- •Модуль 1. Теоретичні аспекти та основні категорії демографії Тема 1. Предмет, завдання і методи демографії
- •Коротка історія становлення демографії
- •Предмет демографії
- •Завдання демографії
- •Методи дослідження в демографії
- •1.5. Спеціалізація усередині демографії
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 2. Джерела інформації про населення і демографічні процеси
- •2.1. Переписи населення
- •2.1.1. Визначення перепису населення
- •2.1.2. Основні принципи сучасного перепису населення
- •2.1.3. Коротка історія переписів населення у світі
- •2.1.4. Програма перепису населення
- •2.1.5. Правова основа перепису населення
- •2.1.6. Критичний момент перепису населення (або момент рахунку населення)
- •2.1.7. Категорії населення, що враховуються в процесі переписів населення
- •2.1.8. Масово-роз'яснювальна робота серед населення
- •2.2. Поточний статистичний облік подій природного руху населення
- •2.3. Поточні регістри (списки, картотеки) населення
- •2.4. Вибіркові і спеціальні обстеження
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 3. Чисельність та структура населення
- •3.1. Чисельність населення
- •3.2. Структура населення за статтю
- •3.3. Вікова структура населення
- •3.3.1. Статевовікові піраміди
- •3.3.2. Взаємозв'язок вікової структури з режимом відтворення населення
- •А) примітивний тип
- •3.3.3. Демографічне старіння населення
- •3.4. Шлюбна структура населення
- •3.4.1. Методи реального та умовного поколінь
- •3.5. Сімейна структура населення
- •3.6. Сім'я та домогосподарство
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 4. Природний рух населення та його показники
- •4.1. Показники оцінки природного руху населення
- •4.2. Сучасні тенденції природного руху населення
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 5. Механічний рух населення та його показники
- •5.1. Сутність та класифікація механічного руху населення
- •5.2. Теорія міграційного процесу
- •5.3. Показники оцінки механічного руху населення
- •5.3.1. Абсолютні показники міграції населення
- •5.3.2. Відносні показники міграції
- •2. Окремі коефіцієнти міграції:
- •5.4. Економічна ефективність міграції населення
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Модуль 2. Основні напрями демографічної політики
- •Тема 6. Відтворення населення та його показники
- •6.1. Сутність та значення відтворення населення
- •6.2. Показники оцінки відтворення населення
- •Базисні темпи зростання і приросту населення:
- •7. Середній темп приросту населення:
- •8. Абсолютне значення 1 % приросту:
- •9. Коефіцієнти інтенсивності зміни абсолютного приросту населення і коефіцієнти інтенсивності зміни природного приросту.
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 7. Демографічне прогнозування
- •7.1. Сутність демографічного прогнозування
- •7.2. Розробка гіпотез щодо ймовірних змін демографічних тенденцій у прогнозному періоді
- •7.3. Демографічний прогноз для України до 2050 року
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 8. Демографічна політика
- •8.1. Сутність та значення демографічної політики
- •8.2. Індекс розвитку людського потенціалу
- •8.3. Досвід функціонування демографічної політики за кордоном
- •8.4. Демографічна політика колишнього срср
- •8.5. Сучасна демографічна політика України
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Глосарій
- •Література
7.2. Розробка гіпотез щодо ймовірних змін демографічних тенденцій у прогнозному періоді
Історія демографічних прогнозів налічує вже не одну сотню років. Більшість учених – представників різних наук – намагалися відшукати специфічні “об'єктивні закони зростання населення”: біологічні, математичні, економічні та ін. Ці “закони” намагалися виводити зі спостережень над закономірностями розмноження тварин або експериментуючи з математичними моделями. Усі ці спроби виявилися безуспішними. Ніякого автоматизму у зростанні населення (окрім його інерції) не існує. Воно визначається законами соціальної поведінки людей, яка, у свою чергу, управляється законами суспільного життя. Тому лише пізнання законів розвитку суспільства, взаємозв'язки економічних, психологічних, культурно-етнічних та інших соціальних чинників, що визначають у певні періоди часу демографічні настанови, плани, рішення і дії тисяч та мільйонів людей, може наблизити прогнозистів до правильного передбачення майбутнього демографічного розвитку.
Якщо певне припущення щодо вірогідних тенденцій рівнів шлюбності, народжуваності і смертності, міграції населення сформульоване, пересування віку – справа вже відомої нехитрої арифметики (пересування віків).
