3.6. Сім'я та домогосподарство

Разом із сім'єю, а іноді замість неї, в переписах населення вивчається розподіл населення за домашнім господарством (домогосподарством). Домогосподарство в переписі населення розглядається не як вид господарської діяльності (ведення домашнього господарства, організація побуту), а як окрема людина або група людей, які самостійно організовують умови свого побуту. На відміну від сім'ї членами домогосподарства можуть бути не тільки родичі, але друзі, партнери, наймані робітники, що постійно проживають у домогосподарстві і беруть участь у його організації. Твірними ознаками домогосподарства є спільність бюджету його членів (повна або часткова) і їх постійне спільне проживання та харчування.

Використання домогосподарства у якості одиниці спостереження в переписах населення диктується увагою до побутового устрою сімей і самотніх людей. При цьому необхідно враховувати правовий статус об'єднання людей у домогосподарства. Воно може бути тільки добровільним. Неправомірно ототожнювати з домогосподарством перебування людей у різних установах: лікарнях, інтернатах, гуртожитках, казармах, в'язницях, будинках для літніх людей, монастирях та ін., оскільки в цих установах люди повинні підкорятися розпорядку, установленому адміністрацією. Яким би стерпним не було життя в будь-якій установі, воно ніколи не порівняється з життям у своєму житлі (господарстві). Тому люди, що постійно проживають в установах будь-якого роду, не мають у них свого відокремленого господарства (і бюджету), вони повинні враховуватися під час перепису як домогосподарства, що проживають зовні (що не мають власного домогосподарства.). Принципи проведення переписів населення і житла, розроблені фахівцями ООН в різні роки, по-різному трактують дану категорію людей. Так, згідно з рекомендаціями 1950 – 1960-х рр. людей, що постійно проживають в установах, пропонувалося вважати членами “колективних домогосподарств”. У рекомендаціях же 1980 – 1990-х рр. їх пропонується враховувати як домогосподарства, що проживають зовні, і це видається правильнішим.

У нашій країні, після революції 1917 р. та мікроперепису 1994 р., домогосподарство зовсім не враховувалося. Відмова від обліку домогосподарств обґрунтовувалася ідеологічними аргументами керівниками радянської держстатистики; оскільки до складу домогосподарств можуть входити і наймані робітники членів домогосподарства, воно було оголошене категорією, властивою лише капіталістичному ладу. Крім того, в тих же догматах компартії особисте (“приватне”) домогосподарство проголошувалося таким, що відмирає,

Пережитковою формою побуту, на зміну якій неодмінно повинні прийти “нові”, “прогресивні” – колективістські форми (будинки-комуни, фабрики-кухні та їдальні, комбінати-пральні і подібне). Тому домогосподарство не заслуговувало на увагу статистики.

Уперше домогосподарство знову було враховане як одиниця обліку лише під час мікроперепису 1994 р., і в тій же якості, під час перепису населення 2001 р. Проте у визначенні відношення до домогосподарства осіб, що проживають в установах, наша статистика, здається, вирішила розвиватися в інший бік, ніж статистика міжнародна. Так, під час мікроперепису 1994 р. дана категорія осіб ураховувалася як домогосподарства, що проживають зовні, а під час перепису 2001 р. цих осіб вважали членами “колективних” домогосподарств.

Домогосподарства розрізняються за сімейним станом членів домогосподарств, за їх розміром і структурою. За розміром домогосподарства підрозділяються на прості (що складаються з однієї особи) і групові (що складаються з декількох осіб). За сімейним станом осіб, які складають домогосподарства, вони поділяються на: 1) сімейні, тобто що складаються з людей, об'єднаних кровноспорідненими або спорідненими відносинами; 2) групові (несімейні) – різного роду комуни, домогосподарства, що складаються з працедавців і їх працівників, та ін.; 3) змішані, у складі яких об'єднуються одна або декілька сімей й інші люди.

За структурою домогосподарства підрозділяються на прості та складні. Прості складаються або з однієї особи, або з однієї простої (нуклеарної) сім'ї. Змішані домогосподарства – це складні. Найчастіше домогосподарство займає окреме житло, але може займати й частину житла. Загальною тенденцією розвитку домогосподарств у всіх індустріальних країнах є зменшення їх розміру і спрощення (нуклеаризація) внутрішньої структури, що пов'язане, головним чином, з відповідними змінами структури сім'ї.