Модуль 2. Основні напрями демографічної політики

Тема 6. Відтворення населення та його показники

Мета лекції – визначення сутності і значення відтворення населення; ознайомлення з класифікацією відтворення населення; ознайомлення з процесом відтворення населення в Україні та світі; ознайомлення з показниками оцінки відтворення населення.

Ключові поняття: відтворення населення, звужене відтворення населення, просте відтворення населення, розширене відтворення населення, когортний аналіз, абсолютний приріст населення, темпи зростання населення, темпи приросту населення, коефіцієнт живучості, індекс Покровського – Пірля, коефіцієнт економічності відтворення населення, коефіцієнт обороту населення.

Основні питання:

6.1. Сутність та значення відтворення населення.

6.2. Показники оцінки відтворення населення.

6.1. Сутність та значення відтворення населення

Відтворення населення – це постійне відновлення його чисельності та структури шляхом як природної зміни поколінь, так і переходу одних структурних частин в інші. Тому, незважаючи на межу життя кожної людини, населення продовжує існувати, зберігаючи або змінюючи свою чисельність і структуру.

Відтворення населення – це цілісний соціально детермінований процес (володіє якісною специфікою і внутрішніми кількісними закономірностями) відновлення поколінь людей, один з головних процесів відтворення суспільства.

Відтворення населення проходить у своєму розвитку ряд етапів, тісно пов'язаних з етапами історичного розвитку суспільства в цілому. Кожному великому етапу в історії відтворення населення властиві свої соціальні механізми детермінації демографічних процесів. Узагальнення цих якісних рис відтворення населення, призводить до поняття історичних типів відтворення населення і до розгляду демографічної історії людства як послідовної зміни таких типів.

Історичні типи відтворення населення – це категорія, яка визначає спільність найбільш важливих якісних рис (демографічної рівноваги, демографічних відносин та ін.) відтворення населення в більш-менш схожих історичних, економічних, соціальних та інших умовах. Становлення і розвиток кожного такого типу одночасно сприяє становленню та розвитку відповідних типів народжуваності та смертності. Демографічні типи локальних утворень залежать від історичної обумовленості етапу розвитку населення на визначеній територій. Так, демографія муніципальної освіти залежить від місця локального соціуму (міста, району) в демографічному переході країни, регіону.

З переходом до сучасного типу відтворення населення різке зменшення ролі випадкових зовнішніх дій веде до скорочення частоти і амплітуди коливань режимів відтворення населення, роблячи цей процес стійким, плавним, рівномірним.

Судячи з того, що чисельність населення світу, так само, як і окремих країн, упродовж цілих великих епох, як правило, зростала невеликими темпами, завжди, ймовірно, переважали режими, що в середньому забезпечують відтворення населення, близьке до простого. Якщо виходити з таких ендогенних параметрів режиму відтворення населення, як величина нетто-коефіцієнта відтворення населення або дійсний коефіцієнт природного приросту, вони принципово не відрізнялися від тих режимів, які були встановлені після переходу до сучасного типу відтворення населення. Відмінність полягає в ефективності, в тому, що одні й ті ж результати можна отримати ціною різних демографічних витрат. Інакше слід мати справу з таким ендогенним параметром, як вікова структура, яка з підвищенням економічності режимів відтворення населення, але за збереження відносної постійності темпів зростання чисельності населення незворотньо змінюється (відбувається демографічне старіння). У межах кожного типу відтворення населення, може існувати безліч режимів відтворення населення, які відображають заломлення властивих даному типу загальних рис і закономірностей у різноманітних умовах місця і часу. При цьому загальне виявляється важливішим, ніж особливе, через що безліч режимів, властивих різним типам відтворення населення, можуть майже не перетинатися. Сучасна демографічна ситуація у світі характеризується великою різноманітністю режимів відтворення населення. Вона є результатом розвитку в глобальних масштабах демографічної революції, що почалася в деяких країнах Західної Європи наприкінці ХVII ст. і закінчилась в основному утвердженням сучасного типу відтворення населення тільки в економічно розвинених країнах. У країнах, що розвиваються, демографічна революція почалася значно пізніше, і в них зберігаються основні елементи традиційного типу відтворення населення.

У широкому розумінні термін «відтворення населення» включає відновлення і розвиток складу населення за:

статтю та віком;

суспільними групами;

національностями;

сімейним станом;

розміщенням на території і місцем проживанням (місто або село);

освітою;

професійно-кваліфікаційними ознаками та ін.

Розрізняють звужене, просте і розширене відтворення населення.

Звужене відтворення – це ситуація, коли населення не відтворює собі заміну. Абсолютна чисельність поколінь, які відходять, перевищує чисельність тих, хто народився. Такому поколінню загрожує депопуляція.

Просте відтворення означає, що покоління, яке відходить, і те, що вступає в життя, рівні за своєю абсолютною чисельністю. У такому населенні утворюється постійна статево-вікова структура (стаціонарний тип). Загальна чисельність населення не збільшується, за певних несприятливих умовах велика вірогідність переходу до звуженого відтворення.

Розширене відтворення характеризується збільшенням покоління, що вступає в життя, порівняно з чисельністю поколінь, що відходять. У населенні утворюється прогресивний тип статевовікової структури, зростає його абсолютна чисельність.

Когортний аналіз становить певний науковий інтерес і може служити додатковою характеристикою конкретних типів відтворення населення.

Реальний науково-практичний зміст має враховувати типи відтворення сукупності сучасників у роки, які межують з переписом населення. За такого підходу є можливість вчасно розробити заходи щодо поліпшення демографічної ситуації, проведення активної демографічної політики.

