- •Модуль 1. Теоретичні аспекти та основні категорії демографії Тема 1. Предмет, завдання і методи демографії
- •Коротка історія становлення демографії
- •Предмет демографії
- •Завдання демографії
- •Методи дослідження в демографії
- •1.5. Спеціалізація усередині демографії
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 2. Джерела інформації про населення і демографічні процеси
- •2.1. Переписи населення
- •2.1.1. Визначення перепису населення
- •2.1.2. Основні принципи сучасного перепису населення
- •2.1.3. Коротка історія переписів населення у світі
- •2.1.4. Програма перепису населення
- •2.1.5. Правова основа перепису населення
- •2.1.6. Критичний момент перепису населення (або момент рахунку населення)
- •2.1.7. Категорії населення, що враховуються в процесі переписів населення
- •2.1.8. Масово-роз'яснювальна робота серед населення
- •2.2. Поточний статистичний облік подій природного руху населення
- •2.3. Поточні регістри (списки, картотеки) населення
- •2.4. Вибіркові і спеціальні обстеження
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 3. Чисельність та структура населення
- •3.1. Чисельність населення
- •3.2. Структура населення за статтю
- •3.3. Вікова структура населення
- •3.3.1. Статевовікові піраміди
- •3.3.2. Взаємозв'язок вікової структури з режимом відтворення населення
- •А) примітивний тип
- •3.3.3. Демографічне старіння населення
- •3.4. Шлюбна структура населення
- •3.4.1. Методи реального та умовного поколінь
- •3.5. Сімейна структура населення
- •3.6. Сім'я та домогосподарство
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 4. Природний рух населення та його показники
- •4.1. Показники оцінки природного руху населення
- •4.2. Сучасні тенденції природного руху населення
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 5. Механічний рух населення та його показники
- •5.1. Сутність та класифікація механічного руху населення
- •5.2. Теорія міграційного процесу
- •5.3. Показники оцінки механічного руху населення
- •5.3.1. Абсолютні показники міграції населення
- •5.3.2. Відносні показники міграції
- •2. Окремі коефіцієнти міграції:
- •5.4. Економічна ефективність міграції населення
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Модуль 2. Основні напрями демографічної політики
- •Тема 6. Відтворення населення та його показники
- •6.1. Сутність та значення відтворення населення
- •6.2. Показники оцінки відтворення населення
- •Базисні темпи зростання і приросту населення:
- •7. Середній темп приросту населення:
- •8. Абсолютне значення 1 % приросту:
- •9. Коефіцієнти інтенсивності зміни абсолютного приросту населення і коефіцієнти інтенсивності зміни природного приросту.
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 7. Демографічне прогнозування
- •7.1. Сутність демографічного прогнозування
- •7.2. Розробка гіпотез щодо ймовірних змін демографічних тенденцій у прогнозному періоді
- •7.3. Демографічний прогноз для України до 2050 року
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 8. Демографічна політика
- •8.1. Сутність та значення демографічної політики
- •8.2. Індекс розвитку людського потенціалу
- •8.3. Досвід функціонування демографічної політики за кордоном
- •8.4. Демографічна політика колишнього срср
- •8.5. Сучасна демографічна політика України
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Практичні завдання для самостійного розв’язання
- •Глосарій
- •Література
3.6. Сім'я та домогосподарство
Разом із сім'єю, а іноді замість неї, в переписах населення вивчається розподіл населення за домашнім господарством (домогосподарством). Домогосподарство в переписі населення розглядається не як вид господарської діяльності (ведення домашнього господарства, організація побуту), а як окрема людина або група людей, які самостійно організовують умови свого побуту. На відміну від сім'ї членами домогосподарства можуть бути не тільки родичі, але друзі, партнери, наймані робітники, що постійно проживають у домогосподарстві і беруть участь у його організації. Твірними ознаками домогосподарства є спільність бюджету його членів (повна або часткова) і їх постійне спільне проживання та харчування.
Використання домогосподарства у якості одиниці спостереження в переписах населення диктується увагою до побутового устрою сімей і самотніх людей. При цьому необхідно враховувати правовий статус об'єднання людей у домогосподарства. Воно може бути тільки добровільним. Неправомірно ототожнювати з домогосподарством перебування людей у різних установах: лікарнях, інтернатах, гуртожитках, казармах, в'язницях, будинках для літніх людей, монастирях та ін., оскільки в цих установах люди повинні підкорятися розпорядку, установленому адміністрацією. Яким би стерпним не було життя в будь-якій установі, воно ніколи не порівняється з життям у своєму житлі (господарстві). Тому люди, що постійно проживають в установах будь-якого роду, не мають у них свого відокремленого господарства (і бюджету), вони повинні враховуватися під час перепису як домогосподарства, що проживають зовні (що не мають власного домогосподарства.). Принципи проведення переписів населення і житла, розроблені фахівцями ООН в різні роки, по-різному трактують дану категорію людей. Так, згідно з рекомендаціями 1950 – 1960-х рр. людей, що постійно проживають в установах, пропонувалося вважати членами “колективних домогосподарств”. У рекомендаціях же 1980 – 1990-х рр. їх пропонується враховувати як домогосподарства, що проживають зовні, і це видається правильнішим.
У нашій країні, після революції 1917 р. та мікроперепису 1994 р., домогосподарство зовсім не враховувалося. Відмова від обліку домогосподарств обґрунтовувалася ідеологічними аргументами керівниками радянської держстатистики; оскільки до складу домогосподарств можуть входити і наймані робітники членів домогосподарства, воно було оголошене категорією, властивою лише капіталістичному ладу. Крім того, в тих же догматах компартії особисте (“приватне”) домогосподарство проголошувалося таким, що відмирає,
Пережитковою формою побуту, на зміну якій неодмінно повинні прийти “нові”, “прогресивні” – колективістські форми (будинки-комуни, фабрики-кухні та їдальні, комбінати-пральні і подібне). Тому домогосподарство не заслуговувало на увагу статистики.
Уперше домогосподарство знову було враховане як одиниця обліку лише під час мікроперепису 1994 р., і в тій же якості, під час перепису населення 2001 р. Проте у визначенні відношення до домогосподарства осіб, що проживають в установах, наша статистика, здається, вирішила розвиватися в інший бік, ніж статистика міжнародна. Так, під час мікроперепису 1994 р. дана категорія осіб ураховувалася як домогосподарства, що проживають зовні, а під час перепису 2001 р. цих осіб вважали членами “колективних” домогосподарств.
Домогосподарства розрізняються за сімейним станом членів домогосподарств, за їх розміром і структурою. За розміром домогосподарства підрозділяються на прості (що складаються з однієї особи) і групові (що складаються з декількох осіб). За сімейним станом осіб, які складають домогосподарства, вони поділяються на: 1) сімейні, тобто що складаються з людей, об'єднаних кровноспорідненими або спорідненими відносинами; 2) групові (несімейні) – різного роду комуни, домогосподарства, що складаються з працедавців і їх працівників, та ін.; 3) змішані, у складі яких об'єднуються одна або декілька сімей й інші люди.
За структурою домогосподарства підрозділяються на прості та складні. Прості складаються або з однієї особи, або з однієї простої (нуклеарної) сім'ї. Змішані домогосподарства – це складні. Найчастіше домогосподарство займає окреме житло, але може займати й частину житла. Загальною тенденцією розвитку домогосподарств у всіх індустріальних країнах є зменшення їх розміру і спрощення (нуклеаризація) внутрішньої структури, що пов'язане, головним чином, з відповідними змінами структури сім'ї.
