливість прове­дення громадських слухань, звітів депутатів і сільських, селищних, міських голів про свою роботу, інформаційних конференцій, збо­рів, конференцій за місцем проживання, опитувань, заснування ЗМІ, муніципального телебачення і радіо тощо. Інформаційна га­рантія місцевого самоврядування реалізується і через обов'язко­вість оприлюднення нормативно-правових актів щодо місцевого самоврядування у спеціальних виданнях. Також роль інформацій­них гарантій відіграють локальні інформаційні мережі органів місцевого самоврядування, аналітичні центри, органи муніци­пальної статистики, муніципального маркетингу тощо.

Нормотворчі гарантії місцевого самоврядування передбачають наявність у місцевого самоврядування власної системи норматив­но-правових актів. Соціальна цінність локального регулювання має прояв у гармонізації інтересів держави, суспільства, територі­альних громад, а також жителів — членів цих громад. Так, статути територіальних громад, рішення, прийняті шляхом місцевого ре­ферендуму, є обов'язковими для виконання на відповідній терито­рії і мають більш вагому юридичну силу, ніж рішення рад, їх вико­навчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Важливу роль відіграють і матеріально-технічні та бюджетно-фінансові гарантії місцевого самоврядування. Практика доводить, що досягнення мети самоврядування можливе лише за наявності у територіальної громади можливостей щодо володіння, користу­вання та вільного розпорядження матеріальними, фінансовими та іншими ресурсами, необхідними для здійснення муніципальної діяльності. Матеріально-технічні гарантії передбачають наявність комунальної, у тому числі земельної власності, об'єкти якої визна­чаються, виходячи з їхньої значущості для обслуговування насе­лення відповідної території. Своє соціальне призначення місцеве самоврядування може виправдати, лише ефективно управляючи комунальним майном, формуючи та раціонально використовуючи місцеві фінанси.

Основною гарантією фінансової основи місцевого самовряду­вання є його право самостійно формувати, затверджувати і попов­нювати місцевий бюджет. До місцевих бюджетів належать міські, районні в містах, селищні і сільські бюджети. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом джерел та закріплених у встановленому порядку загальнодержав­них податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Територі­альні громади можуть об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фі­нансування комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Окреме місце в системі технологічних гарантій місцевого само­врядування посідають організаційні та кадрові гарантії. Це місце визначається насамперед наявністю у територіальних громад си­стеми органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Здат­ність мати органи та посадові особи місцевого самоврядування — це гарантія децентралізації, організації та здійснення влади на місцях, яка забезпечує самостійне вирішення територіальними громадами питань місцевого життя, організаційне відокремлення управління місцевими справами в системі управління суспіль­ством і державою. Органи місцевого самоврядування — це його основні структурно-організаційні форми, які не є структурним підрозділом механізму державного управління та є самостійною формою реалізації народом своєї влади. Також велике практичне значення для гарантування місцевого самоврядування мають кад­рові гарантії, зокрема інститут служби в органах місцевого само­врядування.

Гарантії захисту місцевого самоврядування посідають особливе місце у системі гарантій місцевого самоврядування взагалі та його технологічних гарантій зокрема. Право місцевих влад на звернен­ня за допомогою до засобів юридичного захисту отримало своє зак­ріплення у Конституції (ст.145) та законах України, а також у міжнародно-правових актах, зокрема у ст.11 Європейської хартії місцевого самоврядування. За змістом гарантії юридичного захи­сту місцевого самоврядування є сукупністю правових умов та орга­нізаційних заходів щодо забезпечення реалізації різних інтересів відповідних територій, захисту гарантованих Конституцією і за­конодавством України прав жителів — членів територіальних гро­мад та проведенні заходів щодо зміцнення громадського порядку.

Охорона, захист, припинення порушень та поновлення поруше­них прав місцевого самоврядування може здійснюватися за допо­могою багатьох засобів правового захисту. Пріоритетне місце серед цих засобів має судовий захист прав та інтересів місцевого само­врядування. На важливість судового захисту в системі гарантій прав місцевого самоврядування вказує багато факторів, напри­клад, посилення адміністративного тиску на органи та посадових осіб місцевого самоврядування, наявність значної кількості актів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що пору­шують права територіальних громад, права громадян на участь у здійсненні місцевого самоврядування, права органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Також важливу роль у механізмі захисту прав місцевого самоврядування відіграє й можливість утворення служб охорони громадського порядку: повнокровне са­моврядування важко уявити без можливості задоволення потреб населення в необхідному громадському порядку.

Слід зазначити, що не виключене здійснення поділу гарантій місцевого самоврядування і за іншими критеріями, наприклад, за суб'єктною ознакою, тобто залежно від того, хто виступає гаран­том місцевого самоврядування. Аналіз Конституції дає підстави зробити висновок про те, що вона закріпила відносно цілісну си­стему суб'єктів гарантування місцевого самоврядування. Основ­ними з них є: Український народ, українська держава в цілому і в особі її спеціалізованих інститутів (організацій, служб); Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади; Конституційний Суд України; суди загальної юрисдикції; прокуратура й інші контрольно-наглядові органи; територіальні громади та органи і посадові особи місцевого самоврядування; політичні партії і громадські організації; підпри­ємства, установи, організації; міжнародні органи та організації тощо. Тобто гарантами місцевого самоврядування є практично всі основні суб'єкти правових відносин у сфері місцевого самовряду­вання.

Важливою є й інституційна диференціація гарантій місцевого самоврядування. Наприклад, можна виділяти гарантії таких ін­ститутів місцевого самоврядування, як гарантії місцевих виборів, місцевих референдумів та інших форм безпосередньої демократії у місцевому самоврядуванні; гарантії прав і свобод людини і грома­дянина у сфері місцевого самоврядування; гарантії організації та діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування тощо.

Контрольні питання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття гарантій місцевого самоврядуван­ня. У чому полягають особливості системи гарантій місцевого са­моврядування?

2. Охарактеризуйте основні види гарантій місцевого самовря­дування. Які проблеми їх реалізації в сучасній Україні ви знаєте?

3. Яке місце в системі гарантій місцевого самоврядування судо­вого захисту місцевого самоврядування?

4. Роль адміністративної юстиції як форми судового захисту прав місцевого самоврядування.