8.2. Індекс розвитку людського потенціалу

Індекс розвитку людського потенціалу базується на Концепції розвитку людського потенціалу, введеної в міжнародний політичний і науковий обіг Організацією Об'єднаних Націй у рамках підготовки світових "Доповідей про розвиток людини", що видаються Програмою розвитку ООН (ПРООН) з 1990 р. В Україні подібні доповіді готуються під егідою ПРООН щорічно, починаючи з 1996 року. У концепції сформульована принципова ідея: вища мета економічного і суспільного розвитку полягає в розширенні можливостей для кожної людини реалізувати свої здібності, мати здорове, повноцінне, творче життя. Особа, індивід розглядаються у вказаній концепції не тільки як найважливіший чинник людського розвитку, але і як головний споживач його результатів і досягнень.

Слід зауважити, що дана ідея не є тривіальною для українського менталітету в цілому (тобто включаючи свідомість політиків, управлінців, соціальних груп і окремих індивідів), у якому сформувалася надзвичайно низька індивідуальна цінність людського життя. Не зупиняючись у подробицях на історичних і ідеологічних витоках цього феномена (громадський устрій дореволюційного селянського життя, державно-соціалістична ідеологія колективізму та індивідуального самопожертвування), слід зазначити, що початок демократизації суспільного життя не тільки не змінив ситуацію на краще, але й посилив становище. Ціна людського життя знизилася ще більше (цьому могли сприяти війни, політичний цинізм, відверті маніпуляції людьми і заклики до нових жертв в ім'я сумнівних ідей), про що свідчить, зокрема, зростання кількості вбивств і самогубств. Тому найважливішими завданнями у даній сфері є зміна суспільної, управлінської, політичної психології, затвердження неподільної цінності життя індивіда, цьому може сприяти оволодіння ідеологією розвитку людського потенціалу.

Концепція розвитку людського потенціалу не суперечить традиційним теоріям економічного розвитку, однак орієнтуючи економічний розвиток не тільки на збільшення темпів економічного зростання, але й на розвиток людини, долає їх обмеженість і певний відрив від соціальних відносин.

Концепція людського розвитку ґрунтується на чотирьох принципах.

Продуктивність. Громадяни повинні мати можливість підвищувати продуктивність своєї життєдіяльності, повноцінно беручи участь у процесі формування доходів. Тому економічне зростання є однією зі складових людського потенціалу.

Рівність. Усі громадяни спочатку повинні мати рівні можливості в економічному житті, і тому всі бар'єри, що перешкоджають наданню таких можливостей, повинні бути усунені.

Стійкість. Доступ до можливостей, має бути забезпечений не тільки для нинішнього, але й для майбутніх поколінь.

Розширення можливостей. Розвиток повинен здійснюватися на користь громадян і за рахунок їх зусиль. Громадяни мають всебічно брати участь у процесах ухвалення рішень, що визначають їх життя.

З цього випливає, що соціальний і економічний розвиток у країні, яка керується концепцією розвитку людського потенціалу, повинен бути спрямований на забезпечення максимально широких матеріальних можливостей для задоволення базових потреб людини в отриманні якісної освіти і послуг охорони здоров'я, а також забезпечення безпеки людини в найширшому розумінні цього терміна.

Нарешті, в суспільстві має бути реалізований безумовний пріоритет прав та інтересів особи, повинне утвердитися положення про те, що колективні, суспільні та державні інтереси є всього лише агрегованим поданням індивідуальних інтересів. Інакше кажучи, розвиток людського потенціалу неможливий поза демократичною, орієнтованою на пріоритет людських цінностей систему.

Народонаселення, яке розглядається в контексті ідеології розвитку людського потенціалу, кількісний і якісний потенціал його відтворення (демографічний потенціал) є умовою, основою та метою розвитку суспільства і держави.

Запропонований Програмою розвитку ООН індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) розраховується на основі трьох показників:

довголіття, яке визначається як тривалість майбутнього життя при народженні;

досягнутого рівня освіти, який визначається як сукупний індекс освіти дорослого населення і сукупної частки різних рівнів, що вчаться та вступили до навчальних закладів;

рівня життя, який визначається на базі реального валового внутрішнього продукту на душу населення.

Станом на 2009 р. середньосвітове значення ІРЛП становить 0,864. У промислово розвинених країнах складає 0,991, у країнах, що розвиваються, – 0,676, нерозвинені країни – 0,566, Україна – 0,692 (88 місце).

У сучасних умовах демографічна політика проводиться в більшості країн світу. З 1960-х рр. ООН проводить періодичні опитування урядів з питань політики в галузі народонаселення. Їх систематизовані результати знаходяться в спеціально створеному банку даних про політику в галузі народонаселення. Банк містить постійно поповнювану інформацію щодо 174 країн.