З цією метою використовуються три групи показників:

динаміка населення, тобто швидкість та інтенсивність змін населення як сукупності в цілому, які відбуваються під впливом різних демографічних подій (народження, смерті, міграцій);

інтенсивність демографічних процесів, пов'язаних із природним приростом усього населення і його окремих когорт;

заміщення одних поколінь іншими (показники відтворення населення).

Відтворення населення перш за все відображається в динаміці його чисельності та чисельності окремих структурних груп.

У ході вивчення динаміки населення необхідно враховувати такі його особливості:

абсолютна чисельність населення кожного наступного періоду перебуває в повній залежності від її величини в попередньому періоді;

процес розвитку населення в часі пов'язаний зі зміною не тільки кількісного, але і якісного складу.

Загальний перехід до сучасного типу відтворення населення – прогресивний процес, у якому знаходить вияв величезне зростання здатності суспільства контролювати випадкові зовнішні чинники відтворення населення.

У XX ст.. окремі прояви державного стимулювання зростання народонаселення трансформувалися в систематичну демографічну політику, проведення якої стимулювало багатодітність, так чи інакше забезпечувало здоров'я населення, сприяло боротьбі з такими глобальними загрозами для суспільства, як наркоманія, алкоголізм та СНІД. За всієї недосконалості і недостатності матеріальної бази ці заходи забезпечували більш плавний, ніж у більшості індустріальних країн світу, перехід до нового режиму демографічного відтворення, хоча історична спадщина в цьому плані в України була однією з найуразливіших.

У табл. 6.1 наведені основні демографічні показники України. Слід проаналізувати їх вплив на рівень відтворення населення.

Природне скорочення населення України у 2009 р. склало 129 678 осіб, у 2008 р. природне скорочення населення становило170 173 особи. Порівняно з 2008 р. у 2009 р. природне скорочення населення зменшилося на 40 495 осіб, це свідчить про позитивну тенденцію щодо рівня відтворення населення. Кількість народжених у 2009 р. склала 297 327 осіб, у 2008 р. даний показник становив 283 367 особу. Порівняно з 2008 роком у 2009 році кількість народжених збільшилась на 13 960 осіб, це свідчить про позитивну тенденцію щодо рівня відтворення населення. Кількість померлих у 2009 р. склала 427 005 осіб, у 2008 р. даний показник склав 453 540 осіб. Порівняно з 2008 р. у 2009 р. кількість померлих скоротилася на 26 535 осіб, це свідчить про позитивну тенденцію щодо рівня відтворення населення. Кількість померлих дітей віком до 1 року у 2009 р. склала 2 853 особи, у 2008 р. даний показник склав 2 885 осіб. Порівняно з 2008 р. у 2009 р. кількість померлих дітей зменшилась на 32 особи, це свідчить про позитивну тенденцію щодо рівня відтворення населення.

Якщо зіставити показники народжуваності, смертності і смертності дітей віком до 1 року у 2008 – 2009 рр., то загальна тенденція є негативною за рахунок переважання чисельності померлих над чисельністю тих, хто народився. Дані показники (рівень народжуваності, рівень смертності, рівень смертності дітей віком до 1 року і природний приріст) мають найбільший вплив на рівень відтворення населення.

Таблиця 6.1

Основні демографічні показники України за 2006 – 2009 рр.

Регіон Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
1	2	3	4	5
Чисельність наявного населення	46741082	46474535	46211075	46022306
Середня чисельність наявного населення	46835304	46560291	46291870	46083010
Природне скорочення населення (осіб)	-195132	-179846	-170173	-129678
Кількість народжених (осіб)	258549	269440	283367	297327
Кількість померлих (осіб)	453681	449286	453540	427005
Кількість померлих дітей віком до 1 року (осіб)	2526	2943	2885	2853
Кількість шлюбів (одиниць)	166164	174968	147771	153065
Кількість розлучень (одиниць)	99930	101016	96141	81939
Сальдо міграції (осіб)	6689	8335	8584	8270
Природне скорочення (на 1 000 осіб)	-7,2	-6,6	-6,3	-4,8
Рівень народжуваності (на 1 000 осіб)	9,5	10,0	10,5	11,1
Рівень смертності (на 1 000 осіб)	16,7	16,6	16,8	15,9
Смертність дітей віком до 1 року (на 1 000 живонароджених)	10,0	10,9	10,3	9,5
Рівень шлюбності (на 1000 осіб)	6,1	6,5	5,5	5,7
Рівень розлучень (на 1 000 осіб)	3,7	3,7	3,6	3,1
Сальдо міграції (на 1 000 осіб)	0,2	0,3	0,3	0,3

Також разом із вказаними вище показниками, на рівень відтворення населення впливають показники кількості шлюбів і розлучень. Кількість шлюбів у 2009 р. склала 153 065, у 2008 р. даний показник склав 147 771. Порівняно з 2008 р. у 2009 р. кількість шлюбів збільшилась на 5 295, це свідчить про позитивну тенденцію щодо рівня відтворення населення. Кількість розлучень у 2009 р. склала 81 939, у 2008 р. даний показник становив 96 141. Порівняно з 2008 р. у 2009 р. кількість розлучень зменшилась на 14 202, це свідчить про позитивну тенденцію щодо рівня відтворення населення. Якщо зіставити показники шлюбності і розлучень у 2008 – 2009 рр., то загальна тенденція є негативною за рахунок високої частки розлучень. Також на рівень відтворення населення впливає показник сальдо міграції. У 2009 р. даний показник склав 8 270 осіб, а у 2008 р. він становив 8 584 особи. Якщо зіставити показники 2008 – 2009 рр., то показник 2009 р. менше показника сальдо міграції у 2008 р. на 314 осіб. Дані тенденції підкреслюють наявність в Україні звуженого типу відтворення населення.