- •Модуль 1. Теоретичні аспекти та основні категорії демографії Тема 1. Предмет, завдання і методи демографії
- •Коротка історія становлення демографії
- •Предмет демографії
- •Завдання демографії
- •Методи дослідження в демографії
- •1.5. Спеціалізація усередині демографії
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 2. Джерела інформації про населення і демографічні процеси
- •2.1. Переписи населення
- •2.1.1. Визначення перепису населення
- •2.1.2. Основні принципи сучасного перепису населення
- •2.1.3. Коротка історія переписів населення у світі
- •2.1.4. Програма перепису населення
- •2.1.5. Правова основа перепису населення
- •2.1.6. Критичний момент перепису населення (або момент рахунку населення)
- •2.1.7. Категорії населення, що враховуються в процесі переписів населення
- •2.1.8. Масово-роз'яснювальна робота серед населення
- •2.2. Поточний статистичний облік подій природного руху населення
- •2.3. Поточні регістри (списки, картотеки) населення
- •2.4. Вибіркові і спеціальні обстеження
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 3. Чисельність та структура населення
- •3.1. Чисельність населення
- •3.2. Структура населення за статтю
- •3.3. Вікова структура населення
- •3.3.1. Статевовікові піраміди
- •3.3.2. Взаємозв'язок вікової структури з режимом відтворення населення
- •А) примітивний тип
- •3.3.3. Демографічне старіння населення
- •3.4. Шлюбна структура населення
- •3.4.1. Методи реального та умовного поколінь
- •3.5. Сімейна структура населення
- •3.6. Сім'я та домогосподарство
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 4. Природний рух населення та його показники
- •4.1. Показники оцінки природного руху населення
- •4.2. Сучасні тенденції природного руху населення
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 5. Механічний рух населення та його показники
- •5.1. Сутність та класифікація механічного руху населення
- •5.2. Теорія міграційного процесу
- •5.3. Показники оцінки механічного руху населення
- •5.3.1. Абсолютні показники міграції населення
- •5.3.2. Відносні показники міграції
- •2. Окремі коефіцієнти міграції:
- •5.4. Економічна ефективність міграції населення
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Модуль 2. Основні напрями демографічної політики
- •Тема 6. Відтворення населення та його показники
- •6.1. Сутність та значення відтворення населення
- •6.2. Показники оцінки відтворення населення
- •Базисні темпи зростання і приросту населення:
- •7. Середній темп приросту населення:
- •8. Абсолютне значення 1 % приросту:
- •9. Коефіцієнти інтенсивності зміни абсолютного приросту населення і коефіцієнти інтенсивності зміни природного приросту.
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 7. Демографічне прогнозування
- •7.1. Сутність демографічного прогнозування
- •7.2. Розробка гіпотез щодо ймовірних змін демографічних тенденцій у прогнозному періоді
- •7.3. Демографічний прогноз для України до 2050 року
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 8. Демографічна політика
- •8.1. Сутність та значення демографічної політики
- •8.2. Індекс розвитку людського потенціалу
- •8.3. Досвід функціонування демографічної політики за кордоном
- •8.4. Демографічна політика колишнього срср
- •8.5. Сучасна демографічна політика України
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Глосарій
- •Література
5.3.2. Відносні показники міграції
До відносних показників міграції відносяться загальні коефіцієнти міграції, часткові коефіцієнти, індекси відносної інтенсивності міграції, коефіцієнти адаптивності новоселів.
1. Загальні коефіцієнти міграції:
1.1. Коефіцієнти прибуття:
Ку+ = (V+ : S) 1 000, (5.3)
де Ку+ – чисельність прибулих на 1 000 осіб населення в середньому за рік для конкретної території;
S – середньорічна чисельність населення, що проживає на цій території.
1.2. Коефіцієнти вибуття:
Ку- = (V- : S) – 1 000 , (5.4)
де Ку- – чисельність вибулих на 1 000 осіб населення в середньому за рік для даної території.
1.3. Коефіцієнт міграції:
Ку = Ку+ – Ку- або Kv = (V+ – V-): S × 1 000. (5.5)
У процесі аналізу загальних коефіцієнтів міграції можна визначити питому вагу сальдо міграції у валовому обороті мігрантів, тобто розрахувати, за аналогією з природним рухом, свого роду коефіцієнт економічності міграції (КЕК) двома способами:
KЕК = (V+ – V-) : (V+ – V-). (5.6)
KЕК = (KV+ – KV-) : (KV+ – KV-). (5.7)
Крім того, розраховується коефіцієнт інтенсивності міграційного обороту (Ко):
К о =(V++V-) : S – 1000. (5.8)
2. Окремі коефіцієнти міграції:
коефіцієнт прибуття i-ї групи населення в дану місцевість за рік;
коефіцієнт вибуття i-ї групи населення з даної місцевості за рік;
коефіцієнт міграції i-ї групи.
Серед проблем на шляху становлення ринкової економіки однією з найважливіших є збереження національного інтелекту, частково вже втраченого, але все ще такого, який продовжує залишатися мало не основним багатством України.
Науковий потенціал, наукові досягнення нашої країни вже давно забезпечили їй широке світове визнання, передові позиції в більшості наукових і науково-технічних напрямів.
На жаль, глибока криза в країні, зокрема в науці та культурі, обумовила дуже небезпечний для сьогодення і майбутнього України "відплив інтелектуальної еліти за кордон".
Щоб вижити, вчені виїжджають за кордон. За оцінками експертів, процес деградації нашої науки може стати незворотним, якщо з країни виїде 10 – 15% найбільш перспективних і талановитих вчених молодого покоління. А Україна зараз щорічно втрачає внаслідок міграції близько 10 тис. наукових, науково-технічних працівників, викладачів.
5.4. Економічна ефективність міграції населення
Ефективність міграції населення можна розглядати в різних аспектах: демографічному, статистичному, соціальному, географічному, економічному та ін. Наприклад, економічна географія і статистика під ефективністю пересування населення розуміють відношення сальдо міграції до обсягу міграції. Такий підхід до оцінки ефективності міграції з погляду демографії, статистики і географії, очевидно, правомірний.
Разом із тим він не правомірний у тому випадку, якщо переселення характеризується, виходячи з економічних позицій. Тому потрібний інший підхід.
Економічна ефективність переселень включає якісну та кількісну сторони, що знаходять у своїй єдності і протиріччі загальну міру в найбільш плідному функціонуванні живої, минулої праці та використання природних ресурсів.