Для визначення вірогідних майбутніх тенденцій смертності підсумовуються експертні оцінки можливого зниження (або зростання) смертності від конкретних причин (або класів причин) смерті. На основі цих оцінок будуються гіпотетичні таблиці смертності, за допомогою яких потім розраховуються необхідні для прогнозу коефіцієнти дожиття. Але можна зробити і простіше. Можна використовувати таблиці смертності деяких країн, що досягли великих успіхів у зниженні смертності, також типові таблиці смертності Коула і Демені, запозичивши з них відповідні показники. Існують (на Заході) й типові таблиці смертності за причинами смерті. У табл. 7.1 наведено розподіл померлого населення України за окремими видами причин смерті.
Таблиця 7.1
Розподіл померлих за окремими причинами смерті у 2008 – 2009 рр.
П оказники
Причини смерті |
2009 р. |
2008 р. |
|||
осіб |
на 100 000 осіб |
осіб |
на 100 000 осіб |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Усього померлих |
427005 |
1595,3 |
453540 |
1683,5 |
|
у тому числі від |
|
|
|
|
|
деяких інфекційних та паразитарних хвороб |
9197 |
34,4 |
10139 |
37,6 |
|
з них: туберкульозу |
5289 |
19,8 |
6251 |
23,2 |
|
хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) |
3115 |
11,6 |
2892 |
10,7 |
|
Новоутворень |
51342 |
191,8 |
51781 |
192,2 |
|
Хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням |
|
|
|
|
|
імунного механізму |
194 |
0,7 |
177 |
0,6 |
|
Ендокринних хвороб, розладів харчування та порушень обміну речовин |
1537 |
5,8 |
1698 |
6,3 |
|
Розладів психіки та поведінки |
1293 |
4,8 |
1722 |
6,4 |
|
з них розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю |
838 |
3,1 |
1255 |
4,7 |
|
Хвороб нервової системи |
3802 |
14,2 |
4408 |
16,4 |
|
Хвороб ока та його придаткового апарату |
- |
- |
- |
- |
|
Хвороб вуха та соскоподібного відростка |
29 |
0,1 |
23 |
0,1 |
|
Хвороб системи кровообігу |
280298 |
1047,2 |
289610 |
1075,0 |
|
з них алкогольної кардіоміопатії |
3821 |
14,3 |
5859 |
21,7 |
|
Хвороб органів дихання |
12473 |
46,6 |
14228 |
52,8 |
|
Хвороб органів травлення |
17788 |
66,5 |
20594 |
76,4 |
|
з них алкогольної хвороби печінки |
2273 |
8,5 |
3075 |
11,4 |
|
Хвороб шкіри та підшкірної клітковини |
249 |
0,9 |
315 |
1,2 |
|
Хвороб кістково-м’язової системи |
403 |
1,5 |
424 |
1,6 |
|
Хвороб сечостатевої системи |
1799 |
6,7 |
1891 |
7,0 |
|
Вагітності |
47 |
0,2 |
45 |
0,2 |
|
Окремих станів, що виникають у перинатальному періоді |
1517 |
5,7 |
1510 |
5,6 |
|
Природжених вад розвитку, деформацій |
1161 |
4,3 |
1193 |
4.4 |
|
Неуточнених та невідомих причин смерті |
14350 |
53,6 |
16399 |
60,9 |
|
Продовження табл. 7.1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Зовнішніх причин смерті |
29526 |
110,3 |
37383 |
138,8 |
з них транспортних нещасних випадків |
3320 |
12,4 |
5378 |
20,0 |
випадкових утоплень та занурень у воду |
2219 |
8,3 |
2251 |
8,4 |
нещасних випадків, спричинених дією диму, вогню та полум’я |
1325 |
5,0 |
1612 |
6,0 |
випадкових отруєнь та дії алкоголю |
3641 |
13,6 |
5193 |
19,3 |
випадкових отруєнь, спричинених |
|
|
|
|
іншими отруйними речовинами |
1471 |
5,5 |
1860 |
6,9 |
навмисних самоушкоджень |
6052 |
22,6 |
5735 |
21,3 |
наслідків нападу з метою вбивства |
1871 |
7,0 |
2278 |
8,5 |
Важливо при цьому пам'ятати, що точність прогнозу визначається майже виключно якістю гіпотези про тенденції демографічного розвитку, а не складністю математичних формул.