2 Шишлов л.М. Принцип народовладдя і його здійснення в Україні : Дис. ... Канд. Юрид. Наук. — X., 2004. — с.101-103.

3 Прієшкіна о.В. Правове регулювання безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні України: Дис. ... Канд. Юрид. Наук. — Одеса, 2002. — с.99.

Значення місцевих виборів як форми безпосередньої діяльності територіальних громад визначається тим, що з їх допомогою утво­рюються представницькі органи та обираються виборні посадові осо­би місцевого самоврядування. Вибори є однією з найдієвіших форм контролю місцевого населення за діяльністю органів та посадових осіб територіальних громад, підвищують їх відповідальність перед населенням. Кожна виборча компанія стимулює розвиток соціаль­но-політичної активності громадян, сприяє виявленню їх потреб та інтересів, утворює потенційні передумови для їх задоволення¹.

За своєю суттю місцеві вибори — одна з найважливіших форм безпосередньої участі громадян в управлінні місцевими справами. Тому до предмета їх регулювання відносять насамперед головні складники організації: вимоги до виборців і кандидатів; порядок формування та діяльності органів, які безпосередньо здійснюють організацію та проведення місцевих виборів; статус суб'єктів ви­борчого процесу; процедуру виборчої кампанії та голосування; по­рядок визначення їх результатів; порядок оскарження порушень, які виникають у процесі виборчої кампанії, голосування й опро-тестування результатів місцевих виборів.

За змістом місцеві вибори є способом організації влади шляхом створення представницьких та інших органів самоврядної влади. Зміст місцевих виборів як політичного суспільно-правового інсти­туту полягає в тому, що через них реалізується воля територіальної громади у здійсненні конституювання та відтворенні органів місце­вого самоврядування, наданні обраним представникам владних повноважень у межах їхньої конституційної компетенції.

Навряд чи слід доводити, що місцеві вибори мають важливе по­літичне значення. На них відбувається апробація муніципальної політики і кадрового потенціалу партій та їх блоків, визначаються взаємовідносини між владою і громадянами тощо. Вибори активі­зують участь громадян в управлінні місцевими справами, сприя­ють формуванню колективних інтересів територіальних громад. Безумовно, місцеве самоврядування є явищем неполітичним за своєю природою, однак саме локальна демократія надає населен­ню додаткові можливості участі в політичному процесі.

Як свідчить світова практика, муніципальні вибори, як прави­ло, проводяться частіше за загальнонаціональні, що дає населен­ню додаткову можливість скористатися своїми політичними пра­вами та висловити своє ставлення до тих чи інших проблем. Безу­мовно, на локальному рівні можливе деяке «перенавантаження» виборця, яке може продукувати певну апатію до частих виборів. Однак саме місцеве самоврядування, відображаючи політичні, культурні, географічні, соціально-економічні та інші особливості тих чи інших територіальних одиниць, сприяє набуттю ними своєї індивідуальності і тим самим посилює відчуття належності люди-

¹ Батанов О.В. Конституційно-правоний статус територіальних громад в Україні: Монографія / Зазаг. ред. ПогорілкаВ.Ф. — К.: Ін Юре, 2003.— С.208.

ни до певної територіальної громади, сприяючи соціальній інте¹ грації і політичній мобілізації суспільства¹.

На думку В. Пиліна, муніципальні вибори виступають також однією із дієвих форм контролю'громадян за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування, підвищують відпові­дальність їх перед населенням². О.Кутафін та В.Фадєєв вважають, що таким чином громадяни спрямовують.діяльність органів місце­вого самоврядування, критично оцінюють їх роботу. Кожна вибор­ча кампанія сприяє соціальній активності громадян, виявленню їх найважливіших інтересів та потреб, створює необхідні передумови

їх задоволення³

Аналіз норм законодавства України та доктринальних джерел дає змогу дати характеристику цьому правовому інститутові. Ін­ститут муніципальних виборів складає система принципів та норм, які визначають: а) об'єм суб'єктивних виборчих прав (як активно­го, так і пасивного); б) порядок формування та діяльності вибор­чих комісій, а також пов'язаних з ними організаційно-технокра­тичних, норм (зокрема ступеня участі громадян У діяльності цих органів влади); в) правовий статус учасників виборчого процесу; г) процедури реалізації прав учасників виборів, пов'язаних із їх статусом (наприклад, як члена виборчих комісій, спостерігача, виборця тощо); д) порядок визначення результатів виборів та гро­мадського контролю за їх правильністю; е) гарантії законності здійснення муніципальних виборів; є) юридичну відповідальність за порушення законодавства про муніципальні вибори⁴.

¹ Батанов O.B. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні: Монографія / За заг. ред. Погорілка В.Ф. — К".: Ін Юре, 2003.— С.209.

² Муниципальное право Российской Федерации. —С. 300

³ Кутафин O.E., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Феде­рации. — С. 144

⁴ Трачук П.А. Участь громадян у місцевому самоврядуванні: Дис. ... канд. юр. наук.— К., 2003. — С.117-118.

⁵ Див.: Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автоном­ної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських го­лів» від 6 квітня 2004 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2004, №30-31. — Ст. 382.

⁶ Див.: Закон України «Про центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2004. — № 36. — Ст.448.

Основні принципи організації, підготовки і проведення муніци­пальних виборів в Україні (виборів депутатів місцевих рад (сільських, селищних,' міських, районних у містах, районних, обласних) і сіль-ських.селищних, міських голів) визначаються Конституцією Украї­ни, Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, місь­ких голів»⁵, Законом України «Про центральну виборчу комісію»⁶, а також іншими нормативно-правовими актами України.

Загалом принципи виборчого права України розуміють як осно­вні засади, керівні положення, які визначають сутність і зміст ре­алізації та гарантування виборчих прав громадян України та за­безпечують передбачений Конституцією та законами України по­рядок організації і проведення всіх видів виборів у державі.

Виходячи із загальної теорії принципів права, з огляду на сферу їх застосування та цільового призначення, принципи поділяються на загальні та спеціальні (інституційні)¹.

Загальними принципами місцевих виборів як однієї з основних форм безпосередньої демократії у місцевому самоврядуванні є принципи:

• вільного, загального, рівного, прямого виборчого права;

• таємного голосування при здійсненні виборчого права;

• народовладдя;

• конституційності й законності;

• відкритості та гласності тощо.

До спеціальних принципів виборчого права у місцевому само­врядуванні відносимо принципи:

• альтернативності;

• багатопартійності виборів;

• публічності та відкритості виборчого процесу;

• гласності виборів;

• політичного плюралізму та багатопартійності;

• організації виборів спеціальними незалежними органами;

• територіальної організації виборів;

• спеціального фінансування виборів;

• рівних можливостей для всіх кандидатів і організацій полі­тичних партій і їх блоків у проведенні передвиборної агіта­ції;

• рівного доступу всіх кандидатів і політичних партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу до ЗМІ, незалежно від форми вла­сності;

• неупередженості органів виконавчої влади, органів місцево­го самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ, їх керівників, інших посадових і службових осіб до партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу;

• відповідальності за порушення виборчого законодавства² тощо.